Відкрити головне меню

СистематикаРедагувати

Ксантореєві поділяються на три підродини, що містять за різними джерелами 34-38 родів.

Список підродин і родів[3]Редагувати

ІсторіяРедагувати

Хоча родина ксантореєвих була описана бельгійським ботаніком Бартелемі Дюмортьє ще в 1829 році, протягом довгого часу списки родів, що до неї включались, суттєво різнились. Наприклад, згідно систематики, наведеної Арменом Тахтаджяном у книзі «Жизнь растений» 1974 року, до ксантореєвих входило 9 родів:

  1. Acanthocarpus Lehm.
  2. Baxteria R.Br.
  3. Calectasia R.Br.
  4. Chamaexeros Benth.
  5. Dasypogon R.Br.
  6. Kingia R.Br.
  7. Lomandra Labill.
  8. Romnalda P.F.Stevens
  9. Xanthorrhoea Sm.

Потім 8 з них були виключені з родини. Чотири Acanthocarpus, Chamaexeros, Lomandra і Romnalda увійшли до підродини Lomandroideae родини Asparagaceae (Холодкові) і чотири Baxteria, Calectasia, Dasypogon і Kingia були виділені в окрему родину Dasypogonaceae. До 2009 року, коли була опублікована класифікація APG III, в родині Xanthorrhoeaceae лишався тільки один її типовий рід Xanthorrhoea[10]. Згідно нової класифікації, до ксантореєвих були приєднані підродини Asphodeloideae (Асфоделові) і Hemerocallidoideae (Лілійникові), що до того мали статус родин.

Біологічна характеристикаРедагувати

Роди ксантореєвих дуже різноманітні як щодо життєвої форми, так і за будовою квіток. Квіти, як правило, розміщуються на голих квітконосах, що утворюються з прикореневої розетки листя. Асфоделові — багаторічні трави, чагарники, чагарнички, іноді дерева. Багато родів цієї підродини є сукулентами. Лілійникові — багаторічні трав'янисті рослини з підземним кореневищем. Ксанторея належить до рідкісної життєвої форми — трав'яні дерева.

Спільним для всіх ксантореєвих є ксероморфна будова їх вегетативних органів і особливо листків, завжди дуже вузьких (рідко досягають 10-12 мм завширшки) і жорстких, з потужними тяжами склеренхімів, а також з порівняно товстостінними клітинами багатьох інших тканин, в тому числі навіть клітин палісадної паренхіми. Наявність антрахінонів в органах ксантореєвих є також об'єднуючою біохімічною характеристикою.

ПоширенняРедагувати

Роди з підродини Asphodeloideae поширені переважно у Старому Світі, зустрічаються в Австралії та Новій Зеландії, але основна частина родів зосереджена у Південній Африці. Зустрічаються в природних умовах і на території України.

Більша частина рослин підродини Hemerocallidoideae родом з тропічних і помірних районів Євразії та Австралії. Вони також зустрічаються в Новій Зеландії, на багатьох островах Тихого океану, західній частині Південної Америки. Рід Caesia є корінним в Південній Африці, а також Австралії.

Рослини підродини Xanthorrhoeoideae, що містить один деревний рід — ксанторея, мешкають в Австралії.

ВикористанняРедагувати

Деревина деревовидних видів цієї родини служить будівельним матеріалом і йде на різні вироби. Смолу, що місцеве населення виділяє з ксанторей, використовують для виготовлення лаку, але не дуже високої якості. Особливо відома в цьому відношенні жовта смола ксантореї смолистої. Вона має гострий смак і горить з приємним бензойним запахом. У меншій кількості використовують коричневу або червону смолу інших ксанторей. Смолу їх застосовують також у вигляді клею. У аборигенів Австралії ніжки суцвіть ксанторей йшли на виготовлення списів, наконечники до яких приклеювали цією смолою.

Рослини з підродинн Asphodeloideae і Hemerocallidoideae широко використовують в народній медицині. Особливо відомим в цьому відношенні є рід Алое, зокрема Aloe vera, який використовують також у косметиці. Багато видів підродин асфоделових і лілійникових мають також декоративне значення і вирощуються як кімнатні або садові рослини. Зокрема, широкої популярності набув рід Лілійник, для якого виведено багато сортів і гібридів.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати