Відкрити головне меню

SEMA7A (англ. Semaphorin 7A (John Milton Hagen blood group)) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 15-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 666 амінокислот, а молекулярна маса — 74 824[4].

SEMA7A
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи SEMA7A, CD108, CDw108, H-SEMA-K1, H-Sema-L, JMH, SEMAK1, SEMAL, semaphorin 7A (John Milton Hagen blood group)
Зовнішні ІД MGI: 1306826 HomoloGene: 2678 GeneCards: SEMA7A
Шаблон експресії
PBB GE SEMA7A 210083 at fs.png
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_003612
NM_001146029
NM_001146030
NM_011352
RefSeq (білок)
NP_001139501
NP_001139502
NP_003603
NP_035482
Локус (UCSC) Хр. 15: 74.41 – 74.43 Mb Хр. 9: 57.94 – 57.96 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей
Послідовність амінокислот
1020304050
MTPPPPGRAAPSAPRARVPGPPARLGLPLRLRLLLLLWAAAASAQGHLRS
GPRIFAVWKGHVGQDRVDFGQTEPHTVLFHEPGSSSVWVGGRGKVYLFDF
PEGKNASVRTVNIGSTKGSCLDKRDCENYITLLERRSEGLLACGTNARHP
SCWNLVNGTVVPLGEMRGYAPFSPDENSLVLFEGDEVYSTIRKQEYNGKI
PRFRRIRGESELYTSDTVMQNPQFIKATIVHQDQAYDDKIYYFFREDNPD
KNPEAPLNVSRVAQLCRGDQGGESSLSVSKWNTFLKAMLVCSDAATNKNF
NRLQDVFLLPDPSGQWRDTRVYGVFSNPWNYSAVCVYSLGDIDKVFRTSS
LKGYHSSLPNPRPGKCLPDQQPIPTETFQVADRHPEVAQRVEPMGPLKTP
LFHSKYHYQKVAVHRMQASHGETFHVLYLTTDRGTIHKVVEPGEQEHSFA
FNIMEIQPFRRAAAIQTMSLDAERRKLYVSSQWEVSQVPLDLCEVYGGGC
HGCLMSRDPYCGWDQGRCISIYSSERSVLQSINPAEPHKECPNPKPDKAP
LQKVSLAPNSRYYLSCPMESRHATYSWRHKENVEQSCEPGHQSPNCILFI
ENLTAQQYGHYFCEAQEGSYFREAQHWQLLPEDGIMAEHLLGHACALAAS
LWLGVLPTLTLGLLVH

Кодований геном білок за функцією належить до білків розвитку. Задіяний у таких біологічних процесах, як запальна відповідь, диференціація клітин, нейрогенез, альтернативний сплайсинг. Локалізований у клітинній мембрані, мембрані.

ЛітератураРедагувати

  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004.  PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Pasterkamp R.J., Peschon J.J., Spriggs M.K., Kolodkin A.L. (2003). Semaphorin 7A promotes axon outgrowth through integrins and MAPKs.. Nature 424: 398 — 405.  PubMed DOI:10.1038/nature01790
  • Scott G.A., McClelland L.A., Fricke A.F. (2008). Semaphorin 7a promotes spreading and dendricity in human melanocytes through beta1-integrins.. J. Invest. Dermatol. 128: 151 — 161.  PubMed DOI:10.1038/sj.jid.5700974
  • Richard M., St-Laurent J., Perreault J., Long A., St-Louis M. (2011). A new SEMA7A variant found in Native Americans with alloantibody.. Vox Sang. 100: 322 — 326.  PubMed DOI:10.1111/j.1423-0410.2010.01413.x
  • Angelisova P., Drbal K., Cerny J., Hilgert I., Horejsi V. (1999). Characterization of the human leukocyte GPI-anchored glycoprotein CDw108 and its relation to other similar molecules.. Immunobiology 200: 234 — 245.  PubMed

ПриміткиРедагувати

  1. Human PubMed Reference:. 
  2. Mouse PubMed Reference:. 
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:10741 (англ.). Процитовано 11 вересня 2017. 
  4. UniProt, O75326 (англ.). Процитовано 11 вересня 2017. 

Див. такожРедагувати