Євна (велика княгиня)
Євна — дружина великого князя литовського Гедиміна, відома лише по Хроніці Биховця XVI століття, джерелу пізньому й ненадійному, де згадується єдино у зв'язку з кончиною («bo kniahinia Jewna umerła»). Цю подію литовський дослідник Альвідас Нікжентайтіс датував 1344 роком. Автор чи то пак останній редактор хроніки прямо пов'язує зі смертю великої княгині те, що невзабарі Ольгерд та Кейстут організували змову і низложили молодшого брата Євнута, полишеного батьком «на стольцы своем на Вилни и на великом князстве»[1]. Історики, як-от Стівен Крістофер Ровелл або ж Олег Ліцкевич, висновують з цього, що Євна могла спричинитись до сходження Євнута на вершину влади, а, можливо, й допомагала йому правити[2][3].
Ім'я жінки має литовське походження й в початковій формі *Jaunė перегукується з йменням Євнута. Своєю чергою, корінь jaun- пов'язаний із лит. jaunas «молодий», який сягає праіндоєвропейського *i̯eu- «молодий, юний»[4].
Узагалі кількість Гедимінових жінок дискусійна. Приміром, Рауданський рукопис, безсумнівний фальсифікат Теодора Нарбута, називає трьох (Віда, дочка Відмунда, куронського бортника шведського походження; Ольга, княжна смоленська; Євна чи Єва, донька полоцького князя Івана Всеволодовича, брата попередниці)[5]. Деякі вчені висували припущення, що їх було двоє: перша — язичниця, а друга — християнка. Стівен Ровелл вважав, що в Гедиміна була ьільки одна дружина, княжна з язичників, так як шлюб з польською або руською княжною повинні були засвідчити сучасні джерела[6]. На думку Я. Тенговського, Євна була єдиною дружиною Гедиміна, який одружився з нею ще до зайнятися великокнязівського престолу.
За легендою, Євна заснувала православний чоловічий Євьеський Успенський монастир, що припинив своє функціонування лише в 1806 році[7].
Родина
ред.Євна мала від Гедиміна чотирнадцять дітей (вісім синів та шість дочок):
- Монтвид,
- Наримунт,
- Ольгерд,
- Явнут,
- Кейстут,
- Коріят,
- Любарт,
- Вітовт,
- Єлизавета (дружина плоцького князя Вацлава),
- Марія (дружина великого князя Тверського Дмитра Михайловича Грізні Очі),
- Альдона (дружина польського короля Казимира III),
- Євфимія (дружина галицько-волинського князя Юрія II Болеслава),
- Олена (дружина звенигородського князя Андрія Мстиславича),
- Анастасія (Айгуста) (дружина великого московського князя Семена Івановича Гордого) [8].
Примітки
ред.- ↑ Полное собрание русских летописей. — Т. 17: Западнорусские летописи. — СПб., 1907. — С.315
- ↑ Rowell, Stephen Christopher (1994). Lithuania Ascending: A Pagan Empire within East-Central Europe, 1295–1345 (PDF). Cambridge University Press. с. 88, 282. ISBN 978-0-521-45011-9.
- ↑ Лицкевич О. В. «Летописец великих князей литовских» и «Повесть о Подолье»: опыт комплексного критического разбора. — СПб : Дмитрий Буланин, 2019. — С. 378. — ISBN 978-5-86007-918-2.
- ↑ Pokorny, Julius. Indogermanisches etymologisches Wörterbuch. Bern / München 1959/1969. P. 510
- ↑ Narbutt, Teodor (1835). Dzieje starożytne narodu litewskiego. T. 1: Mitologia litewska. Wilno: nakładem i drukiem Antoniego Marcinowskiego. с. 159-160.
- ↑ Rowell, C. S. (1994). Lithuania Ascending…, С. 88.
- ↑ Шлевис Г. Православные храмы Литвы. — Вильнюс : Свято-Духов монастир, 2006. — С. 111—112. — ISBN 9986-559-62-6.
- ↑ Электронная энцыклапедыя «Вялікае Княства Літоўскае».
Посилання
ред.- Еўна // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. — 2010. — Т. 3: Дадатак А–Я. — С. 216.(рос.)