Taxus masonii — викопний вид хвойних дерев родини тисових (Taxaceae).[1] Відомий лише з відкладень середнього еоцену, формації Кларно у північно-центральній частині штату Орегон.

Taxus masonii
Період існування: 45–43 млн р. т.
еоцен
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Тисові (Taxaceae)
Рід: Тис (Taxus)
Вид:
T. masonii
Біноміальна назва
Taxus masonii
Manchester, 1994

Видовий епітет masonii даний на честь американського ботаніка Герберта Мейсона (Herbert L. Mason) за його внесок у вивчення західних північноамериканський викопних хвойних.

Скам'янілості

ред.

Вперше описаний з низки ізольованих насінин, що скам'яніли у кремені.[1] Голотип виду під номером USNM355474 зберігається у палеоботанічній колекції Національного музею природознавства у Вашингтоні. Там же знаходяться чотирнадцять зразків паратипів. Ще дев'ять паратипів є у колекції Університету Флориди, кілька зразків перебувають у Палеонтологічному музеї Університету Каліфорнії.

Примітки

ред.
  1. а б Manchester, S.R. (1994). Fruits and Seeds of the Middle Eocene Nut Beds Flora, Clarno Formation, Oregon. Palaeontographica Americana. 58: 30–31.