Панголінові

родина ссавців
(Перенаправлено з Manidae)

Панголінові[1] або ящерові[2] (Manidae) — родина ссавців ряду панголіноподібних (Maniformes) або ящерів (Pholidota). Їхні викопні рештки бідно, але задокументовані з еоцену Європи, Азії, Африки й Північної Америки.

Панголінові
Період існування: 37.9–0 млн р. т. пізній еоценнаш час
Панґолін Темінка (Manis temminckii)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Mirorder: Ferae
Клада: Pholidotamorpha
Ряд: Панголіноподібні (Pholidota)
Підряд: Eupholidota
Надродина: Manoidea
Родина: Панголінові (Manidae)
Gray, 1821
Роди
Ареали видів
  •    Manis crassicaudata
  •    Manis pentadactyla
  •    Manis javanica
  •    Manis culionensis
  •    Phataginus tricuspis
  •    Phataginus tetradactyla
  •    Smutsia gigantea
  •    Smutsia temminckii
Вікісховище: Manidae

Панголіни нині живуть у тропічних і субтропічних регіонах південної Африки й Південно-Східної Азії. Вони середніх розмірів з вагою від 5 до 35 кг. Череп конічний і не має зубів. Язик надзвичайно довгий і червоподібний. Луски є найбільш самобутньою рисою панголінів; вони покривають дорсальну поверхню тіла і хвоста і складаються з аглютенованого волосся (кератину). Шкіра та луски складають велику частку ваги цих тварин. Kingdon (1971) повідомляє, що ці частини складають від ⅓ до ½ ваги M. temmincki.

Харчування панголінів складається в основному з термітів, але мурахи та інші комахи теж ідуть в їжу. Комахи виявляються за запахом і панголіни здаються дуже селективними у виборі їжі. Деякі панголіни нічні або денні; деякі — суворо наземні; деякі — напівдеревні, а два види (один в Яві і один в Африці) ' досить дерев'яними й мають напівхапальні хвости. Панголіни мають низькі показники метаболізму. Деякі види розпилюють неприємні рідини з анальних залоз.

Систематика

ред.

Родина Панголінові (Manidae)

Примітки

ред.
  1. Харчук С. & Загороднюк І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // Geo & Bio. — 2019. — Вип. 17. — С. 85–115. — DOI:10.15407/gb.2019.17.085.
  2. Маркевич О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 274.

Джерела

ред.
  • Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 157. — ISBN 0763762997. (англ.)
  • Myers P. (2000). Pholidota. Animal Diversity Web. Процитовано 06.02.2021. (англ.)