Панько (військовик)

Вояки Української повстанської армії
(Перенаправлено з «Панько»)

«Панько́» (псевдо; нар.? — пом. 15 листопада 1944, біля с. Гриньки[1][2] (за ін. даними — с. Грибова[3][4])[К 1], нині Кременецький район, Тернопільська область, Україна) — український військовик, учасник національно-визвольних змагань, командир сотні УПА-Південь. Загинув у бою з загоном НКВС[1][4]. Поручник УПА, лицар Срібного хреста бойової заслуги 2-го класу (1945, посмертно)[5][6][7][8].


 Поручник
Загальна інформація
Смерть 15 листопада 1944(1944-11-15)
Псевдо «Панько»
Військова служба
Роки служби ?—1944
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  УПА
Формування УПА-Південь
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Срібний Хрест Бойової Заслуги 2 класу — 11.10.1945

Життєпис

ред.
 
Повернення бійців УПА з рейду

Згідно з поясненням крайового провідника ОУН Миколи Козака («Смок») до наказу ГВШ про номінування і відзначення війскових і цивільних працівників УПА, у кінці квітня 1944 року командир сотні УПА-Південь «Панько» брав участь в бою під Гурбами[7][8].

За доповіддю учасника гурбенських боїв майора УПА Косенка:

  …ранком 23 квітня совітські війська повели широкий наступ на кременецькі ліси зо всіх боків. <…> На відтинку суражських лісів біля Москалівки більшовицькі бандити, вийшовши з Садків, Суража та Кутів, намагались оточити з'єднання командира Панька. Але він, вчасно форсувавши річку, уник оточення. А потім силою одного відділу пересік ворогові дорогу з Кутів і нежданою засідкою спритно ударив ворога в лоб.  

Майор Косенко, Гурби. 22—25.IV.1944. 13 травня 1944[9][10][11]

За даними дослідника національно-визвольного руху О. Є. Лисенка, восени 1944 року «Панько» був командиром куреня «Вінницький», що входив до складу з'єднання груп «22» УПА-Південь[12].

Згідно з поясненням Миколи Козака й звітами УПА, «Панько» здійснював рейд на Східно-українські землі (СУЗ)[13][8]. О. Є. Лисенко й упорядники тому 16 «Літопису УПА» датують рейд відділу під командуванням «Панька» періодом з 29 липня по 15 листопада 1944 року і вказують місцями проведення рейду Хмельницьку та Вінницьку області (Теофіпольський, Красилівський, Летичівський, Літинський райони)[1][4].

Рейд відділу «Панька» проводився спільно з відділом під командуванням «Володька» згідно з наказами командирів «Ясена» і «Вира»[4][14]. За звітом командира «Володька», під час рейду серед особового складу «шалів тиф» — зокрема командири «Володько» і «Панько» «лежали в корчах через півтора місяця майже непритомні»[14]. Було прийнято рішення про повернення в західні терени, до місця попередньої дислокації відділів[4][14].

15 листопада 1944 року, при поверненні з рейду, на території Тернопільської області, біля села Гриньки[1][2] (за ін. даними — поблизу сусіднього села Грибова[4][3][К 1], нині Кременецький район) сталося збройне зіткнення з загоном НКВС. Командир «Панько» загинув у бою. Після загибелі командира та значної частини бійців підрозділ «Панька» припинив існування[1][4].

Наказом Головного командира УПА від 11 жовтня 1945 року командир сотні УПА-Південь «Панько» нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги 2-го класу, з наданням йому звання «поручник УПА» (посмертно)[5][6][7][8].

Загибель

ред.

Обставини загибелі командира «Панька» зафіксовані у звітно-інформативних документах УПА.

  Дня 15.11.<19>44 в<і>д<діл> к<оманди>ра Панька кватирував в с<елі> Гри[н]ьках, р<айо>н Лановець. Большевики [sic], довідавшись про постій в<і>д<ділу>, стягнули з р<айо>нів більшу силу в кількості 400 осіб та окружили відділ. Бій був недалеко залізнічого тору. Участь в бою брав теж броневик, якій обстрілював відділ з гармат. У запеклому бою згинув геройською смертю к<оманди>р Панько, який тричі ранений сам дострілюється. Відділ вмілим маневром ввів в непорозуміння ворога, який сам по собі стріляв.  

— ГДА СБУ. Ф. 13. Спр. 398. Т. 1. Арк. 115—128[15]

За звітом учасника бою в Крем'янеччині командира «Володька»:

  Дня 15.XI.<19>44 р<оку> [в] Грибовій[К 1], біля Лановець нас окружили (навів сексот) біля 300 більшовиків. Почався бій в 1-й год<ині> попол<удні > і тривав до 5-ї. Більшовики били з різної зброї — міномети, гарматки. Стрільці бились героїчно, до останнього віддиху, та внаслідок переважаючих сил бій скінчився для нас трагічно: впало 20 стрільців і три дівчині-розвідчиці. Впав ком<андир> Панько. Ранений — сам себе дострілив.  

Володько, Звіт з рейду по Вінницькій області від 29.VII—15.XI.<19>44. 14 січня 1945[3]

Нагороди

ред.

Пам'ять

ред.

Ряд документів, пов'язаних з діяльністю командира «Панька», зберігається у фонді 3967 ЦДАВО України[16].

Автори науково-публіцистичного збірника, присвяченого Лановецькому району Тернопільської області (Б. М. Андрушків, Н. Б. Кирич, Г. Х. Мельник та ін.), відносять учасника національно-визвольних змагань «Панька» до числа «найвідоміших людей», «які прославляли Ланівеччину»[17].

Коментарі

ред.
  1. а б в г До 2020 року с. Гриньки  — центр сільраді, якій підпорядковане с. Грибова.

Примітки

ред.
  1. а б в г д Літопис УПА, 2011, с. 140, т. 16.
  2. а б Літопис УПА, 2006, с. 1191, т. 8.
  3. а б в Літопис УПА, 2006, с. 561, т. 8.
  4. а б в г д е ж Лисенко, 2009, с. 47.
  5. а б в Манзуренко, 2007, с. 274—275.
  6. а б в Наказ ГВШ/ГК ч. 4/45 від 11.10.1945, ГДА СБУ. Ф. 13. Спр. 376. Т. 60. Арк. 242, 244.
  7. а б в Літопис УПА, 2006, с. 146, т. 8.
  8. а б в г д Пояснення про особи додані до наказу ч. 4/45 від 11 жовтня 1945 р., ГДА СБУ. Ф. 13. Спр. 376. Т. 60. Арк. 246.
  9. Майор Косенко, ГДА СБУ. Ф. 13. Спр. 376. Т. 66. Арк. 44/105.
  10. Косенко, 2007, с. 260.
  11. Літопис УПА, 2006, с. 434, т. 8.
  12. Лисенко, 2009, с. 32, 47, 63.
  13. Літопис УПА, 2006, с. 146, 555—556, 560—561, т. 8.
  14. а б в Літопис УПА, 2006, с. 560, т. 8.
  15. Літопис УПА, 2006, с. 1191—1192, т. 8.
  16. Ковальчук, 2006, с. 45, 81, 83, 116.
  17. Андрушків, 2017, с. 263, 268.

Література

ред.

Архіви

ред.