Другий уряд Арсенія Яценюка
Другий уряд Арсенія Яценюка — 18-й Кабінет Міністрів України, що працював із грудня 2014 до квітня 2016 року у складі коаліції депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України VIII скликання.
Другий уряд Арсенія Яценюка | |
---|---|
Україна 18-й Кабінет міністрів Україна | |
Дата формування | 27 листопада 2014 |
Дата розпуску | 14 квітня 2016 (1 рік, 4 місяці, 18 днів) |
Люди та організації | |
Президент України | Порошенко Петро Олексійович |
Прем'єр-міністр України | Яценюк Арсеній Петрович |
Список голів уряду | Список прем'єр-міністрів України |
Партія(ї) | Народний фронт |
Історія | |
Вибори | Парламентські вибори в Україні 2014 |
Попередній | Перший уряд Арсенія Яценюка |
Наступний | Уряд Володимира Гройсмана |
27 листопада було проголосовано кандидатуру прем'єр-міністра Яценюка. За нього проголосував 341 депутат. 2 грудня було проголосовано пакетом за міністрів; за це проголосувало 288 народних депутатів.
Депутатська група (фракція) | За | Проти | Утрималося | Не голосувало | Відсутні |
---|---|---|---|---|---|
▌Блок Петра Порошенка | 139 | 2 | 2 | 1 | 1 |
▌Народний фронт | 83 | 0 | 0 | 0 | 0 |
▌Опозиційний блок | 1 | 0 | 0 | 28 | 11 |
▌Об'єднання «Самопоміч» | 32 | 0 | 0 | 0 | 0 |
▌Радикальна партія Олега Ляшка | 21 | 0 | 1 | 0 | 0 |
▌Батьківщина | 18 | 0 | 0 | 0 | 1 |
▌Економічний розвиток (депутатська група) | 16 | 0 | 0 | 2 | 1 |
▌Воля народу (депутатська група) | 19 | 0 | 0 | 0 | 1 |
▌Позафракційні | 12 | 0 | 4 | 9 | 13 |
Загалом (418) | 341 | 2 | 7 | 40 | 28 |
Голова уряду і його заступники
ред.Віце-прем'єр-міністри
ред.Посада | Фото | Очільник | Сфера | Партійність | Час перебування на посаді | |
---|---|---|---|---|---|---|
Віце-прем'єр-міністр | Вощевський Валерій Миколайович | Інфраструктура, екологія, природні ресурси, будівництво, зв'язок | Радикальна партія | з 2 грудня 2014 по 17 вересня 2015 | ||
Віце-прем'єр-міністр | Зубко Геннадій Григорович | Регіональна політика, ЖКГ | Безпартійний | з 2 грудня 2014 | ||
Віце-прем'єр-міністр | Кириленко В'ячеслав Анатолійович | Гуманітарна політика | Народний Фронт | з 2 грудня 2014 |
Міністри
ред.Блок Порошенка «Солідарність» (БПП) | 11
|
безпартійні | 11
|
Народний фронт (НФ) | 3
|
президентська квота | 2
|
Батьківщина (ВОБ) | 1
|
Результати діяльності
ред.10 грудня 2014 року Кабінет Міністрів України з подачі ЄБРР затвердив Альгірдаса Шемету українським бізнес-омбудсменом[1]. Президент ЄБРР Сума Чакрабарті назвав це «справжнім прогресом», оскільки ЄБРР лобіював введення такої посади протягом тривалого часу, наштовхуючись на саботаж попередньої влади в Україні.[2]
За час діяльності другого уряду Арсенія Яценюка:
- Зменшено загальну кількість податків, але збільшено податковий тиск на конкретного громадянина. [джерело?]
- Забезпечено енергетичну незалежність України. Диверсифікація поставок вугілля: імпорт з РФ в 2015 році склав 628 тис. тонн, що на 69 % менше, ніж в 2014 році. Імпорт з ПАР в 2015 році виріс на 139 % і склав 897 тис. тонн (в 2014 році — 376 тис. тонн).[3]
- Здійснено перехід до ринкових тарифів на газ та електроенергію і введено систему субсидій.[3]
- Створено кіберполіцію, поліцію охорони, підрозділи з протидії наркозлочинності, внутрішньої безпеки, захисту економіки. [3]
- Скасовано спеціальні пенсії міністрам, народним депутатам, чиновникам, суддям, прокурорам (крім військовослужбовців та науковців). З червня 2015 р. запроваджено призначення всіх видів пенсій за нормами єдиного закону.[3]
- Впроваджено реформу системи державних закупівель.[3]
- Підписано Угоду про «відкрите небо» між Україною та США.[3]
Оцінки
ред.Схвальні оцінки
ред.У червні 2015 року президент ЄБРР сер Сума Чакрабарті високо оцінив прогрес, що його досягнув уряд Арсенія Яценюка у таких сферах, як енергетична безпека, газові тарифи, фіскальні реформи, верховенство права, державні закупівлі та очищення фінансової системи.[4] Він також назвав цей уряд в Україні «найбільш орієнтованим на реформи» та «однією з найпрофесійніших адміністрацій, з якою ЄБРР коли-небудь працював».[2]
У травні 2015 року американський економіст Лоуренс Саммерс висловив думку, що: «Україна за 12 місяців зробила більше для реформування системи субсидування ніж більшість країн роблять за 12 років».[5]
Критика
ред.Екс Міністр аграрної політики та продовольства України в уряді Арсенія Яценюка Ігор Швайка зазначає, що 24 лютого прем'єр-міністр Арсеній Яценюк ініціював службове розслідування роботи керівництва Державної фіскальної служби не для вирішення проблеми чи боротьби з корупцією, а виключно для відводу уваги громадськості від відсутності реформ і навіть відсутності уявлення якими мають бути реформи в Уряді.[6]
Спроба відставки
ред.16 лютого 2016 року парламент здійснив спробу висловити недовіру уряду Яценюка. Відповідний проєкт постанови було внесено головою фракції БПП Юрієм Луценком[7]. Втім проєкт не набрав необхідної кількості голосів. Зокрема із фракції БПП проголосувало лише 97 із 136 депутатів. Не підтримали відставку й більшість депутатів з опозиційних фракцій[7].
Відставка
ред.Влітку 2015 року Шевченка попросили піти після того, як його звинуватили у зв’язках з олігархом-регіоналом Олександром Онищенком, і літав на його літаку з Європи до Києва. Ця історія серйозно вдарила по Юлії Тимошенко, яку звинуватили у тому, що вона продала свою квоту одіозному "регіоналу". В результаті, Верховна Рада проголосувала за відставку Ігоря Шевченка, який став першим "відставником" уряду Яценюка.
Ще одним "літуном", став Зорян Шкіряк, який будучи головою Держслужби з надзвичайних ситуацій, влаштував в квітні минулого року епічну операцію з евакуації українських громадян з постраждалого від землетрусу Непалу. Виявилося, що під шумок Шкіряк прихопив з собою свою даму серця Катерину Храмову. Протягом евакуації двічі ламався літак, і замість доби українців "рятували" протягом тижня. Причому, в підсумку українці були вивезені рейсовим бортом. В результаті, Шкіряку довелося звільнитися з посади керівника ДСНС.
Окремо варто вказати на скандали всередині урядової команди. Так, першою "ластівкою" стало звільнення з уряду Олександра Боровика, який звинуватив керівництво Кабміну у тому, що воно заважало його роботі. Далі пішли звільнення міністрів, які, щоправда, окрім випадку з Ігорем Шевченком, не були проголосовані Верховною Радою. Мова про міністра інфраструктури Андрія Пивоварського, міністра інформаційної політики Юрія Стеця, міністра охорони здоров'я Олександра Квіташвілі, міністра аграрної політики і продовольства Олексія Павленка.
Всі вони заявили про відставку, але після перемовин президента та американських партнерів синхронно дали задню. В результаті, Павленко, який зайшов до уряду за квотою "Самопомічі", перестав слухати керівництво своєї партії, відмовившись уходити у відставку. Аналогічна історія відбулася з міністром молоді та спорту Ігорем Ждановим, якого відкликала Юлія Тимошенко. В результаті, міністр-політолог демонстративно порвав відносини з "Батьківщиною". Несподівано повернувся Стець, який подав заяву про відставку ще восени минулого року. Ніяк не міг вирішити свою майбутню долю Андрій Пивоварський, який також відкликав заяву про відставку, але вже в березні все ж таки пішов у "довічну" відпустку, з якої повертатися у Кабмін вже не збирається.
На цьому фоні виділився міністр економіки Айварас Абромавичус, звинувативши в протягуванні корупційних схем заступника голови фракції БПП, одного з найближчих людей президента Ігоря Кононенка. Він – єдиний, хто відмовився повертатися у Кабмін після масового повернення міністрів. Втім, керівництво НАБУ, яке відкрило справу щодо діяльності Кононенко, оперативно заявило про відсутність будь-яких доказів кримінальних дій, після чого цю історію успішно зам’яли[8].
14 квітня 2016 року другий уряд Арсенія Яценюка було відправлено у відставку[9]. Замість нього на посаду призначено Володимира Гройсмана[10].
Примітки
ред.- ↑ Бізнес-омбудсменом України став Альгірдас Шемета / Espreso.tv, 10 грудня 2014, 19:15. Архів оригіналу за 24 березня 2015. Процитовано 9 червня 2015.
- ↑ а б Speech transcript: the way forward for Ukraine [Архівовано 17 березня 2018 у Wayback Machine.] — EBRD, 09.06.2015. (англ.)
- ↑ а б в г д е Урядовий портал. Архів оригіналу за 27 вересня 2017.
- ↑ Президент ЕБРР приветствует реформы в Украине [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] — ЕБРР, 09.06.2015. (рос.)
- ↑ Lawrence Summers. Reform-minded Ukraine merits debt reduction [Архівовано 31 травня 2015 у Wayback Machine.] // Financial Times, May 17, 2015. (англ.)
- ↑ Зачем Арсений Яценюк устроил показательную порку налоговикам [Архівовано 1 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Проект Постанови про відповідальність Кабінету Міністрів України (щодо прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів України). Архів оригіналу за 20 лютого 2016. Процитовано 16 лютого 2016.
- ↑ Чим запам’ятається другий уряд Яценюка: скандали року. Волинські новини. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 8 травня 2022.
- ↑ Проект Постанови про звільнення з посад членів Кабінету Міністрів України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 14 квітня 2016.
- ↑ Проект Постанови про Кабінет Міністрів України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 14 квітня 2016.