Євфимія Гедимінівна

галицько-волинська княгиня

Євфимія (?) Гедимінівна (лит. Eufemija Gediminaitė; пол. Eufemia Giedyminówna) — донька великого князя литовського Гедиміна та Євни Полоцької. Дружина галицько-волинського князя Юрія II Болеслава Тройденовича. Молодша сестра польської королеви Альдони. В давнішій літературі також називана Марією.

Вона народилась, як гадає польський історик Ян Тенговський, після свого брата Монвіда — межи 1314 і 1317 роком. Згідно з Анналами Я. Длугоша, 1331 р. Євфимія обвінчалась у кафедральнім соборі м. Плоцьк зі старшим сином Тройдена, мазовецького П'яста, від руської княжни Марії Юріївни, перед тим охрестившись[a]. Це опосередковано підтверджують хроністи Йоганн із Віктрінга і Йоганн з Вінтертура, які занотували, що Юрій Болеслав одружився з сестрою жінки польського короля (йому на мить весілля виповнилось 14 літ). За припущенням Я. Тенговського, промоторами шлюбу могли бути Владислав Локетек й Вацлав Плоцький, на що вказує і місце весілля.

Ні імені княжни, ні дати її смерті середньовічні джерела не називають. Лише в XIX столітті їх встановив Теодор Нарбут, нібито на підставі Genealogii mazowieckiej А. Варґоцького. Щоправда, його звістки тепер вважаються ненадійними чи взагалі містифікацією. Дітей Гедимінівна, вочевидь, не мала. За словами Нарбута, після отруєння чоловіка вона перебралась до Польщі, де була буцім втоплена у Віслі коло Завихоста 1341 р. (або 5 лютого 1342) під час татарсько-руського нападу.

Коментар

ред.
  1. За одними даними, Євфимія стала православною[1], за іншими — католичкою.

Примітки

ред.
  1. Rowell, Stephen Christopher (1994). Lithuania Ascending: A Pagan Empire within East-Central Europe, 1295–1345 (PDF). Cambridge University Press. с. 224. ISBN 978-0-521-45011-9. Архів оригіналу за 5 вересня 2023. Процитовано 5 лютого 2024.{{cite book}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)

Джерела

ред.
  • Tęgowski, Jan (1999). Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów. Poznań-Wrocław. с. 246-247. ISBN 83-913563-1-0.
  • Tęgowski, Jan (2009). Dynastyczne kontakty rodzinne litewsko-mazowieckie w XIII-XV wieku. Europa orientalis (1): 202.
  • Jasiński, Kazimierz (2001). Rodowód Piastów małopolskich i kujawskich. Poznań-Wrocław: Wydawnictwo Historyczne. с. 58–61. ISBN 83-913563-5-3.
  • Błaszczyk, Grzegorz (1998). Dzieje stosunków polsko-litewskich od czasów najdawniejszych do współczesności. Tom I: Trudne początki. Poznań: Wydawnictwo Naukowe UAM. с. 94, 115-116. ISBN 83-232-0839-5.