Тенюх Ігор Йосипович

(Перенаправлено з Ігор Тенюх)

Ігор Йосипович Тенюх (нар. 23 травня 1958, Стрий, Львівська область, Українська РСР) — український флотоводець та політик, адмірал України (з квітня 2010) у відставці, командувач ВМС України (березень 2006 — березень 2010), член ВО «Свобода» (з 2012)[1]. З 27 лютого по 25 березня 2014 виконував обов'язки міністра оборони України[2].

Ігор Тенюх
Ігор Тенюх
Ігор Тенюх
В.о. міністра оборони України
27 лютого 2014 — 25 березня 2014
ПрезидентОлександр Турчинов (в.о.)
Прем'єр-міністрАрсеній Яценюк
ПопередникПавло Лебедєв як міністр оборони України;
Володимир Замана як уповноважений по контролю за діяльністю Міністерства оборони України
НаступникМихайло Коваль
Командувач ВМС України
березень 2006 — березень 2010
ПрезидентВіктор Ющенко
ПопередникІгор Князь
НаступникВіктор Максимов

Народився23 травня 1958(1958-05-23) (66 років)
Стрий, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Відомий якадмірал, міністр
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma materСанкт-Петербурзький військово-морський інститут
Політична партіяВсеукраїнське об'єднання «Свобода»
Діти2 доньки
ЗванняАдмірал
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Пам'ятний знак «5 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Пам'ятний знак «5 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
tenyuh.openua.net

Життєпис

ред.

Родина

ред.

Одружений, має двох доньок.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. "Свобода" переобрала Тягнибока головою партії. Тиждень.ua. 8 грудня 2012. Процитовано 22 березня 2014.
  2. Парламент призначив виконувачів обов'язки міністра оборони та глави МЗС. Українська правда. 27 лютого 2014. Процитовано 22 березня 2014.
  3. Указ Президента України від 23 червня 2006 року № 572/2006 «Про присвоєння І. Тенюху військового звання»
  4. Указ Президента України від 23 березня 2006 року № 252/2006 «Про призначення І. Тенюха командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України»
  5. Указ Президента України від 17 березня 2010 року № 357/2010 «Про звільнення І. Тенюха з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України»
  6. Указ Президента України від 20 серпня 2008 року № 741/2008 «Про присвоєння військових звань»
  7. Указ Президента України від 30 квітня 2010 року № 588/2010 «Про звільнення І. Тенюха з військової служби»
  8. Постанова Верховної Ради України від 27 лютого 2014 року № 804-VII «Про призначення Тенюха І.Й. виконуючим обов'язки Міністра оборони України»
  9. Постанова Верховної Ради України від 25 березня 2014 року № 1143-VII «Про звільнення Тенюха І.Й. від виконання обов'язків Міністра оборони України»
  10. Указ Президента України № 718/2007 від 20 серпня 2007 року «Про відзначення державними нагородами України»
  11. Указ Президента України № 1291/98 від 23 листопада 1998 року «Про нагородження відзнаками Президента України військовослужбовців Збройних Сил України»

Джерела

ред.
  • Лідери України
  • «Військо України»[недоступне посилання з травня 2019]

Література

ред.
  1. Кожин Б. Шануймося, панове офіцери. До 10-річчя Спілки офіцерів України 1991—2001 рр. — К.: Варта, 2001.
  2. Данілов А. Український флот: біля джерел відродження. — К.: Вид-во ім. О. Теліги, 2000, 2001.
  3. Мамчак М. Флотоводці України. Історичні нариси, хронологія походів. — Снятин: ПрутПринт, 2005. — 400 с.; іл. — ISBN 966-8209-08-7.
  4. Мамчак М. Україна: шлях до моря. Історія українського флоту. — Снятин: ПрутПринт, 2007. — 404 с.; [12] с. іл. — ISBN 978-966-8209-47-5.

Посилання

ред.
Попередник: ТВО Міністра оборони України
27 лютого25 березня 2014
Наступник:

Лебедєв Павло Валентинович
24 грудня 201227 лютого 2014
Коваль Михайло Володимирович
25 березня 2014