Верба козяча

вид рослин
(Перенаправлено з Salix caprea)
Верба козяча
Illustration Salix caprea0.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієвоцвіті (Malpighiales)
Родина: Вербові (Salicaceae)
Рід: Верба (Salix)
Вид: Верба козяча
Біноміальна назва
Salix caprea
L. 1753
Salix caprea range.svg
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Salix caprea
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Salix caprea
EOL logo.svg EOL: 584270
IPNI: 777256-1
ITIS logo.svg ITIS: 22515
IUCN logo.svg МСОП: 19620273
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 172267

Верба козяча, Багниця [1](Salix caprea L.) — вид рослин із роду верба, поширений у Європі й Західній і Центральній Азії. Через ранній період цвітіння з початку березня, ця верба є важливою першою рослинною їжею для комах, як-от бджоли. Латинське caprea додатково нагадує, що листя часто жують кози.

Загальна біоморфологічна характеристикаРедагувати

Високий кущ чи невисоке деревце (5–10 м заввишки) з широкими яйцеподібними, округлими листками (6–18 см завдовжки, 4–8 см завширшки) з дуже виразними жилками. Гілки товсті, розлогі, сіроопушені або бурі. Бруньки голі, деревина під корою червонувата, без валиків (на відміну від верби попелястої). Квітки одностатеві в товстих сережках: чоловічі сережки сидячі, яйцевидні завдовжки до 6 см; жіночі — циліндричні, 10 см завдовжки. Плід — коробочка.

Цвіте у березні — квітні до розпускання листя. Нектар виділяє у великій кількості щороку, сильна бджолина сім'я за день може зібрати до 2–4 кг взятку.

Розмножується виключно насінням, на відміну від інших видів верби нездатна розмножуватися живцями.

ПоширенняРедагувати

Зростає як у вологих середовищах, так і в сухих місцях, як-от береги річок і озер, болота з тонким шаром торфу, узбіччя, околиці полів, канави, а також хвойні листяні й мішані ліси. В Україні поширена по всій території, але частіше зустрічається в північних районах. Козяча верба швидко освоює пустки і вирубки.

ВикористанняРедагувати

З лікарсько метою збирають і висушують кору з гілок. Сировина містить 12-14 % дубильних речовин, флавоноїди, глікозиди (2,5 — 3 %). Препарати кори мають анальгетичні, заспокійливі, протизапальні, жарознижувальні, потогінні, протималярійні та антисептичні властивості.

Відвар кори використовують при головних болях, невралгії, неврозах, ревматизмі, подагрі, застуді, хворобах нирок і селезінки. Ним полощуть ротову порожнину і горло при стоматитах, гінгівітах, пародонтозі, ангінах, тощо. Відвари також застосовують для вигнання гельмінтів[1].

Верба козяча — один з ранньовесняних медоносів. Її медова продуктивність — до 150 кг меду з 1 га. Мед золотисто-жовтий, після кристалізації — кремовий, дрібнозернистий[2].

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Сафонов, М. М. (2008). Повний атлас лікарських рослин. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан. с. 38. ISBN 978-966-408-273-7. 
  2. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 62. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Верба козяча // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 80. — ISBN 5-88500-055-7.