Zaha Hadid Architects (укр. Заха Хадід Аркітектс) — британське дизайнерське та архітектурне бюро, засноване архітекторкою Захою Хадід. Головний офіс бюро розташовано в Лондоні.

Zaha Hadid Architects
Типприватна компанія
Організаційно-правова форма господарюванняприватна компанія
Галузьархітектура, урбаністика, індустріальний дизайн
Засновано1980; 44 років тому (1980)
Засновник(и)Заха Хадід
Штаб-квартираЛондон
Керівник(и)Woody Yaod
Ключові особиЗаха Хадід
Співробітники427
zaha-hadid.com

Історія

ред.

Архітектурне бюро Zaha Hadid Architects було засноване в 1980 році архітекторкою Захою Хадід у Лондоні, Велика Британія.[1]

Архітектурне бюро Захи Хадід розвиває нові концептуальні проєкти, здійснює перебудову та будівництво існуючих споруд, розроблює об'єкти промислового дизайну, тощо.[2]

Бюро працює з такими архітектурними стилями як деконструктивізм та параметрична архітектура майбутнього. Для будівництва використовуються нові будівельні матеріали, такі як, композитні пластики. Архітектурне бюро виконало більше 900 проєктів у понад 40 країнах.[3]

У Дніпрі Zaha Hadid Architects створює дизайн для майбутніх трьох станцій метро: «Центральна», «Театральна» та «Музейна».[4]

У 2021 році Zaha Hadid Architects долучилось до роботи над проєктом Hyperloop Italia.[5]

Основні проєкти

ред.

Примітки

ред.
  1. Zaha Hadid Architects. archi.ru. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 24 червня 2021.
  2. Zaha Hadid Architects (брит.). Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 28 травня 2021.
  3. ArchDaily | Broadcasting Architecture Worldwide, page. www.archdaily.com (амер.). Процитовано 28 травня 2021.
  4. Ірина, Автор: Стасюк (22 лютого 2021). У соцмережах з'явилися візуалізації станцій метро в Дніпрі від бюро Захи Хадід. Хмарочос (укр.). Архів оригіналу за 22 лютого 2021. Процитовано 28 травня 2021.
  5. Італійці розпочали роботу над власним "Гіперлуп" - Auto24. auto.24tv.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  6. Tondonia Winery Pavilion / Zaha Hadid. Archdaily.com. 8 квітня 2011. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 8 квітня 2011.