Когеніт (самородний чавун) — мінерал, карбід заліза Fe3C.

Когеніт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураCoh[2]
Хімічна формулаFe₃C
Nickel-Strunz 101.BA.05[3]
Ідентифікація
Сингоніяромбічна сингонія[4]
Просторова групапросторова група Pnmad[4]
Інші характеристики
Названо на честьЕміль Коген[3]
CMNS: Когеніт у Вікісховищі

Етимологія та історія

ред.

Когеніт вперше був виявлений у метеориті Magura в колишньому угорському комітаті Арва, яке зараз є частиною Словаччини. Мінерал був описаний в 1889 році німецьким мінералогом Ернстом Вайншенком, який назвав його на честь німецького мінералога і петрографа Еміля Коена (1842-1905). Його робота була зосереджена насамперед на структурі залізних метеоритів і мінералів, які вони містять.

Загальний опис

ред.

Склад у %: Fe — 93,31; С — 6,69. Домішки: Ni, Со.

Сингонія ромбічна.

Вид ромбо-дипірамідальний.

Форми виділення: зерна, пластинчасті агрегати, щільні маси, кристали дуже рідкісні — стовпчасті, видовженопластинчасті з округлими гранями.

Густина 7,20-7,65.

Твердість 6-6,5.

Колір олов'яно-білий, змінюється до світло-бронзового, золотисто-жовтого. Дуже магнітний. Непрозорий. Дуже крихкий.

Асоціація: залізо, шрейберзит, троїліт, вюстит.

Поширення

ред.

Знайдений у телуричному залізі з Ґренландії, поблизу м. Бюль поблизу Веймара, Гессен, Німеччина, у Красноярському краї, Челябінський вугільний басейн, Південний Урал, Західний Саян Тува (РФ). Найпоширеніший у залізних метеоритах. Буробайський гірський масив, Східний Казахстан.

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Література

ред.

Посилання

ред.