Риф (музика)
Риф (англ. Riff) — на відміну від соло коротка, багаторазово повторювана, мелодійна фраза, остинато якої використовують як засіб нагнітання динаміки чи ритмічна форма супроводу імпровізуючого соліста[1]. Попри найчастіше застосування в рок-музиці, важкому металі, латинос, фанку та джазі, класична музика також іноді базується на простому рифі, як-то «Болеро» Моріса Равеля.
Техніка рифів широко розповсюджена в біг-бенді, де можуть виконуватися одночасно декілька різних рифів. Іноді серія рифів проводиться в послідовному чергуванні або у вигляді респонсорного переклику між групами інструментів оркестру.
Термін увійшов до жаргону в 1920-х і його вживають переважно в обговоренні форм рок-музики або джазу[2]. Достеменне походження словотворення невідоме. Деякі джерела стверджують, що слово «riff» є скороченням від фрази «Rhythmic figure» (ритмічна фігура), проте більшість музикантів вважають, що назва походить від аналогічного терміну в комедії, де ним позначають коротке влучне зауваження по суті справи.
Музичні приклади
ред.
- ⓘ(Black Sabbath)
- Фортепіанна вставка в ⓘ(Paul Desmond)
- «Smoke on the Water» (Deep Purple)
- «You Really Got Me» (The Kinks)
Примітки
ред.- ↑ New Harvard Dictionary of Music (1986) p. 708. Cambridge, MA: Harvard University Press.
- ↑ Middleton, Richard (2002) [1990]. Studying Popular Music. Philadelphia: Open University Press. ISBN 0-335-15275-9
Посилання
ред.- Словарь джазовых терминов [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
|
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |