Зубко Геннадій Григорович
Генна́дій Григо́рович Зубко́ (нар. 27 вересня 1967, Миколаїв) — український політик.
| Геннадій Григорович Зубко | ||||
|---|---|---|---|---|
 Геннадій Зубко у 2013 | ||||
| Народився |
27 вересня 1967 (56 років) Миколаїв | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | політик | |||
| Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київський національний університет будівництва і архітектури, Північно-Західний університет і Національний університет «Києво-Могилянська академія» | |||
| Науковий ступінь | кандидат технічних наук | |||
| Членство | Верховна Рада України VII скликання | |||
| Посада | Віце-прем'єр-міністр України — Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства | |||
| Партія | безпартійний | |||
| У шлюбі з | Людмила Миколаївна | |||
| Діти | Сергій, Христина | |||
| Автограф |
 | |||
| Нагороди |
| |||
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 7-го скликання | |||
| безпартійний (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
З 2 грудня 2014 року Віце-прем'єр-міністр — Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства в другому уряді Арсенія Яценюка. 14 квітня 2016 увійшов до складу нового уряду Володимира Гройсмана.
Життєпис ред.
Народився у м. Миколаїв (тоді УРСР, тепер Україна).
Освіта ред.
Закінчив Київський політехнічний інститут, спеціальність «Автоматизовані системи управління», інженер (1991); Київський інженерно-будівельний інститут. Курс «Інвестиційний та фінансовий менеджмент в будівельній індустрії» (2003); Північно-Західний університет, Іллінойс, Чикаго. Курс «Інноваційний менеджмент» (2006); Національний університет «Києво-Могилянська академія», Києво-Могилянська бізнес-школа, магістр бізнес-адміністрування (MBA) (2007); Національний університет «Києво-Могилянська академія», спеціальність «Менеджмент організацій», менеджер-економіст (2008).
Кар'єра та політична діяльність ред.
1986—1988 — строкова служба в Збройних Силах СРСР.
1988—1990 — інженер-програміст Житомирського обласного виробничо-технічного управління зв'язку.
1991—1992 — інженер-програміст МП «НИВА», м. Житомир.
1992—1994 — комерційний директор Виробничої фірми «СЕРГИЙ», м. Житомир.
1994—1997 — директор ТОВ «Маяк», м. Житомир.
1997—2002 — директор ТОВ «ТАНТАЛ», м. Житомир.
2001 — керівник проекту ВАТ «ЛИНОС» Лисичанський ЛПЗ.
2003—2007 — начальник управління по координації діяльності організацій по монтажу металевих конструкцій Державної корпорації «Укрмонтажспецстрой», м. Київ.
2002—2010 — заступник голови правління ВАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій», м. Житомир.
2006—2010 — депутат Житомирської міської ради V скликання.
2010 — голова правління ПАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій».
2010—2012 — голова фракції «Фронт Змін» у Житомирській обласній раді VI скликання. Комісія з питань бюджету і комунальної власності.
З 2010 року працює у складі президії Житомирської громадської організації «Рада керівників підприємств та підприємців міста Житомира».
З 12 грудня 2012 — народний депутат України від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», обраний в одномандатному окрузі № 62. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, член Лічильної комісії.
З травня 2012 року є керівником Житомирського регіонального виборчого штабу Об'єднаної опозиції ВО «Батьківщина».
З 27 травня до 10 червня 2014 тимчасово очолював Державне управління справами.[1]
З 10 червня до 2 грудня 2014 — Перший заступник Глави Адміністрації Президента України.[2]
З 2 грудня 2014 року Віце-прем'єр-міністр — Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
З 14 квітня 2016 — Віце-прем'єр-міністр — Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в уряді Гройсмана[3].
Робота у Кабінеті Міністрів України ред.
Очолював урядову комісію з розслідування теракту проти пасажирського літака рейсу МН17 і спеціальну комісії з розслідування причин аварії судна «Іволга». Він також опікувався питанням відновлення інфраструктури Сватового, постраждалого від пожежі складів ракетно-артилерійського озброєння, і створив експертну групу для оцінки збитків, нанесених внаслідок надзвичайної ситуації.
Брав активну участь у проведенні реформи децентралізації, яка передбачає зміни у галузях освіти, охорони здоров'я, соціальної політики, державного управління, органів місцевого самоврядування, розвитку міської інфраструктури, заходи з енергоефективності.
Очолював розробку проекту розпорядження «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на 2015 рік». Ним передбачене спрямування 10,6 млн грн. на бюджетну програму доступного житла для населення.
24 листопада 2016 року віце-прем'єр-міністр України Геннадій Зубко підтримав точку зору міністра культури України Євгена Нищука в тому, що населення південних і східних регіонів України через нестачу «українських» генів не може приймати українську культуру як власну[4], а також відзначив штучне зменшення частки українців на Донбасі в роки радянської влади[5].
Наукова діяльність ред.
У 2009 році закінчив аспірантуру Українського НДІ «Проектстальконструкція ім. В. Шимановського», м. Київ.
У 2012 році захистив дисертацію на тему: «Організаційно-технічні заходи щодо підвищення ефективності реконструкції стадіонів» у Харківському національному університеті будівництва та архітектури на кафедрі технологій і будівельних конструкцій. Автор понад 10 наукових робіт. Кандидат технічних наук.
Громадська позиція ред.
- 2 липня 2018 приєднався до акції «Україна з тобою!» на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[6]
Нагороди ред.
- Орден Данила Галицького (10 вересня 2009) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток міста Житомира, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 1125-річчя заснування міста[7]
- Медаль «За відзнаку у військовій службі» II ступеня (СРСР; Указ № 114, 28 серпня 1987 року).[джерело?]
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» (Президія Верховної Ради СРСР; Указ № 84, 1988 року).[джерело?]
Родина ред.
Дружина: Людмила Миколаївна.
Діти: Сергій, Христина.
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України № 493/2014 «Про тимчасове виконання обов'язків Керівника Державного управління справами»
- ↑ Указ Президента України № 520/2014 «Про призначення Г. Зубка Першим заступником Глави Адміністрації Президента України»
- ↑ Рада затвердила новий Кабмін Гройсмана (повний список, фото). ukranews.com. Українські новини. 14 квітня 2016. Архів оригіналу за 24 квітня 2016.
- ↑ "За що у відставку?" - Нищук стверджує, що його висловлювання про південний схід України спотворили проросійські сили. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016.
- ↑ Віце-прем'єр Зубко продовжив "генетичні" дослідження Нищука. ukranews.com. Українські новини. 24 листопада 2016. Архів оригіналу за 28 листопада 2016.
- ↑ Як міністри і «ультрас» об'єдналися задля підтримки Сенцова [Архівовано 3 липня 2018 у Wayback Machine.] // Depo.ua, 02.07.2018
- ↑ Указ Президента України від 10 вересня 2009 року № 728/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ, організацій міста Житомира»
Джерела ред.
- Сайт Уряду України [Архівовано 2 червня 2017 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Сайт Верховної Ради України[недоступне посилання]
- Геннадій Зубко у соціальній мережі Twitter [Архівовано 22 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Геннадій Зубко у соціальній мережі Facebook [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.]
Декларація ред.
- Е-декларація [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.]