NASP

білок-кодуючий ген Homo Sapiens

NASP (англ. Nuclear autoantigenic sperm protein) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 1-ї хромосоми. [3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 788 амінокислот, а молекулярна маса — 85 238[4].

NASP
Ідентифікатори
Символи NASP, FLB7527, PRO1999, HMDRA1, nuclear autoantigenic sperm protein
Зовнішні ІД OMIM: 603185 MGI: 1355328 HomoloGene: 133894 GeneCards: NASP
Шаблон експресії


Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001195193
NM_002482
NM_152298
NM_172164
NM_001081475
NM_001284229
NM_016777
RefSeq (білок)
NP_001182122
NP_002473
NP_689511
NP_001074944
NP_001271158
NP_058057
Локус (UCSC) Хр. 1: 45.58 – 45.62 Mb Хр. 4: 116.46 – 116.49 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей
Послідовність амінокислот
1020304050
MAMESTATAAVAAELVSADKIEDVPAPSTSADKVESLDVDSEAKKLLGLG
QKHLVMGDIPAAVNAFQEAASLLGKKYGETANECGEAFFFYGKSLLELAR
MENGVLGNALEGVHVEEEEGEKTEDESLVENNDNIDEEAREELREQVYDA
MGEKEEAKKTEDKSLAKPETDKEQDSEMEKGGREDMDISKSAEEPQEKVD
LTLDWLTETSEEAKGGAAPEGPNEAEVTSGKPEQEVPDAEEEKSVSGTDV
QEECREKGGQEKQGEVIVSIEEKPKEVSEEQPVVTLEKQGTAVEVEAESL
DPTVKPVDVGGDEPEEKVVTSENEAGKAVLEQLVGQEVPPAEESPEVTTE
AAEASAVEAGSEVSEKPGQEAPVLPKDGAVNGPSVVGDQTPIEPQTSIER
LTETKDGSGLEEKVRAKLVPSQEETKLSVEESEAAGDGVDTKVAQGATEK
SPEDKVQIAANEETQEREEQMKEGEETEGSEEDDKENDKTEEMPNDSVLE
NKSLQENEEEEIGNLELAWDMLDLAKIIFKRQETKEAQLYAAQAHLKLGE
VSVESENYVQAVEEFQSCLNLQEQYLEAHDRLLAETHYQLGLAYGYNSQY
DEAVAQFSKSIEVIENRMAVLNEQVKEAEGSSAEYKKEIEELKELLPEIR
EKIEDAKESQRSGNVAELALKATLVESSTSGFTPGGGGSSVSMIASRKPT
DGASSSNCVTDISHLVRKKRKPEEESPRKDDAKKAKQEPEVNGGSGDAVP
SGNEVSENMEEEAENQAESRAAVEGTVEAGATVESTAC

Кодований геном білок за функцією належить до фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах як транспорт, транспорт білків, клітинний цикл, реплікація ДНК, поліморфізм, ацетиляція. Локалізований у цитоплазмі, ядрі.

Література

ред.
  • O'Rand M.G., Richardson R.T., Zimmerman L.J., Widgren E.E. (1992). Sequence and localization of human NASP: conservation of a Xenopus histone-binding protein. Dev. Biol. 154: 37—44. PMID 1426632 DOI:10.1016/0012-1606(92)90045-I
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Batova I., O'Rand M.G. (1996). Histone-binding domains in a human nuclear autoantigenic sperm protein. Biol. Reprod. 54: 1238—1244. PMID 8724350 DOI:10.1095/biolreprod54.6.1238
  • Beausoleil S.A., Villen J., Gerber S.A., Rush J., Gygi S.P. (2006). A probability-based approach for high-throughput protein phosphorylation analysis and site localization. Nat. Biotechnol. 24: 1285—1292. PMID 16964243 DOI:10.1038/nbt1240
  • Impens F., Radoshevich L., Cossart P., Ribet D. (2014). Mapping of SUMO sites and analysis of SUMOylation changes induced by external stimuli. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 111: 12432—12437. PMID 25114211 DOI:10.1073/pnas.1413825111

Примітки

ред.
  1. Human PubMed Reference:.
  2. Mouse PubMed Reference:.
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:7644 (англ.) . Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
  4. UniProt, P49321 (англ.) . Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.

Див. також

ред.