Відкрити головне меню

HammerFall — метал-гурт зі Швеції, що грає в стилях хеві- і павер-метал.

HammerFall
HammerFall на Masters of Rock в 2007 році.
HammerFall на Masters of Rock в 2007 році.
Основна інформація
Жанр Павер-метал[1][2]
Хеві-метал[1][2][3][4]
Роки 19932012 (перерва)
Країна Швеція Швеція
Місто Гетеборг
Тематика Війна, скандинавська міфологія
Лейбл Nuclear Blast
Склад Йоакім Кансі
Оскар Дроньяк
Андерс Йохансон
Понтус Норгрен
Фредрік Ларссон
Інші
проекти
In Flames
Dark Tranquillity
Ceremonial Oath
Cans
Full Strike
Офіційний сайт
Commons-logo.svg HammerFall у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

У 1993 році гітарист Оскар Дроньяк та бас-гітарист Еспер Стремблад покинули гурт Ceremonial Oath. Стремблад зайнявся підбором колективу для свого сайд-проекту In Flames, а Дроньяк організував HammerFall. Вони допомагали один одному — Стремблад зайняв місце за ударними HammerFall, а Дроньяк виконував бек-вокальні партії на ряді пісень In Flames. До цього часу Дроньяк вже склав пісню «Steel Meets Steel», яка пізніше увійшла до їх дебютного альбому. Незабаром до них приєдналися гітарист Ніклас Сундін, басист Йоханн Ларсон та вокаліст Мікаель Станне (з групи Dark Tranquillity).

Наступного року на зміну Сундіну та Ларссону прийшли Глен Люнгстрем (з групи In Flames) та Фредрік Ларссон (басист колишнього шведського дез-метал-гурту Dispatched). Таким чином, склад гурту було переважно набрано з колишніх та навіть діючих музикантів In Flames, і музичні оглядачі спочатку розглядали HammerFall як їх сайд-проект.

У 1996 році гурт взяв участь у конкурсі Rockslaget з піснею Judas Priest «Breaking the Law». Після чвертьфіналу Станне не зміг продовжити виступ і в півфіналі його замінив Йоаким Кансі, за що група було дискваліфіковано, але Йоаким був запрошений в основний склад гурту і став одним з лідерів та основних композиторів HammerFall.

У 1997 році на лейблі Nuclear Blast вийшов дебютний альбом групи, «Glory to the Brave», який мав значний успіх у Скандинавії і був названий «Альбомом місяця» одразу трьома музичними виданнями. HammerFall взяли участь у фестивалі Wacken Open Air разом з Gamma Ray та Lake of Tears. Водночас до групи приєднався новий гітарист Стефан Ельмгрен. Наприкінці року група отримала шведську премію Ґреммі. Після релізу 1998 року альбому «Legacy of Kings» шведи вирушили в світовий тур на його підтримку разом зі Stratovarius та Lordi. Частина пісень на перших двох альбомах була написана Стрембладом, який незабаром покинув групу, зосередившись на кар'єрі в In Flames, і паралельно заснував Sinergy.

HammerFall записали ряд кавер-версій пісень Helloween, збираючись випустити триб'ют-альбом. Однак лейбл Nuclear Blast відмовився видавати подібний експеримент, обмежившись синглом «I Want Out», записаним дуетом із засновником Helloween та лідером Gamma Ray Каєм Хансеном.

Альбом 2000 року «Renegade» досяг першої відмітки за рейтингами продажів у Швеції. На підтримку альбому група провела ще один тур і випустила DVD «The Templar Renegade Crusades», записаний у декораціях руїн замку.

Наступний реліз, «Crimson Thunder», випущений у 2002, став кроком до змін: група від швидкого та мелодійного пауер-металу стала поступово схилятися до класичного середньо-темпових хеві-металу з «галоповим» рифом. Тур на підтримку альбому був зірваний у результаті небезпечного інциденту. Йоакима, що сидів зі своєю подругою в барі, якийсь хуліган вдарив в обличчя скляній кухлем[5]. Як пізніше з'ясувалося, це був фанатик блек-металу, який ненавидів HammerFall за «неправильну» музику[6]. Лікарі насилу врятували очі вокаліста, провівши пластичну операцію. Як тільки це стало можливим, Йоаким приєднався до групи і взяв участь у спільному турі з Dio. Тур був успішним, проте менеджер групи зник, викравши значну частину виручки.

В останні роки група також випустила альбом «Chapter V: Unbent, Unbowed, Unbroken», де був присутній дует з гроулінг-вокалістом групи Venom. Пісня «Blood Bound» і кліп на неї мали великий успіх у європейських хіт-парадах. За ним вийшов альбом «Threshold», на якому група ще більше схилилася в бік хеві-метала. Перед записом альбому Йоаким, у якого були проблеми з голосом, переніс операцію на зв'язках. За його словами, вона повернула йому цілу октаву голосового діапазону.

Група часто виступала на підтримку олімпійської збірної Швеції, зокрема з керлінгу (стала переможцем Олімпійських ігор-2006), і зняла два кліпи з участю відомих спортсменів. Також пісня «Hearts on Fire» є гімном олімпійської збірної Швеції.

Наприкінці 2006 року, після успіху їхніх друзів та частих партнерів по турах Lordi на конкурсі пісні «Євробачення», в пресі та на інтернет-сайтах, присвячених музиці, поширювалася інформація, що журі конкурсу запросило Hammerfall та Europe до відбору на Євробачення-2007 від Швеції[7]. Однак Йоаким Кансі в інтерв'ю публічно заявив, що HammerFall не зацікавлені участю в конкурсі[8].

2007 року з невідомих причин з групи йде басист Магнус Розен. Концертна діяльність гурту була тимчасово припинена у зв'язку з пошуками нового бас-гітариста. Цю позицію зайняв Фредерік Ларссон, що повернувся в групу. Роком пізніше Стефан Ельмгрен призупинив участь в групі, оскільки почав кар'єру льотчика. Його місце зайняв Понтус Норгрен. Новий склад випустив триб'ют-альбом «Masterpieces», що складається з кавер-версій пісень відомих хеві- й пауер-метал-груп.

У 2009 році HammerFall випускає альбом «No Sacrifice, No Victory». Він зайняв 38-е місце в чаті Billboard; також на композицію «Any Means Necessary» був знятий кліп. На підтримку свого альбому, група вирушила у світове турне. У 2010 році HammerFall також взяли участь у багатьох фестивалях важкої музики.

У 2011 році HammerFall випускають свій останній на даний момент альбом, «Infected». Альбом відразу зайняв друге місце у шведських музичних чартах. Композиція «One More Time» вийшла окремим синглом, до неї також був знятий кліп. Перед випуском альбому розгорівся скандал через обкладинку, внаслідок чого її довелося змінити. Також з обкладинкою були пов'язані страхи фанатів гурту, адже вперше з моменту першого релізу HammerFall на ній не з'явився талісман групи Гектор. Однак, бас-гітарист гурту Фредерік Ларссон пізніше повідомив, що це не кінець Гектора, і він буде з'являтися на обкладинках наступних релізів гурту.

Навесні 2012 року колектив анонсував, що планує відсвяткувати своє 15-річчя, відігравши влітку два грандіозні шоу — в амфітеатрі Далхалла у Швеції і на Wacken Open Air у Німеччині, після чого музиканти підуть у відпустку. Таким чином, гурт не буде активний весь 2013 рік, а повернеться до шанувальників лише в 2014-му, але вже з новим альбомом.

СтилістикаРедагувати

 
Гектор в декораціях на концерті

Із самого початку група обрала імідж та тематику середньовічних лицарів-храмовників. Більшість пісень групи так чи інакше присвячено боям, походам, бойовим гімнам та боротьбі за справедливість, а сценічний імідж групи включає в себе шкіряні «обладунки». Тематика пісень HammerFall близька до войовничої естетиці Manowar, з тією істотною відмінністю, що на відміну від своїх американських колег, шведи роблять основний наголос не на захваті битвою та міццю, а на відплаті та лицарській честі.

Талісман гурту — храмовник Гектор (англ. Hector the Templar), присутній на всіх обкладинках альбомів та синглів. Спочатку намальований Андреасом Маршаллом, зараз він переважно відомий за малюнками Семвайса Дідьє, художнього редактора компанії Blizzard Entertainment (що змусило деяких шанувальників асоціювати групу з грою Warcraft: Orcs & Humans, чий дизайн був створений Семвайсом, а Гектора — з паладином з цієї гри). Гектор фігурує в деяких відеокліпах групи, зокрема Renegade та Natural High.

ДискографіяРедагувати

АльбомиРедагувати

Назва Рік випуску
Glory To The Brave 1997
Legacy Of Kings 1998
Renegade 2000
Crimson Thunder 2002
One Crimson Night (Live, 2 CD) 2003
Chapter V: Unbent, Unbowed, Unbroken 2005
Threshold 2006
Steel Meets Steel — Ten Years Of Glory (compilation) 2007
Masterpieces (tribute) 2008
No Sacrifice, No Victory 2009
Infected 2011
(r)Evolution 2013

СинглиРедагувати

  • Glory To The Brave (1997)
  • Heeding The Call (1997)
  • I Want Out (1999)
  • Renegade (2000)
  • Always Will Be (2001)
  • Hearts On Fire (2002)
  • Blood Bound (2005)
  • Natural High (2006)
  • One More Time (2011)

DVDРедагувати

  • The First Crusade (1999)
  • The Templar Renegade Crusades (2002)
  • Hearts on Fire (2002)
  • One Crimson Night (2003)
  • Rebels With A Cause (Unruly, Unrestrained, Uninhibited) (2008)

ВідеокліпиРедагувати

  • Hammerfall (1997)
  • Glory to the Brave (1997)
  • Renegade (2000)
  • Always Will Be (2001)
  • Hearts on Fire (2002)
  • Bloodbound (2005)
  • Natural High (2006)
  • Hearts on Fire (за участю олімпійської збірної Швеції по керлінгу, 2006)
  • The Fire Burns Forever (за участю відомих спортсменів, 2006)
  • Last Man Standing (2008)
  • Any Means Necessary (2009)
  • One More Time (2011)

Сайд-проекти учасниківРедагувати

Проект Організатор Альбом Рік випуску
Full Strike Стефан Ельмгрен We Will Rise 2002
Cans Йоаким Кансі Beyond The Gates 2004

СкладРедагувати

  • Йоаким Кансі (Joacim Cans) — вокал (з 1996)
  • Оскар Дроньяк (Oscar Dronjak) — гітара, бек-вокал (з 1993)
  • Андерс Юханссон (Anders Johansson) — ударні (з 1999)
  • Фредерік Ларсен (Fredrik Larsson) — бас-гітара, бек-вокал (1994–1997, з 2007)
  • Понтус Норгрен (Pontus Norgren) — гітара (з 2008)

Колишні учасникиРедагувати

  • Стефан Ельмгрен (Stefan Elmgren) — гітара, бек-вокал (1997–2008)
  • Єспер Стремблад (Jesper Strömblad) — ударні (1993–1996)
  • Магнус Розен (Magnus Rosén) — бас-гітара (1997–2007)
  • Йохан Ларссон (Johann Larsson) — бас-гітара (1993–1994)
  • Ніклас Сундін (Niklas Sundin) — гітара (1993–1995)
  • Мікаель Станне (Mikael Stanne) — вокал (1993–1996)
  • Гленн Юнгстрем (Glenn Ljungström) — гітара (1995–1997)
  • Патрік Рефлінг (Patrik Räfling) — ударні (1997–1999)

Інші учасникиРедагувати

  • Конрад Ланта (Cronos, гурт Venom) — екстремальний вокал у пісні «Knights of 21 century» (альбом Chapter V: Unbent, Unbowed, Unbroken)

ПриміткиРедагувати

  1. а б metal-archives.com — Hammerfall
  2. а б TrueMetal.it — HammerFall
  3. metal-rules.com — The Top 100 Heavy Metal Albums. Архів оригіналу за 28 січень 2012. Процитовано 1 листопад 2012. 
  4. rockdetector.com — Hammerfall. Архів оригіналу за 26 лютий 2008. Процитовано 1 листопад 2012. 
  5. RockDetector. Архів оригіналу за 10 вересень 2011. Процитовано 1 листопад 2012. 
  6. Nuclear Blast. News to HAMMERFALL: assault at nightclub
  7. Hammerfall — кандидат на Євробачення?. Архів оригіналу за 8 червень 2015. Процитовано 1 листопад 2012. 
  8. Rock My Monkey: interview with Joacim Cans of HammerFall. Архів оригіналу за 5 січень 2007. Процитовано 1 листопад 2012. 

ПосиланняРедагувати