Відкрити головне меню

Дез-метал або Дет-метал (англ. Death metal, від Death — «смерть») — екстремальний піджанр важкого металу що сформувався з елементів треш-металу в кінці 1980-х на початку 1990-х років. Серед предтеч, що заклали основи напрямку ранні Possessed та Hellhammer (Celtic Frost).

Дет-метал
Стилістичні походження
Походження
Типові інструменти
Похідні жанри грув-метал
Піджанри
блек дет-метал
дет-дум
мелодійний дет-метал
технічний дет-метал
Споріднені жанри
Блек-метал, Грайндкор
Регіональні сцени
Flag of the United States.svg США, Швеція Швеція, Польща Польща
Локальні сцени
Флорида, Стокгольм
Інші теми
екстремальний метал
гроулінг
бласт біт

ХарактеристикаРедагувати

Основними характеристиками цього напрямку є сильне викривлення дисторшном, технікою гри з використанням глушіння[en] та тремоло, загальною атмосферою агресії, потужними швидкісними ударними ефектами подвійних бочок та бласт-біту, мелодійної атональності з різкою зміною темпу.

Характерні гранична брутальність та інтенсивність. З часом виникнення піджанрів темп варіювався від більш помірних дум та технічного до швидкісного брутал-дезу.

Саме цьому піджанру, значною мірою, завдячує своєму поширенню ґроулінґ котрий став радикальною антитезою фальцету і високому вокалу, що домінували у метал мейнстримі в ті часи[1]. Лірика серед основоположників різнотематична: американська гілка як-то Death, Cannibal Corpse, Mortician, Necrophagia джерелом натхнення мали фільми жахів, Morbid Angel часом зверталися до філософії неофашизму, а Deicide за провідну тему використовували сатанізм. Шведи, як-то Entombed, Hypocrisy та Dismember, також переважно дотримувались окультної тематики. Виключення склали Unleashed в котрих лірично домінувала скандинавська міфологія. Опісля 1990-х популярності також набули виконавці з Польщі, зокрема Decapitated, Hate та Behemoth.

Більшість представників цього стилю використовують дисторційовані гітари (переважно дві) на яких виконують як основну так і ритм-партії, бас-гітару (деколи також дисторційовану) та ударні. Окремі гурти (Septicflesh, Amorphis) додають синтезатори та інші інструменти.

Порівняно з попередниками в цій музиці була змінена характерна для трешу побудова соло та рифів, більш інтенсивно використовувалися бласт-біти, вокально переважив ґроулінг. У той же час напрямок відрізнявся від блеку помірнішою інтенсивністю бластів, відсутністю скримінгу, значно меншою присутністю чи узагалі відсутніми «атмосферними» клавішними тощо.

Остаточно «традиційний» стиль сформувався наприкінці 1980-х. Надалі, протягом 1990-х років, виокремилися додаткові субжанри, найбільш самодостатніми з яких стали «мелодійний», виникнення котрого пов'язують насамперед зі шведською сценою дез-металу, та «технічний».

Подальший розвитокРедагувати

Протягом 1990-х років дез-метал продовжував розвиватися в різних напрямках і породив багато піджанрів, серед них:

Регіональні сцениРедагувати

ЄвропаРедагувати

  •   Фінляндія: родоначальниками фінської класичної дез-метал сцени стали такі колективи, як Sentenced (рання творчість, оскільки вже з третього альбому вони починають грати мелодійний дез-метал), а також рання творчість гурту Amorphis.
  •   Іспанія: сцена характеризується великою різноманітністю гуртів. Першопрохідцями були Avulsed (відтоді лише цей гурт залишається активним), поряд з Necrophiliac, Unbounded Terror, Absorbed, Human Waste, Intoxication та Sacrophobia. Дуже багато гуртів з'явилося пізніше, зокрема Vidres A La Sang, Eczema, Human Mincer, Antropomorfia, Fermento, Scent Of Death, Unreal Overflows, Velocidad Absurda, The Moebius Curve, Wormed, Haemophagia, Mistweaver, Anvil of Doom, Irredemption, Kot , Bosshell Thunder, Canker, Dulcamara, Kubla Khan та інші.

Північна АмерикаРедагувати

  •   Канада:[6][7]: в останні роки спостерігається широке визнання цієї сцени у ЗМІ. Найбільш відомий гурт — Kataklysm, який відрізнявся своїми супершвидкісними бласт-бітами на ранньому етапі творчості (так званий «Northern Hyperblast», укр. «Північний гіпербласт»). Багато гуртів виконують технічний дез-метал: Cryptopsy, Gorguts, Martyr, Quo Vadis, Neuraxis.
  •   Мексика: присутні гурти різних напрямків, але найбільш відомі представники дез-грайнду (Aphses, Disgorge, Brujeria).

ПриміткиРедагувати

  1. Michael Moynihan & Didrik Søderlind «Lords of Chaos: The Bloody Rise of the Satanic Metal Underground» — Feral House, 2003. — 405 с. : фот. — ISBN 0-922915-94-6
  2. Olivier "Zoltar" Badin. In the Embrace of Evil: Swedish Death Metal New Blood. — Terrorizer, 2009. — № 182. — С. 32-34.
  3. Daniel Ekeroth. Swedish Death Metal. — Brooklyn : Bazillion Points Books, 2008. — ISBN 978-0-9796163-1-0.
  4. (Florida) Death Metal History(англ.). everyjoe.com (Sunday, December 14, 2008). — Стаття посилається на січневий випуск журналу Revolver з історією флоридського дез-металу. — «January’s issue of Revolver Magazine has a great article on the history of Florida Death Metal with contribution from David Vincent (Morbid Angel), Glen Benton (Deicide), John Tardy (Obituary), Paul Masvidal (Death, Cynic) and Scott Burns.»  Перевірено 17 червня 2010. Архівовано з першоджерела 24 серпня 2011.
  5. State Of The Scene(англ.). floridadeathmetal.com (19 June 2009). — «The problem is not a decline in the interest of Florida Death Metal, or a lack of good bands in the state. The problem is a decline in the marketing and promotion of events and bands in Florida.»  Перевірено 17 червня 2010. Архівовано з першоджерела 24 серпня 2011.
  6. Jill Mikkelson. The Other Quebec. Innovative Metal Scene Flies Under the Radar(англ.). exclaim.ca (nov 2005). — Стаття про метал сцену Квебеку. — «Since the early ’90s, most of Canada’s renowned metal acts have come almost exclusively from Quebec, standing alongside Sweden, Norway, Florida and the Bay Area as premier hotbeds for aggressive music.»  Перевірено 29 травня 2010. Архівовано з першоджерела 24 серпня 2011.
  7. Adam Wasylyk. Canadian Carnage(англ.). chroniclesofchaos.com (10/1/2001). — «Indie Canadian talent and the internationally recognized brutality of Quebec's Cryptopsy made this show one to remember; it wasn't as much a great show but more a statement proving the strength of our local scene.»  Перевірено 29 травня 2010. Архівовано з першоджерела 24 серпня 2011.

ПосиланняРедагувати