Бичок-цуцик каспійський

вид риб
(Перенаправлено з Proterorhinus semipellucidus)
Бичок-цуцик каспійський
Бичок-цуцик каспійський (Proterorhinus semipellucidus) з Волги біля Волгограду, Україна
Бичок-цуцик каспійський (Proterorhinus semipellucidus) з Волги біля Волгограду, Україна
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Бичкоподібні (Gobiiformes)
Підряд: Бичковидні (Gobioidei)
Родина: Бичкові (Gobiidae)
Рід: Бичок-цуцик (Proterorhinus)
Вид: Бичок-цуцик каспійський
Proterorhinus semipellucidus
(Kessler, 1877)
Поширення бичка-цуцика каспійського
Поширення бичка-цуцика каспійського
Синоніми
  • Gobius marmoratus non Pallas, 1814
  • Proterorhinus marmoratus (non Pallas, 1814)
  • Gobius semipellucidus Kessler, 1877
Посилання
Вікісховище: Proterorhinus semipellucidus
Віківиди: Proterorhinus semipellucidus
EOL: 214588
NCBI: 520773

Бичок-цуцик каспійський (Proterorhinus semipellucidus) — вид риби з родини бичкових (Gobiidae).

Описаний по єдиному екземпляру з гирла річки Карасу, біля Горгану, Іран. Мешкає в прісних водах каспійського басейну[1]. Є звичайним видом в пониззі Волги[2].

Цей вид відзначений як вид-вселенець в верхній і центральній течії Волги, річці Москві, ряді водосховищ волзького басейну[3], окремі випадки відзначені в середній течії Дона[4]. Знайдений в пониззі Неви та Фінській затоці бичок, відзначений як Proterorhinus marmoratus, ймовірно також є вселенцем з волзького басейну[5]. Цей вид є єдиним представником понто-каспийсьої фауни, що перейшов 56° північної широти.[6]

Література ред.

  1. * Froese R., Pauly D. (eds.) (2013). Proterorhinus semipellucidus на FishBase. Версія за January 2013 року.
  2. Berg, L.S., 1965. Freshwater fishes of the U.S.S.R. and adjacent countries. vol. 3, 2nd ed., Israel Program for Scientific Translations Ltd, Jerusalem
  3. Copp G.H., Bianco P.G., Bogutskaya N.G., Erős T., Falka I., Ferreira M.T., Fox M.G., Freyhof J., Gozlan R.E., Grabowska J., Kováč V., Moreno-Amich R., Naseka A.M., Peňáz M., Povž M., Przybylski M., Robillard M., Russell I.C., Stakėnas S., Šumer S., Vila-Gispert A., Wiesner C. (2005): To be, or not to be, a non-native freshwater fish? J. Appl. Ichthyol., 21: 242–262.[1] [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
  4. Neilson M.E., Stepien C.A. (2009) Evolution and phylogeography of the tubenose goby genus Proterorhinus (Gobiidae: Teleostei): evidence for new cryptic species. Biological Journal of the Linnean Society, 96(3): 664–684.[2] [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
  5. Antsulevich A. (2007) First records of the tubenose goby Proterorhinus marmoratus (Pallas, 1814) in the Baltic Sea. Aquatic Invasions, 2(4): 468–470.[3]
  6. Слынько Ю. В. (2011) Закономерности и механизмы расселения рыб в пресноводных экосистемах рек русской равнины Понто-Каспийского стока [in:] Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології: Тези IV міжнародної іхтіологічної науково-практичної конференції (Одеса, 7-11 вересня 2011 р.), Одеса, Фенікс, С. 198–201.

Посилання ред.

  • Eschmeyer W.N., ed. 1998. Catalog of Fishes. Special Publication of the Center for Biodiversity Research and Information, No 1, vol. 1-3. California Academy of Sciences. San Francisco, California, US. ISBN 0-940228-47-5.
  • Wu H.L., Shao K.-T., Lai C.F. (eds.), 1999. Latin-Chinese dictionary of fishes names. The Sueichan Press, Taiwan.