Morasko

Morasko
	Метеорит Memorss
Тип	Залізний
Група	IA-Og
Країна	Польща
Регіон	Мораско, Познань
Координати	52°28′ пн. ш. 16°54′ сх. д. / 52.467° пн. ш. 16.900° сх. д.
Дата виявлення	1914
Вага	290000
Кількість	16

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мораско (значення).

Мораско (Morasko) - загальна назва знахідок залізного метеорита, що розпався в атмосфері, уламки якого знайдені в Польщі біля села Мораско (нині північна частина міста Познань).

Метеорит Memorss

Перший фрагмент метеорита був знайдений 1914 року під час риття окопів. Після цього продовжували знаходити нові фрагменти. Найбільший відомий фрагмент під назвою «Крушинка» масою 271,8 кг було знайдено 2017 року. Він же є найбільшим метеоритом, будь-коли знайденим в Польщі.

Для захисту місця падіння та ударних кратерів був створений природний заповідник «Метеорит Мораско».

Характеристика ред.

Відноситься до групи залізних метеоритів (крупнозернисті октаедрити IAB-MG).

Термолюмінісцентне датування віку спеченої кори, а також датування найдавніших відкладень, що заповнювали кратери, показали, що цей метеорит впав між 4100 і 2700 роками до н.е. Удар був із північно-східного або східно-західного напрямків. На основі комп'ютерного моделювання встановлено, що кут входу в атмосферу становить 30–34°^[2]. Вважається, що зіткнення з Землею відбулося на швидкості від 2 до 7 км/с.

Мінеральний склад: камацит, теніт, троіліт, графіт, шрайберзит, рабдит, коеніт, сфалерит, уітлокіт^[3], мораскоїт.

Хімічний склад: залізо 93%; нікель 6,56%; кобальт 0,46%; мідь 130ppm; галій 102 ppm; германій 500ppm; миш'як 11,5 ppm; вольфрам 1,7 ppm; золото 1.47 ppm; іридій 1,0 ppm.

Історія ред.

12 листопада 1914 року під час розкопок для військових укріплень в Мораско на межі лісу та ріллі з глибини 0,5 м було викопано скибку заліза вагою 77,5 кг. Сержант Коблінер, який керував земляними роботами, одразу впізнав у викопаному фрагменті метеорит. Він передав знахідку Великопольському музею. Нині цей фрагмент знаходиться в колекції Геологічного музею Польської академії наук у Кракові^[4].

Пізніше знаходили інші фрагменти метеорита.

У вересні 2006 року в результаті пошуків за допомогою металодетектора було знайдено метеорит масою 164 кг. На той час це був найбільший метеорит, знайдений у Польщі^[5].

16 вересня 2012 року почалися пошуки нових зразків метеорита на більшій, ніж раніше, глибині за допомогою кадрового детектора імпульсного типу фірми Лоренц^[6]. Лукашем Смулою та Магдаленою Скіжевською на глибині 217 см був виявлений метеорит^[7] конічної форми з розмірами 50 на 40 на 71 см і вагою 261 кг^[8]. На момент знахідки він став найбільшим метеоритом, знайденим у Польщі^[9]. Тепер цей екземпляр представлений у Музеї Землі Університету імені Адама Міцкевича в Познані.

У 2017 році рекорд був побитий, коли Анджей Овчазак і Міхал Небельський знайшли фрагмент вагою 271,8 кг. Назвали його «Крушинка» (Kruszynka)^[10]. Він знаходиться в приватній колекції.

Хронологія знахідок ред.

1914, д-р Франц Коблінер, 77,5 кг, на стрілецьких насипах біля Мораско, під час риття окопів. Фрагмент знаходиться в колекції Геологічного музею Польської академії наук у Кракові.
1956, Єжи Покшивіцький, 78 кг, хутір у селі Морасько, під час каталогізації польських колекцій метеоритів та їх пошуку саперними методами. Фрагмент знаходиться в колекції Мінералогічного музею у Вроцлаві.
1992, невідома особа, 56 кг, біля заповідника. Фрагмент знаходиться в колекції Музею Землі УАМ.
1990-ті роки., Генрик Новацький, 71,2 кг, біля заповідника. Місце зберігання невідоме.
2000, Олександр Гелер, Томас Курц, Маттіас Курц, 51 кг, біля заповідника. Місце зберігання невідоме.
2003, Waldemar Ruliński, 54 кг, біля заповідника. Фрагмент знаходиться у приватній колекції.
2006, Кшиштоф Соха, 164 кг, зона заповідника. Фрагмент знаходиться в колекції Музею Землі УАМ. В результаті плебісциту «Głos Wielkopolski» метеорит отримав назву "Рудий" (Rudy).
2008, Лукаш Смула, Магдалена Скіжевська, 28,1 кг, біля заповідника. Фрагмент знаходиться в приватних колекціях.
2011, Стів Арнольд, Джеффрі Ноткін, 34 кг, зона заповідника (на глибині 160 см). Фрагмент знаходиться в колекції Музею Землі УАМ. Знайдено Meteorite Men (Discovery Science), мисливцями за метеоритами.
2012, Магдалена Скіжевська, Лукаш Смула (у співпраці з П'єром Рошеттом і Анджеєм Мушинським)^[11], 261 кг, зона заповідника (на глибині 218 см). Фрагмент знаходиться в колекції Музею Землі УАМ,
2014, Магдалена Скіжевська, Лукаш Смула, 73 кг, біля заповідника. Фрагмент знаходиться в приватних колекціях.
2015, Анджей Овчазак, Міхал Небельський, дві частини: 174 і 31 кг, біля заповідника. Фрагменти знаходяться у приватних колекціях^[12].
2017, Анджей Овчазак, Міхал Небельський, 271 кг, поза межами заповідника (до того найбільшим метеоритом у Польщі був екземпляр вагою 261,2 кг, знайдений у 2012 році)^[9].

Примітки ред.

↑ ^а ^б Дані про цей метеорит на сайті Російської Академії Наук [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
↑ Tomasz Walesiak, Kratery Morasko w świetle wiedzy na temat ukośnych impaktów, w: ACTA SOCIETATIS METHEORITICAE POLONORUM, Rocznik Polskiego Towarzystwa Meteorytowego, vol. 8, 2017, s. 149
↑ „Meteoryty i tektyty w zbiorach Muzeum Ziemi. Katalog”, Teresa Hanczke, Polska Akademia Nauk – Muzeum Ziemi, Warszawa 1995, ISBN 83-900326-3-5, s. 46.
↑ [1], Andrzej S Pilski;, "Nieziemskie skarby"
↑ Jacek Łuczak, Łukasz Cynalewski. Największy meteoryt w Polsce. „Gazeta Wyborcza”, s. 16, 2006-12-01.
↑ Odkryliśmy największy polski meteoryt!. ART&MET. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 18 лютого 2023.
↑ 261 kilogramów największego, polskiego meteorytu. tvn24.pl. 16 листопада 2012.
↑ 261 kg waży największy znaleziony w Polsce meteoryt !. Polska Agencja Prasowa.
↑ ^а ^б [2], Nauka w Polsce PAP, "Wyjątkowa okazja, by zobaczyć największy w Polsce meteoryt. „Kruszynka” waży niemal 300 kg"
↑ [3], Nauka w Polsce PAP, "Wyjątkowa okazja, by zobaczyć największy w Polsce meteoryt. „Kruszynka” waży niemal 300 kg"
↑ cytat: „Zespół kierowany przez prof. Andrzeja Muszyńskiego trzy dni próbował dokopać się do anomalii zlokalizowanej przez Łukasza Smułę i Magdalenę Skirzewską. Fragment meteorytu znajdował się na głębokości 217 cm pod ziemią.”
↑ Historia znalezisk Meteorytu Morasko, tablica ścieżki dydaktycznej w rezerwacie

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "FOOTNOTEMuszyński2013", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Література ред.

„Największy meteoryt w Polsce” – artykuł w Gazecie Wyborczej (2006-12-01); Dział: nauka; Strona 16, Autorzy: Jacek Łuczak, Łukasz Cynalewski
„Morasko – inne spojrzenie”, Krzysztof Socha oraz komentarz redakcyjny Andrzeja S. Pilskiego do tego artykułu, Meteoryt 1/2004
„Gdzie i kiedy spadł meteoryt Morasko?”, Andrzej S. Pilski, Meteoryt 4/2003
A. Dziurdzi, 2008. Mineralogiczne badania osadów wokół meteorytów na terenie rezerwatu „Meteorytu Morasko”. Mat. V Konf. Meteorytowej, Wrocław.
W. Stankowski, 2008. Nowe dane o czasie upadku meteorytu Morasko. Mat. V Konf. Meteorytowej, Wrocław.
Meteoritical Bulletin Entry for Morasko (англ.). The Meteoritical Society, International Society for Meteoritics and Planetary Science. Процитовано 30 квітня 2020.
Karolina Koziołek, „Największy meteoryt wkrótce zobaczymy na Morasku”, Głos Wielkopolski, Nr 256 z 2.11.2012, s. 2.
Opis meteorytu Morasko w bazie danych Polskiego Towarzystwa Meteorytowego (пол.). Polskie Towarzystwo Meteorytowe. Процитовано 1 квітня 2016.
Wadi & Woreczko Jan (red.), „Meteoryt i jego kratery” – wortal poświęcony polskim meteorytom Wiki.Meteoritica.pl
Urania – Postępy Astronomii, 6/2012, ISSN 1689-6009, s. 331,
Andrzej Muszyński. „Żelazny deszcz”. „National Geographic Polska”, ss. 12–14, 2013. ISSN 1507-5966.

Посилання ред.

Portal Wiki.Meteoritica.pl – Meteoryt Morasko

[ran-1] а ^б Дані про цей метеорит на сайті Російської Академії Наук [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]

[2] Tomasz Walesiak, Kratery Morasko w świetle wiedzy na temat ukośnych impaktów, w: ACTA SOCIETATIS METHEORITICAE POLONORUM, Rocznik Polskiego Towarzystwa Meteorytowego, vol. 8, 2017, s. 149

[3] „Meteoryty i tektyty w zbiorach Muzeum Ziemi. Katalog”, Teresa Hanczke, Polska Akademia Nauk – Muzeum Ziemi, Warszawa 1995, ISBN 83-900326-3-5, s. 46.

[4] [1], Andrzej S Pilski;, "Nieziemskie skarby"

[największy-5] Jacek Łuczak, Łukasz Cynalewski. Największy meteoryt w Polsce. „Gazeta Wyborcza”, s. 16, 2006-12-01.

[6] Odkryliśmy największy polski meteoryt!. ART&MET. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 18 лютого 2023.

[tvn24-7] 261 kilogramów największego, polskiego meteorytu. tvn24.pl. 16 листопада 2012.

[8] 261 kg waży największy znaleziony w Polsce meteoryt !. Polska Agencja Prasowa.

[kruszynka2-9] а ^б [2], Nauka w Polsce PAP, "Wyjątkowa okazja, by zobaczyć największy w Polsce meteoryt. „Kruszynka” waży niemal 300 kg"

[kruszynka-10] [3], Nauka w Polsce PAP, "Wyjątkowa okazja, by zobaczyć największy w Polsce meteoryt. „Kruszynka” waży niemal 300 kg"

[Żelazny_deszcz_2013-11] ytat: „Zespół kierowany przez prof. Andrzeja Muszyńskiego trzy dni próbował dokopać się do anomalii zlokalizowanej przez Łukasza Smułę i Magdalenę Skirzewską. Fragment meteorytu znajdował się na głębokości 217 cm pod ziemią.”

[12] Historia znalezisk Meteorytu Morasko, tablica ścieżki dydaktycznej w rezerwacie

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]