Z31 (есмінець)

Z31 (нім. Z 31) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу 1936A (Mob) Кріґсмаріне за часів Другої світової війни.

Z31
Z31

Французький есмінець Marceau (D601) (колишній німецький Z31 )
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець типу 1936A (Mob)
Держава прапора	Третій Рейх
Належність	Крігсмаріне
Корабельня	Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser, Бремен
Замовлено	19 вересня 1939
Закладено	1 вересня 1940
Спущено на воду	15 травня 1941
Введено в експлуатацію	11 квітня 1942
На службі	1942–1945
Бойовий досвід	Друга світова війна Кампанія в Арктиці Арктичні конвої
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	2645 тонн (стандартна) 3655 тонн (повна)
Довжина	127 м
Ширина	12 м
Висота	4,62 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни Wagner 6 × водотрубних котлів Wagner
Гвинти	2
Потужність	70 000 к.с.
Швидкість	36 вузлів (67 км/год)
Дальність плавання	2950 миль (5460 км) на швидкості 19 вузлів (35 км/год)
Екіпаж	332 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія	4 (4 × 1) × 150-мм гармати TbtsK C/36
Торпедно-мінне озброєння	8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів 60 морських мін 4 скидувачі глибинних бомб
Зенітне озброєння	4 (2 × 2) × 37-мм корабельні зенітні гармати SKC/30 9 (1 × 4; 5 × 1) × 20-мм зенітних гармат FlaK 38/Flakvierling

«Марсо» (D601)
Marceau (D601)
Служба
Держава прапора	Франція
Належність	Військово-морські сили Франції
Введено в експлуатацію	2 лютого 1946
На службі	1946–1958
Виведений зі складу флоту	2 січня 1958
Статус	на початку 1960-х розібраний на брухт
Ідентифікація
Параметри
Технічні дані
Озброєння

Есмінець Z31 закладений 1 вересня 1940 року на верфі заводу Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser у Бремені. 15 травня 1941 року спущений на воду, а 11 квітня 1942 року введений до складу військово-морських сил Третього Рейху. Корабель брав участь у бойових діях в арктичних водах. Після капітуляції нацистської Німеччини есмінець був переданий Франції, як контрибуція.

Історія служби

Бій у Баренцевому морі

Докладніше: Бій у Баренцевому морі

30 грудня 1942 року важкі крейсери «Лютцов» та «Адмірал Гіппер» у супроводі шести есмінців вийшли з Нарвіка для проведення операції «Регенбоген» — напад на конвой JW 51B^{[Прим. 1]}, який, за даними німецької розвідки йшов з Лох Ю до радянського Мурманськ і мав лише легкі сили ескорту. Для проведення операції виділялося оперативна група німецького флоту у складі важкого крейсера «Адмірал Гіппер», «кишенькового» лінкора «Лютцов» і шести есмінців^{[Прим. 2]}. За планом віцеадмірала Оскара Кумметца німецькі сили ділилися навпіл: одне угруповання з крейсером «Адмірал Гіппер», есмінцями Z4 «Ріхард Бейтцен», Z16 «Фрідріх Еккольдт» та Z29 мало атакувати конвой з півночі, відволікаючи головні сили ескорту на себе. Потім друге угруповання — крейсер «Лютцов» та три есмінці — Z30, Z6 «Теодор Рідель» та Z31 — атакували б незахищені транспортні судна конвою з півдня.

Вранці 31 грудня в умовах слабкої видимості німецькі сили вийшли на союзний конвой у Баренцевому морі і розпочали бій з кораблями ескорту. Незважаючи на довгий і наполегливий обстріл конвою, британці, не втративши жодного транспортного судна конвою, зуміли відбити атаку німців. У морському бою з боку британського флоту загинули ескадрений міноносець «Акейтіз» та тральщик «Бремблі», які вогнем корабельної артилерії потопив «Адмірал Гіппер», ще два есмінці «Онслоу» й «Обд'юрет» були ним пошкоджені. «Лютцов» пошкодив есмінець «Обідіент». Німецький флот втратив есмінець Z16 «Фрідріх Еккольдт», який знищили британські крейсери «Шеффілд» і «Джамайка», котрих німці в сутінках помилково прийняли за власні крейсери. Перш ніж німецькі капітани зрозуміли свою помилку, британці відкрили по ним щільний вогонь. «Фрідріх Еккольдт», що йшов першим, отримав влучення у центр корпусу і затонув менш, ніж за дві хвилини; на ньому загинув весь екіпаж у 340 або 341 особу. Z4 «Ріхард Бейтцен» вислизнув без пошкоджень^[1]. Ця сутичка відвернула британські крейсери і вони втратили контакт з крейсером «Адмірал Гіппер», який повним ходом йшов на схід.

1943

5–6 лютого 1943 року Z31, Z6 «Теодор Рідель» і мінний загороджувач «Бруммер» встановили мінне поле біля острова Кильдин. 10–11 березня два есмінці супроводжували перехід «Лютцова» з Каафіорда в Нарвік.

6 вересня 1943 року Z31 вирушив з Алта-фіорда у складі угруповання Крігсмаріне, що складалося з лінкорів «Тірпіц» і «Шарнгорст» і дев'яти есмінців, для участі в операції «Цитронелла», рейд на контрольований союзниками Шпіцберген^{[Прим. 3]}. 8 вересня Z31 був уражений снарядами берегової артилерії біля Баренцбурга, при цьому один чоловік загинув, а другий був поранений.

У листопаді Z31 перейшов на південь Норвегії, де з 4 по 7 грудня продовжував патрульні операції перед закладкою захисних мінних полів на вході в Скагеррак.

1945

25 січня 1945 року німецькі есмінці Z31 з Z34 і Z38 покинули Тромсе та розпочали перехід до Балтійського моря. Через три дні біля Согнефіорда їх перехопила ескадра британських кораблів, включаючи легкі крейсери «Дайадем» та «Морішиес». У бою, що спалахнув, Z31 був сильно пошкоджений, а Z34 дістав легких пошкоджень, здійснивши кілька безрезультатних торпедних атак на британські крейсери, намагаючись прикрити відхід Z31. Під прикриттям димової завіси німецькі швидкохідні есмінці змогли випередити крейсери та сховатися в Аспофіорді, під захист німецької берегової артилерії.

Див. також

Посилання

Z31 [Архівовано 5 квітня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
MARCEAU destroyer (1942 / 1946) [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Література

Erich Gröner, Dieter Jung [Bearb.]: Die Schiffe der deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939—1945 und ihr Verbleib. Bernard & Graefe, Bonn 2000 (9., neu bearb. und erw. Aufl.), ISBN 978-3-7637-6215-6.(нім.)
Wolfgang Harnack: Zerstörer unter deutscher Flagge: 1934 bis 1945. Koehler, Hamburg, 1997 (3., überarb. Aufl.), ISBN 3-7822-0698-3.(нім.)
Ulrich Elfrath: Deutsche Zerstörer, 1934—1945. Podzun-Pallas, 1990, ISBN 3-7909-0161-X.
Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.

Примітки

Виноски

↑ Конвой супроводжували: 2 крейсери «Шеффілд» і «Джамайка»; 6 есмінців «Акейтіз», «Оруелл», «Орібі», «Онслоу», «Обідіент», «Обд'юрет»; 2 корвети типу «Флауер» «Рододендрон», «Гайдерабад», тральщик «Бремблі» і озброєні траулери.
↑ 6 есмінців: Z16 «Фрідріх Еккольдт», Z4 «Ріхард Бейтцен», Z6 «Теодор Рідель», Z29, Z30 та Z31.
↑ У рейді на Шпіцберген брали участь лінкори «Тірпіц» і «Шарнгорст» та 9 есмінців 4-ї, 5-ї й 6-ї флотилій: Z6 «Теодор Рідель», Z10 «Ганс Лоді», Z15 «Ерік Штайбрінк», Z20 «Карл Гальстер», Z27, Z29, Z30, Z31 і Z33. Головні сили десанту становив батальйон 349-го гренадерського полку 230-ї піхотної дивізії вермахту

Джерела

↑ Battle of the Barents Sea. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 17 квітня 2021.

[1] Конвой супроводжували: 2 крейсери «Шеффілд» і «Джамайка»; 6 есмінців «Акейтіз», «Оруелл», «Орібі», «Онслоу», «Обідіент», «Обд'юрет»; 2 корвети типу «Флауер» «Рододендрон», «Гайдерабад», тральщик «Бремблі» і озброєні траулери.

[2] 6 есмінців: Z16 «Фрідріх Еккольдт», Z4 «Ріхард Бейтцен», Z6 «Теодор Рідель», Z29, Z30 та Z31.

[4] У рейді на Шпіцберген брали участь лінкори «Тірпіц» і «Шарнгорст» та 9 есмінців 4-ї, 5-ї й 6-ї флотилій: Z6 «Теодор Рідель», Z10 «Ганс Лоді», Z15 «Ерік Штайбрінк», Z20 «Карл Гальстер», Z27, Z29, Z30, Z31 і Z33. Головні сили десанту становив батальйон 349-го гренадерського полку 230-ї піхотної дивізії вермахту

[3] Battle of the Barents Sea. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 17 квітня 2021.

[Прим. 1]

[Прим. 2]

[1]

[Прим. 3]