Єжи Юзеф Шембек
Єжи Шембек (пол. Jerzy Szembek; нар. 14 червня 1851, Бершадь — пом. 26 липня 1905, Поремба) — російський католицький єпископ, одинадцятий архієпископ могиловський.
| Єжи Юзеф Шембек | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| — 9 листопад 1903 року | ||
| Попередник: | Болеслав Клопотовський | |
| Наступник: | Аполінарій Внуковський | |
| Альма-матер: | Ягеллонський університет | |
| Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |
| Народження: | 14 червня 1851 Бершадь, Російська імперія | |
| Смерть: | 26 липня 1905 (54 роки) Поремба, Російська імперія | |
| Священство: | 19 березня 1893 року | |
| Єп. хіротонія: | 30 червня 1901 року | |
Біографія
ред.Походив з роду графів Шембеків, повне ім'я — Єжи Юзеф Елізеуш Шембек (пол. Jerzy Józef Elizeusz Szembek). Навчався на філософському факультеті Краківського університету. Після закінчення університету мріяв про присвячення життя Церкві. Деякий час проживав в Африці, знайомлячись з роботою католицьких місій. У 1881 році за наполяганням сім'ї повернувся на батьківщину, де вступив в управління фамільними маєтками[1].
Наприкінці 1880-х років під впливом свого товариша Андрея Шептицького Шембек прийняв остаточне рішення щодо своєї церковної кар'єри[1]. Після закінчення Саратовської духовної семінарії 19 березня 1893 року був рукоположений у священики[2]. Служив у Саратові та Астрахані, викладав у Саратовській семінарії і був членом місцевого кафедрального капітулу. На його фамільні гроші був збудований в 1899 році Храм Святого Миколая в Царицині (тепер Волгоград)[3].
15 квітня 1901 року папа Лев XIII призначив Єжи Шембека єпископом Плоцька, місяцем пізніше це призначення було схвалене Миколою II. Єпископська хіротонія, яку очолював архиєпископ-митрополит Могильова Болеслав Ієронім Клопотовський відбулася 30 червня 1901 року[2].
В лютому 1903 року приїхав до Петербурга на похорон архієпископа Клопотовського, після похорону відвідав Рим, де доповів папи Лева XIII про поточний стан католиків в Російській імперії[1].
9 листопада 1903 року призначений Папою новим архиєпископом-митрополитом могильовським. 12 лютого 1904 року імператор Микола II затвердив це призначення. Єжи Шембек послідовно і ефективно відстоював права католиків, які утискувала царська влада[3]. Зокрема він вперше в історії Могильовської архідієцезії скликав єпархіальний собор, такий, що виробив меморандум, де перераховувалися побажання католицьких єпископів і священників державі щодо зміни тих законів, які пастирській діяльності. Меморандум був представлений Шембеком Миколі II та СергіюВітте[1].
У 1904 році ще раз відвідав Рим. Папа передав персональний подарунок цесаревичу Олексію — картину. Багато часу Шембек приділяв візитації католицьких парафій, особливо тих, які давно не відвідувалися єпископами. Брав велику участь у насущних потребах Петербурзької католицької духовної академії. Наприкінці 1904 — на початку 1905 року скликав перший з'їзд католицьких катехитів Російської імперії та зумів домогтися від Міністерства освіти дозволу на ряд заходів, спрямованих на поліпшення катехизації католицької молоді[1].
У 1905 році захворів і вирушив на лікування до Марієнбаду (сучасне м. Маріанські-Лазні), однак не доїхавши до місця призначення, помер 26 липня 1905 року в дорозі в польському місті Поремба.
Примітки
ред.- ↑ а б в г д «Шембек» // Католическая энциклопедия. Т.5, Изд. францисканцев, М.:2013. Ст. 309—311
- ↑ а б Archbishop Jerzy Józef Elizeusz Szembek. Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 5 серпня 2020.
- ↑ а б Биографическая справка на сайте храма св. Станислава. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 1 травня 2014. [Архівовано 2014-04-19 у Wayback Machine.]
Література
ред.- «Шембек» // Католическая энциклопедия. Т.5, Изд. францисканцев, М.:2013. Ст. 309—311