Urocitellus elegans
Urocitellus elegans — вид гризунів родини Sciuridae. Це ендемік північно-західної частини США (Монтана, Невада, Айдахо, Колорадо, Вайомінг).
| Urocitellus elegans | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
| Рід: | Urocitellus |
| Вид: | U. elegans
|
| Біноміальна назва | |
| Urocitellus elegans (Kennicott, 1863)[2]
| |
| Синоніми | |
| |
Зовнішність ред.
Довжина голови й тулуба становить 206–216 мм. Вага становить від 280 до 330 г. Це малий або середній вид роду з великими вухами та порівняно довгим хвостом. Забарвлення спини сіре, пісочне і частково димчасто-сіре з невеликими плямами. Боки голови, шия й тулуб сіруваті, до спини стають більш коричневими. Черево більш світло-рожевого, пісочного чи коричного кольору. Верхня частина хвоста від коричневого до пісочного кольору[3].
Середовище проживання ред.
Проживає на добре дренованих схилах височин, вкритих сухими луками або чагарниковими степами, особливо полиновими; переважно на схилах з пухкими піщаними ґрунтами, придатними для риття нір; полонини, осипи. У великих колоніях ділянка проживання може становити лише 23–46 метрів у діаметрі[1].
Річний цикл ред.
Виходить із зимової сплячки ранньою весною. Активний навесні та влітку, але знову переходить у стан спокою десь із кінця липня до початку вересня[1].
Відтворення ред.
Парування відбувається незабаром після виходу зі сплячки. Вагітність, ймовірно, триває 22–23 дні. Самиці дають один виводок на рік з 1–11 (зазвичай 6–7) дитинчат. Молодняк народжується в підземному гнізді[1].
Трофіка ред.
Харчується насінням, квітами, стеблами, листям, корінням трав, різнотрав'ям і чагарниками. Також буде харчуватися комахами, особливо в кінці літа. Іноді їсть падло. До хижаків належать койоти, борсуки, яструби[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Yensen, E.; NatureServe (2017). Urocitellus elegans. Процитовано 12.11.2021.
- ↑ Descriptions of four new species of Spermophilus, in the collections of the Smithsonian Institution. R Kennicott, Proceedings of the Academy of Natural Sciences of …, 1863
- ↑ Richard W. Thorington Jr., John L. Koprowski, Michael A. Steele: Squirrels of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore MD 2012, ISBN 978-1-4214-0469-1, P. 357–359.