Чарльз Лаєлл
Сер Чарльз Лаєлл, або Лайєлл (англ. Sir Charles Lyell; 14 листопада 1797— 22 лютого 1875) — шотландський геолог, вулканолог, палеонтолог та гляціолог, основоположник сучасної геології; баронет, член Лондонського королівського товариства з розвитку знань про природу. Найзнаніший як автор трактату «Принципи геології», який популяризував уніформізм — ідею, що Земля була сформована тими ж процесами, що відбуваються і зараз. Лаєлл також один з перших, хто вважав (на основі геологічних аномалій), що Земля старша за 300 млн років. Лаєлл був близьким другом Чарльза Дарвіна.
| Чарльз Лаєлл | |
|---|---|
| англ. Charles Lyell | |
 | |
| Народився | 14 листопада 1797 Кінорді, Ангус |
| Помер | 22 лютого 1875 (77 років) Лондон |
| Поховання | Вестмінстерське абатство |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | геолог, адвокат, викладач університету, палеонтолог, письменник |
| Alma mater | Ексетер коледж |
| Галузь | археологія, геологія |
| Заклад | Кінґс-коледж Лінкольнз інн |
| Посада | Президент Геологічного товариства Лондонаd[1] і Президент Геологічного товариства Лондонаd[1] |
| Членство | Лондонське королівське товариство Леопольдина Шведська королівська академія наук Петербурзька академія наук Угорська академія наук Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Прусська академія наук Баварська академія наук Нідерландська королівська академія наук Туринська академія наук[2] |
| Батько | Charles Lyelld[3][4] |
| Мати | Frances Smithd[3][4] |
| Брати, сестри | Генрі Лаєллd[4] |
| У шлюбі з | Френсіс Сміт |
| Нагороди | |
 Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Чарльз Лаєлл у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Народився в Кінорді в області Ангус, Шотландії.
Походив з багатої сім'ї[ru], статки якої забезпечив його дід, який вступив на службу матросом у королівський флот, де зумів стати скарбником на великих кораблях. 1778 року, під час війни за незалежність США, він був секретарем командувача Британського флоту Джона Байрона й скарбником флагманського корабля «англ. HMS Princess Royal»[5]. Посада дозволила йому після виходу у відставку придбати 5000 акрів землі в Шотландії, разом з будинком Кіннорді і замком Інверкваріті[en] поблизу Кірремюра[en][6].
Шотландські володіння успадкував батько Чарлза. Одружився він зі Френсіс Сміт (†1875). Чарлз став їхнім первістком.
Навчався в Ексетер коледжі Оксфордського університету. У 1819 р. здобув ступінь бакалавра, і в Лондоні зайнявся юридичними науками.
У 1825 р. з'явилися його перші друковані праці.
Був президентом Геологічного товариства Лондона, академіком Королівського коледжу в м. Лондоні.
1832 року одружився з Мері Елізабет Лаєлл[7].
У 1848 р. отримав титул лицаря-бакалавра, в 1864 р. — в баронета.
Помер у м. Лондоні. Похований у Вестмінстерському абатстві.
Праці і погляди
ред.Найбільшим результатом наукової діяльності Лаєля залишаються «Принципи», розділені ним згодом на дві окремі книги: «Елементи геології — історія земної кори» та «Принципи геології — діяльність сучасних геологічних агентів» (динамічна геологія). Перша робота витримала за життя автора 8, а друга — 11 видань, з яких кожне представляє ґрунтовну переробку попереднього на підставі нових спостережень, причому найважливіші з цих спостережень перевірялися особисто Лайєлем. У цих книгах знайшли відбиття дві улюблені теорії Лайеля — актуалізм і уніформізм.
У своїй праці «Принципи геології» у трьох томах (1830—1833) Лаєлл розробив вчення про повільну і безперервну зміну земної поверхні під впливом постійних геологічних чинників. Він переніс нормативні принципи біології в геологію, побудувавши тут теоретичну концепцію, яка згодом зробила вплив на біологію. Інакше кажучи, принципи вищої форми він переніс (редукував) на пізнання нижчих форм. Однак Земля для Лаєля не розвивається в певному напрямку, вона просто змінюється випадковим, недоладним чином. До того ж зміна — це у нього лише поступові кількісні зміни, без стрибка, без перерв поступовості, без якісних змін.
Лаєлл стежив за новими явищами в науці, показував своє ставлення до дарвінізму й до питання про доісторичну людину. Визнаючи велике значення поглядів Дарвіна, Лаєлл разом з Гукером переконав його опублікувати відому роботу — «Походження видів». Визнавши ґрунтовність його доводів, незважаючи на свої 60 років, Лаєлл цілком, хоча не без сумнівів і коливань, прилучився до вчення Дарвіна, відмовившись від багатьох поглядів, якими керувався протягом усієї своєї наукової діяльності.
Точно так само за 60 років було Лаєлю, коли він познайомився з відкритими Буше де Пертом в долині Сомми залишками «допотопної» людини (пізніше його назвуть неандертальцем). Незважаючи на те, що ці відкриття викликали загальну недовіру, Лаєлл, переконавшись на місці в їхній достовірності, не тільки підтримав Буше де Перта своїм авторитетом, але, зацікавившись взагалі питанням про стародавню людину, об'їхав всі цікаві в цьому відношенні місцевості Західної Європи. У результаті з'явилася остання велика робота Лаєля, «Давність людини», що являє собою зібрання всіх накопичених уривчастих даних про доісторичну людину, блискуче освітлених і заново перевірених. Робота Лаєля привернула увагу вчених і дала стимул до подальших досліджень у цьому напрямку, завдяки яким виникла згодом галузь науки — доісторична археологія.
Нагороди
ред.- 1833 — Бейкерівська лекція
- У 1834 році — Королівська медаль;
- у 1858 р. — Медаль Коплі;
- у 1866 р. — Медаль Воластона.
Вшанування
ред.- Лондонське геологічне товариство встановило на честь науковця Медаль Лаєлла[en], яку присуджують щорічно від 1876 року.
- У 1935 р. Міжнародний астрономічний союз надав ім'я Лаєлла кратерові на видимому боці Місяця.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Past Presidents — Геологічне товариство Лондону.
- ↑ www.accademiadellescienze.it
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в Kindred Britain
- ↑ Gribbin, John. Science. A History (1543-2001). — L. : Penguin Books, 2003. — 648 с. — ISBN 978-0-140-29741-6.
- ↑ Angus Sites and Monuments Record - NO35NE0073 - KINNORDY (англ.). Aberdeenshire Council (www.aberdeenshire.gov.uk). 27.10.2014. Процитовано 13.04.2015.[недоступне посилання з Август 2019]
- ↑ The Biographical Dictionary of Women in Science, 2000, с. 813.
Джерела
ред.- Ляйэлль, Чарльз // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XVIII. — С. 272—273. (рос. дореф.)
- Лайель Чарлз // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Лайель Чарлз [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Большая российская энциклопедия, 2010. — ISBN 978-5-85270-347-7. (рос.)
- Чарлз Лайель // Краткая географическая энциклопедия, изд. «Советская энциклопедия», М., 1966.. Т. 5. (рос.)
- Marilyn Bailey Ogilvie, Joy Dorothy Harvey. Lyell, Mary Elizabeth (Horner) // The Biographical Dictionary of Women in Science: L-Z. — Taylor & Francis, 2000. — P. 813—814.
Посилання
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чарльз Лаєлл- Sir Charles Lyell, Baronet [Архівовано 7 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Encyclopædia Britannica(англ.)
- Lyell, Charles (Encyclopedia) [Архівовано 11 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // HighBeam Research (Victorianweb.org) (англ.)
- Lyell, Sir Charles (1797—1875) Scottish Geologist // HighBeam Research (highbeam.com)(англ.)
- Charles Lyell (1797—1875) gentleman geologist [Архівовано 8 листопада 2015 у Wayback Machine.] // The Victorian Web (victorianweb.org) (англ.)
- Sir Charles Lyell: Theory & Biography [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.] // Study.com
- Sir Charles Lyell [Архівовано 14 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // evolution.berkeley.edu (англ.)
- Uniformitarianism: Charles Lyell [Архівовано 13 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // University of California, Berkeley (англ.)
|
Це незавершена стаття про археолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |