Vernonia noveboracensis
Vernonia noveboracensis (укр. вернонія новебораценсис[1], місцева назва — New York Ironweed) — вид квіткових рослин з родини айстрових, типовий вид роду Vernonia.
| Vernonia noveboracensis | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Підродина: | Цикорієві (Cichorioideae) |
| Рід: | Vernonia |
| Вид: | V. noveboracensis
|
| Біноміальна назва | |
| Vernonia noveboracensis | |
| |
| Синоніми | |
|
Aster giganteus Hort. ex Vilm. | |
Опис ред.
Багаторічні трав'янисті рослини, 1,5 — 2,5 м заввишки, що утворюють групи. Злегка шорсткі стебла мають ланцетоподібні темно-зелене листя. Маленькі квіткові головки утворюються у великих кінцевих пучках з вільним розгалуженням і плоскою верхівкою. Квіти мають дисковий тип і темно-червонувато-фіолетовий колір. Високе прямостояче стебло розгалужується до вершини, причому кожна гілка несе скупчення квітів від темно-лавандових до фіолетових. Квітконоси 2–35 мм. Обгортки більш-менш напівкулясті, 6–10 × 7–10 мм. Філярії[en] 35–60 у 4–6 рядах, голі, краї війчасті, зовнішні ланцетні до шиловидних, 1–3 мм, внутрішні довгасті, 7–9 мм, кінчики шилоподібні до ниткоподібних. Квіточки 30–45(–65). Ципсели 3,5–4 мм. 2 n = 34.
Систематика ред.
Первісно була описана Карлом Ліннеєм у 1753 році як Serratula noveboracensis. Через 50 років була віднесена Андре Мішо до роду Vernonia, описаного Шребером у 1791 році.
Поширення ред.
Зустрічається у США у штатах Алабама, Коннектикут, Делавер, Округ Колумбія, Флорида, Джорджія, Меріленд, Массачусетс, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Північна Кароліна, Пенсильванія, Род-Айленд, Південна Кароліна, Теннесі, Вірджинія, Західна Вірджинія та у провінції Онтаріо в Канаді.
Еколлгія ред.
Зростає на вологих луках, пасовищах, занедбаних полях, болотах та узбіччях доріг на висоті 10–600 метрів над рівнем моря. Процвітає на схилах плато Едвардс. Цвіте у серпні-жовтні.
Значення ред.
Квіти приваблюють метеликів, а плоди з насінням — птахів. Має особливу цінність для місцевих бджіл.
Вирощування ред.
Вирощується як висока, вузька рослина, вона підходить для задньої частини бордюру або для тісних місць. Зустрічається у вологих ґрунтах у дикій природі, але буде процвітати у звичайному або сухому ґрунті. Переносить глину та нейтральні до кислих ґрунтів. Висівають насіння восени або проводять холодну стратифікацію. Схожість зазвичай низька, тому сіють густо. Також розмножується «м'якими» живцями, взятими пізньою весною, або поділом кущів. Плоди дозрівають через 3-4 тижні після періоду цвітіння. Зберігають їх в сухих герметичних охолоджених контейнерах.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Джерела ред.
- Vernonia noveboracensis. PLANT DATABASE ((англ.)) . University of Texas at Austin. Процитовано 18.09.2022.
- 6. Vernonia noveboracensis (Linnaeus) Michaux, Fl. Bor.-Amer. 2: 95. 1803. eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Процитовано 18.09.2022.