Пущин Іван Іванович

(Перенаправлено з Іван Пущин)

Пущин Іван Іванович (4 травня 1798 — 3 квітня 1859) — декабрист. Колезький асесор, суддя Московського надвірного суду.

Пущин Іван Іванович
Народився15 травня 1798(1798-05-15)[1] або 4 (15) травня 1798[2]
Москва, Російська імперія[3]
Помер15 квітня 1859(1859-04-15)[1] (60 років) або 3 (15) квітня 1859[2] (60 років)
Бронницький повітd, Московська губернія, Російська імперія
ПохованняМосковська область
Країна Російська імперія
Діяльністьписьменник, суддя, правник, революціонер
Галузьбелетристика[4], право[4] і політика[4]
Знання мовросійська[4]
Посадасуддя
РідHouse of Puschind
БатькоIvan Pushchind[5]
МатиAlexandra Mikhaïlovna Riabininad
ДітиQ102351678?
Пущин І. І. 1837 р. Акварель Бестужева М. О.Автограф Пущина

Біографія

ред.

Батько — Іван Петрович Пущин (1754 — 7 жовтня 1842), генерал-лейтенант, генерал-інтендант флоту, сенатор; мати — Олександра Михайлівна Рябініна (1771 — 19 червня 1841). За батьком в Осташковському повіті Тверської губернії 20 душ, в Бобруйському повіті Мінської губернії[6] 357 душ і будинок в Петербурзі на вулиці Мойка № 14. Виховувався в Царськосільському ліцеї (однокласник і близький друг О. С. Пушкіна). У службу вступив прапорщиком у лейб-гвардії Кінну артилерію — 29 жовтня 1817 року, підпоручик — 20 квітня 1820 року, поручик — 21 грудня 1822 року, звільнений від військової служби та призначений до статських справ — 26 січня 1823 року, вступив понадштатним членом Петербурзької кримінальної палати — 5 червня 1823 року, призначений суддею Московського надвірного суду — 13 грудня 1823 року, колезький асесор з 15 липня 1825 року.

Декабрист

ред.
 
Пам'ятник на могилі Пущіна І. І. біля собору в Бронницях

Член переддекабристської організації «Священна артіль», Союзу спасіння (з літа 1817 року), Союзу благоденства і Північного товариства (член Корінний думи, голова Московської управи). Саме Пущин прийняв у таємне товариство Рилєєва. Учасник повстання на Сенатській площі у Петербурзі. До Петербурга приїхав за шість днів до 14 грудня 1825 року. Брав участь у нарадах з підготовки повстання.[7] Серед декабристів Пущин займав особливі позиції: він був прихильником революційного повстання, але супротивником царевбивства, стояв за конституційне представницьке правління і за часткове звільнення селян, персонально — дворових людей. На Пущина було покладено обов'язок, у разі успіху повстання, примусити сенат опублікувати маніфест про новий спосіб правління. Він брав участь у розробці маніфесту. Під час повстання знаходився на Сенатській площі, заохочував солдатів до заколоту.

Заарештований 16 грудня 1825 року. 17 грудня 1825 року ув'язнений у Петропавловську фортецю. Засуджений за I розрядом до каторжних робіт довічно. 22 серпня 1826 року термін каторги скорочено до 20 років. Покарання відбував у Читинському острозі та Петровському заводі. За указом 10 липня 1839 року звернений на поселення в Туринськ Тобольської губернії, прибув до Туринська 17 жовтня 1839 року, дозволений переїзд у Ялуторовськ — 5 липня 1842 року. Ще у Туринську Пущин займався сільським господарством. У Ялуторовську він теж отримав ділянку землі, завів двох корів і коня, вирощував у себе на городі дині і кавуни, ретельно доглядаючи за ними. Він цікавився кліматом і станом землеробства в повіті. Позашлюбні діти на засланні:

  • Анна (1842-1863)[8], в шлюбі (з 1860) Палібіна;
  • Іван (1849-1923).

Займався Пущин і перекладами праць знаменитих вчених Блеза Паскаля і Бенджаміна Франкліна, вивчав економіку Сибіру, допомагав налагоджувати роботу перших народних шкіл у місті. Він організував всесибірськую касу взаємодопомоги (артель)[9], що зіграла велику роль у матеріальному забезпеченні засланців декабристів.

Після амністії 26 серпня 1856 року повернувся до Європейської Росії, дозволено приїхати до Петербурга для побачення з сестрою Є. І. Набокової. Виїхав з Ялуторовська — 18 грудня 1856 року.

22 травня 1857 року Пущин одружився з Наталією Дмитрівною Апухтиною, вдовою декабриста Михайла Олександровича Фонвізіна.

Жив у маєтку дружини Мар'їно Бронницького повіту Московської губернії. Помер у Мар'їно, похований у Бронницях у стін міського собору біля могили декабриста М. О. Фонвізіна.

Літературна спадщина

ред.

Іван Іванович Пущин — близький друг О. С. Пушкіна, автор мемуарів про нього. Пушкін у 1826 році написав Пущину послання, сповнене надзвичайної теплоти, яке він отримав у Читі тільки через два роки, «Мій перший друг…» Послання привезла в Читинський острог Муравйова О. Г., дружина декабриста Муравйова.

Оригінальний текст (рос.)
Мой первый друг, мой друг бесценный,

И я судьбу благословил,

Когда мой двор уединенный,

Печальным снегом занесенный,

Твой колокольчик огласил;

Молю святое провиденье:

Да голос мой душе твоей

Дарует то же утешенье,

Да озарит он заточенье

Лучом лицейских ясных дней!

В останній раз згадує про нього великий поет в 1827 році, у вірші «19 жовтня».[10]

Від Пущина залишилися і «Листи з Ялуторовська» (1845) до Енгельгардта, директора Царськосільського ліцею, які містять інформацію про його життя у Сибіру, про товаришів, про сам Ялуторовськ і його жителів.

Примітки

ред.
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. ЛаминНовосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
  3. Пущин Иван Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  5. Lundy D. R. The Peerage
  6. Пущин Иван Иванович. Декабрист. Архів оригіналу за 30 вересня 2011. Процитовано 26 червня 2011.
  7. М. В. Нечкина. Декабристы. — М.,"Наука", 1982, с.111
  8. Пущина Анна Іванівна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 398.
  9. Е. Н. Матханова. Декабристская Малая артель после амнистии.//Ссыльные декабристы в Сибири. Отв. редактор д-р ист. наук Л. М. Горюшкин.- Новосибирск, 1985, с.180 — 197
  10. С.Тхоржевський. Мой первый друг. К 175-летию со дня рождения Пущина. [Архівовано 25 листопада 2010 у Wayback Machine.]// Костер,№ 5, 1973

Джерела

ред.
  • Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академиека М. В. Нечкиной. — М., «Наука»,1988, с.149 (рос.)
  • И. И. Пущин. Записки о Пушкине.//Декабристы. Избранные сочинения в двух томах. Т.2. — М., изд-во «Правда», 1987 (рос.)

Посилання

ред.