IMMT
IMMT (Mic60) (англ. Inner membrane mitochondrial protein) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 2-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 758 амінокислот, а молекулярна маса — 83 678[4].
10 | 20 | 30 | 40 | 50 | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
MLRACQLSGV | TAAAQSCLCG | KFVLRPLRPC | RRYSTSGSSG | LTTGKIAGAG | ||||
LLFVGGGIGG | TILYAKWDSH | FRESVEKTIP | YSDKLFEMVL | GPAAYNVPLP | ||||
KKSIQSGPLK | ISSVSEVMKE | SKQPASQLQK | QKGDTPASAT | APTEAAQIIS | ||||
AAGDTLSVPA | PAVQPEESLK | TDHPEIGEGK | PTPALSEEAS | SSSIRERPPE | ||||
EVAARLAQQE | KQEQVKIESL | AKSLEDALRQ | TASVTLQAIA | AQNAAVQAVN | ||||
AHSNILKAAM | DNSEIAGEKK | SAQWRTVEGA | LKERRKAVDE | AADALLKAKE | ||||
ELEKMKSVIE | NAKKKEVAGA | KPHITAAEGK | LHNMIVDLDN | VVKKVQAAQS | ||||
EAKVVSQYHE | LVVQARDDFK | RELDSITPEV | LPGWKGMSVS | DLADKLSTDD | ||||
LNSLIAHAHR | RIDQLNRELA | EQKATEKQHI | TLALEKQKLE | EKRAFDSAVA | ||||
KALEHHRSEI | QAEQDRKIEE | VRDAMENEMR | TQLRRQAAAH | TDHLRDVLRV | ||||
QEQELKSEFE | QNLSEKLSEQ | ELQFRRLSQE | QVDNFTLDIN | TAYARLRGIE | ||||
QAVQSHAVAE | EEARKAHQLW | LSVEALKYSM | KTSSAETPTI | PLGSAVEAIK | ||||
ANCSDNEFTQ | ALTAAIPPES | LTRGVYSEET | LRARFYAVQK | LARRVAMIDE | ||||
TRNSLYQYFL | SYLQSLLLFP | PQQLKPPPEL | CPEDINTFKL | LSYASYCIEH | ||||
GDLELAAKFV | NQLKGESRRV | AQDWLKEARM | TLETKQIVEI | LTAYASAVGI | ||||
GTTQVQPE |
Локалізований у мембрані, мітохондрії, внутрішній мембрані мітохондрії.
Геномний контекст ред.
Місцезнаходження: 2p11.2; 2
Кількість екзонів: 16
Роль у мембрані мітохондрії ред.
Виявилося, що IMMT (Mic60) у вільній формі не прикріплений до мембрани, а згорнутий таким чином, що відповідне місце кріплення (сайт) його виявляється недоступним. Цей сайт консервативний у мишей, людей, бактерій, дріжджів, птахів та інших організмів, що свідчить про його значний вік і, відповідно, еволюційну значущість. Під час взаємодії з комплексом MICOS, а саме, з білком Mic19, білок змінює конформацію, і сайт опиняється зовні. Білок прикріплюється до внутрішньої мембрани мітохондрії в місці її зчленування із зовнішньою мембраною.
Крім міжмембранного контакту, IMMT (Mic60) при цьому виконує ще найважливішу роль у формуванні структури крист. Він стабілізує їхні вигини, закріплюючи мембрани в просторі у вигляді довгих тубул. Такі білки можна уявити як гумки, які надягають на пальці рукавички і тримають їх на певній відстані один від одного. За відсутності Mic19 цього не відбувається. Таким чином, система Mic19-Mic60 виявляється необхідною для правильного формування мембранної структури мітохондрій [5].
Роль в онкології ред.
Команді вчених зі США, Канади та Італії вдалося визначити специфічну генну сигнатуру - Mic60-low - яка вказує на перепрограмування мітохондрій у пухлинах, що корелює з поганим прогнозом.
Дослідники проаналізували пухлинні клітини з трьох незалежних когорт пацієнтів із проточною аденокарциномою підшлункової залози (PDAC) і побачили, що 11-генна сигнатура Mic60-low пов'язана з агресивним захворюванням, локальним запаленням, неефективністю лікування та скороченням виживання [6].
Iнгібітор Mic60 ред.
Miclxin - новий інгібітор Mic60, індукує апоптоз через мітохондріальний стрес у β-катенін-мутантних пухлинних клітинах.
Сигнальний шлях Wnt регулює різноманітні клітинні процеси. β-Катенін є одним з основних компонентів цього шляху, в якому він відіграє головну роль. Хоча встановлено, що β-катенін мутує в широкому спектрі пухлин, наразі не існує ефективних терапевтичних засобів, спрямованих на β-катенін.
Дисфункція Mic60, спричинена Miclxin, індукує мітохондріальну стресову відповідь, що відповідальна за зниження регуляції Bcl-2. Це призводить до значної втрати мембранного потенціалу мітохондрій і подальшого апоптоз-індукуючого фактору [7].
Література ред.
- Gieffers C., Korioth F., Heimann P., Ungermann C., Frey J. (1997). Mitofilin is a transmembrane protein of the inner mitochondrial membrane expressed as two isoforms. Exp. Cell Res. 232: 395—399. PMID 9168817 DOI:10.1006/excr.1997.3539
- The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
- Koob S., Barrera M., Anand R., Reichert A.S. (2015). The non-glycosylated isoform of MIC26 is a constituent of the mammalian MICOS complex and promotes formation of crista junctions. Biochim. Biophys. Acta. 1853: 1551—1563. PMID 25764979 DOI:10.1016/j.bbamcr.2015.03.004
- Ott C., Dorsch E., Fraunholz M., Straub S., Kozjak-Pavlovic V. (2015). Detailed analysis of the human mitochondrial contact site complex indicate a hierarchy of subunits. PLoS ONE. 10: E0120213—E0120213. PMID 25781180 DOI:10.1371/journal.pone.0120213
Примітки ред.
- ↑ Human PubMed Reference:.
- ↑ Mouse PubMed Reference:.
- ↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:6047 (англ.) . Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ UniProt, Q16891 (англ.) . Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ Hessenberger, Manuel; Zerbes, Ralf M.; Rampelt, Heike; Kunz, Séverine; Xavier, Audrey H.; Purfürst, Bettina; Lilie, Hauke; Pfanner, Nikolaus; van der Laan, Martin (31 травня 2017). Regulated membrane remodeling by Mic60 controls formation of mitochondrial crista junctions. Nature Communications (англ.). Т. 8, № 1. с. 15258. doi:10.1038/ncomms15258. ISSN 2041-1723. Процитовано 24 жовтня 2023.
- ↑ Kossenkov, Andrew V.; Milcarek, Andrew; Notta, Faiyaz; Jang, Gun-Ho; Wilson, Julie M.; Gallinger, Steven; Zhou, Daniel Cui; Ding, Li; Ghosh, Jagadish C. (12 жовт. 2022 р.). Mitochondrial fitness and cancer risk. PLOS ONE (англ.). Т. 17, № 10. с. e0273520. doi:10.1371/journal.pone.0273520. ISSN 1932-6203. PMC 9555630. PMID 36223343. Процитовано 24 жовтня 2023.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Ikeda, Hiroaki; Muroi, Makoto; Kondoh, Yasumitsu; Ishikawa, Shumpei; Kakeya, Hideaki; Osada, Hiroyuki; Imoto, Masaya (21 серпня 2020). Miclxin, a Novel MIC60 Inhibitor, Induces Apoptosis via Mitochondrial Stress in β-Catenin Mutant Tumor Cells. ACS Chemical Biology (англ.). Т. 15, № 8. с. 2195—2204. doi:10.1021/acschembio.0c00381. ISSN 1554-8929. Процитовано 24 жовтня 2023.
Див. також ред.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
Це незавершена стаття про білки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |