Вікіпедія

Скагеррак

Скагерра́к (дан. Skagerrak, норв. Skagerrak, швед. Skagerrak) — акваторія між північно-західним берегом Ютландії і Скандинавським півостровом, з'єднує Північне море з Балтійським морем, через Каттегат, Великий і Малий Бельт, Ересунн. Через Скагеррак проходить один з найбільш завантажених морських маршрутів у світі, де можна зустріти судна з усієї планети. Тут також ведуть інтенсивне промислове рибальство[2]. Екосистема протоки перебуває під негативним впливом прямої діяльності людини. Осло є єдиним великим містом на узбережжі Скагеррака.

Скагеррак
Розташування
Координати 57°50′50″ пн. ш. 9°04′23″ сх. д. / 57.84722° пн. ш. 9.07306° сх. д. / 57.84722; 9.07306Координати: 57°50′50″ пн. ш. 9°04′23″ сх. д. / 57.84722° пн. ш. 9.07306° сх. д. / 57.84722; 9.07306
Прибережні країни Норвегія Норвегія,
Швеція Швеція,
Данія Данія
Море Балтійське море,
Північне море
Макс. глибина 700 м[1]
Довжина 240 км
Ширина 110-130 км
Річки
Вливаються річки Гломма
Протоки Каттегат і Скагеррак
Протоки Каттегат і Скагеррак
Мапа
Мапа

Короткий опис ред.

Акваторія названа за данським містом Скаген, що розташоване на північному краю Ютландії. Нідерландське слово rak означає «пряма течія»[3][4].

Має вигляд трикутника.

  • Довжина — 240 км[5][6].
  • Ширина — 110—130 км.

Уздовж фіордових і шхерних берегів Скандинавського півострова тягнеться глибоководний (до 700 м) Норвезький жолоб, у низовинних ютландських берегів — піщані мілини і банки.

Солоність води в протоці — 30 ‰.

Історія ред.

Старі назви для об'єднаних в одне ціле проток Скагеррак і Каттегат — Норвезьке море або Ютландське море; остання назва з'явилася в сазі о Кнютлінгах.

До завершення будівництва Ейдерського каналу в 1784 році (попередника Кильського каналу) Скагеррак був єдиним шляхом у Балтійське море. З цієї причини протока протягом століть мала великий міжнародний пасажиропотік. Після індустріалізації рух тільки збільшилася, і сьогодні Скагеррак є одною з найжвавіших проток у світі.

1862 року сильний шторм біля берегів Данії промив канал Тиборон у піщаній косі, яка прикривала вхід до Лім-фіорду з боку Північного моря — так з'явилася можливість проходу суден із Північного моря в Каттегат, минаючи Скагеррак. Однак через малі глибини Лім-фіорд підтримує тільки незначні перевезення.

Скагеррак був стратегічно важливою позицією для Німеччини під час обох світових воєн. Під час Першої світової війни тут відбулася одна з найбільших морських битв — Ютландська битва.

Необхідність контролю над протокою стала для Німеччини однією з причин для вторгнення до Данії та Норвегії під час Другої світової війни.

Межі ред.

Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Скагеррак так[7]:

На заході: лінія, що з'єднує миси Ганстгольм (57°07′ пн. ш. 8°36′ сх. д. / 57.117° пн. ш. 8.600° сх. д. / 57.117; 8.600) і Ліннеснес, 58° пн. ш. 7° сх. д. / 58° пн. ш. 7° сх. д. / 58; 7).

На південному сході: північна межа Каттегату — лінія, що з'єднує Скаген (мис Гренен, найпівнічніша точка Данії) та Paternoster Skær (57°54′ пн. ш. 11°27′ сх. д. / 57.900° пн. ш. 11.450° сх. д. / 57.900; 11.450), а звідти на північний схід через мілини до острова Черн.

Високовольтна лінія постійного струму Скагеррак між Данією і Норвегією перетинає Скагеррак.

Порти ред.

Відпочинок ред.

Скагеррак є популярним місцем відпочинку у всіх трьох країнах. Уздовж узбережжя побудовано безліч дач і кілька пристаней для яхт.

Біологія ред.

Скагеррак є місцем проживання приблизно 2000 морських видів, багато з яких пристосовані до умов життя в його водах. Наприклад, у норвезького узбережжя нереститься скагерракська тріска (різновид тріски атлантичної), яка не мігрує на великі відстані, а здебільшого мешкає в норвезьких фіордах.

Різноманітність місць проживання і великий обсяг планктону на поверхні створюють сприятливі умови для морських мешканців. Серед мешканців протоки є деякі бентичні види, а інші пелагічні, але існують диференційовані морські шари, всередині яких види переміщаються вертикально на короткі відстані. Крім того, деякі види є демерсальнимі, переміщаючись між поверхнею і дном. До бентичних видів відносяться піскаркові, ліхтарна акула колюча, химера європейська, Argentina silus і Glyptocephalus cynoglossus. На поверхні моря мешкають оселедець атлантичний, скумбрія атлантична, шпрот європейський. Деякі демерсальні види: Pandalus borealis і Sabinea sarsi.

Представники фауни ред.

Рифи ред.

 
Холодноводний кораловий риф у Норвегії.

Крім піщаних і кам'янистих рифів, у протоці існують великі холодноводні коралові рифи, переважно з Lophelia. Риф Секкен у шведському морському національний парку Костергавет — це древній холодноводний кораловий риф. Тіслерський риф у норвезькому морському заповіднику національного парку Ітре Гвалер є найвідомішим кораловим рифом Європи. Рифи з лофелії також присутні в Норвезькому жолобі та на мілководді багатьох норвезьких фіордів[8][9].

Скагеррак також має ряд рідкісних булькаючих рифів (дан. boblerev), які утворилися навколо холодних просочувань газу, зазвичай метану. Ці місця знаходяться переважно в данських водах Скагеррака на захід від Гіртсгальсу.

Природоохоронні території ред.

 
Національний парк Ітре Гвалер (Норвегія)

Норвегія:

  • Національний парк Ітре Гвалер.

Швеція:

  • Національний парк Костергавет.
  • Браттен, район моря площею 120 878 гектарів за межами національного парку Костергавет, під захистом рифи на глибинах 200—500 метрів.
  • Фіорд Гулльмарн, перша у Швеції морська заповідна зона (з 1983 року).

Данія:

  • Коса Гренен і район моря площею 270 295 гектарів.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Wiley Online Library — Configuration, history and impact of the Norwegian Channel Ice Stream(англ.)
  2. ↑ The North Sea and Skagerrak / Environment.no
  3. ↑ Nudansk Ordbog. 15. Auflage. Kopenhagen: Politikens Forlag, 1993. Stichwort Skagerrak.
  4. ↑ Den Store Danske Encyklopædi. CD-ROM. Kopenhagen: Gyldendal, 2004. Stichwort Skagerrak.
  5. ↑ Encyclopedia Britannica — Skagerrak (strait, Scandinavia)(англ.)
  6. ↑ За даними Великої радянської енциклопедії — 300 км, за даними сучасних російських енциклопедій — 225 км.
  7. ↑ Limits of Oceans and Seas, 3rd edition (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 6 лютого 2010.
  8. ↑ Carina Eliasson (19 вересня 2012). Sweden´s only coral reef at risk of dying. University of Gothenburg. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 16 січня 2016.
  9. ↑ Saving Sweden’s Last Ancient Deepwater Reef. Reef to Rainforest Media. 27 жовтня 2012. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 16 січня 2016.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скагеррак
  Це незавершена стаття з географії Данії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття з географії Норвегії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Скагеррак&oldid=41805905