Плаун звичайний
Плаун звичайний[1], плау́н булавоподібний[2], плаун булавовидний[3] (Lycopodium clavatum L.), місцеві назви — лікоподій, дереза, плаун тощо.
| Плаун звичайний | |
|---|---|
| |
| Плаун звичайний | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клас: | Lycopodiopsida |
| Порядок: | Lycopodiales |
| Родина: | Плаунові (Lycopodiaceae) |
| Рід: | Плаун (Lycopodium) |
| Вид: | Плаун звичайний (L. clavatum)
|
| Біноміальна назва | |
| Lycopodium clavatum L., 1753
| |
Опис
ред.Багаторічна, трав'яниста, вічнозелена спорова рослина родини плаунових (Lycopodiaceae) (30-50 см заввишки). Стебло повзуче, довге (до 1 м), вкорінюється, з висхідними короткими пагонами, густо вкритими листками. Стебло й гілочки циліндричні з неправильно дихотомічним галуженням. Листки чергові, відхилені, дрібні, лінійно-ланцетні, загострені в довгий, білий, ламкий волосок, майже цілокраї, серпоподібно зігнуті догори. Спороносні колоски циліндричні (2-4 см завдовжки), зібрані звичайно по два, рідше по три-чотири, на довгих ніжках, на яких рідко розміщені тонкі листочки із зубчастими краями. Спорангії в колосках розміщені у пазухах округлояйцеподібних або трикутно-яйцеподібних споролистків.
Спосіб життя та поширення
ред.Плаун булавоподібний росте в хвойних та мішаних лісах. Тіньовитривала рослина. Спороносить у липні — серпні. Поширений на Поліссі, в північній частині Лісостепу, у Карпатах.
Загалом, поширений у Південній Америці, Північній Америці, Африці, Європі, Азії[4].
Використання
ред.Лікарська, технічна та декоративна рослина. Спори плауна під назвою «лікоподій» широко використовують як натуральну дитячу присипку, у ветеринарії для боротьби з комахами домашніх тварин, у металургії для обсипання форм та у піротехніці для виготовлення феєрверків і бенгальських вогнів. Пагони плауна — для фарбування шерсті в різні відтінки коричневого кольору, а також для виготовлення гірлянд, вінків тощо.
Райони заготівель: Волинська, Житомирська, Рівненська, Львівська, Тернопільська, Чернігівська області, Карпати й Закарпаття. Запаси сировини значні, але останнім часом вони зменшуються у зв'язку з вириванням кущів для декоративних цілей.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Lycopodium clavatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ В.М. Черняк, Г.Б. Синиця, І.О. П’ятківський. Унікальні перлини природи Тернопільщини. — Тернопіль : «Богдан», 2013. — С. 260, 364. — ISBN 9661023247.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 21.
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 17.01.2019. (англ.)
Джерела
ред.- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Плаун булавоподібний. LYCOPODIUM CLAVATUM L.
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Єлін Ю. Я., Оляницька Л. Г., Івченко С. І. Шкільний визначник рослин. — Київ : Радянська школа, 1988. — 404 с.
- Lycopodium clavatum information
- Lycopodium clavatum information
- photos
- Early Photography
- Jepson Manual Treatment
- Safety data for spores
- Photo gallery
Посилання
ред.- Плаун булавовидний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 351. — ISBN 5-88500-055-7.
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |