HMS Unruly (P49)
«Анрулі» (англ. HMS Unruly (P49) — британський військовий корабель, підводний човен типу «U», третьої серії, що перебував у складі Королівського військово-морського флоту Великої Британії за роки Другої світової війни.
| «Анрулі» | ||
|---|---|---|
| HMS Unruly (P49) | ||
 | ||
| ПЧ «Анрулі» повертається після бойового походу на базу Алжир. Квітень 1943 | ||
| Верф | .svg){kind=small} Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернесс
| |
| Під прапором | Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| Порт приписки | Голі-Лох, Лервік, Мальта, Бейрут | |
| На честь | [Прим. 1] | |
| Замовлення | 23 серпня 1940 | |
| Закладений | 19 листопада 1941 | |
| Спуск на воду | 28 липня 1942 | |
| Введений до складу флоту | 3 листопада 1942 | |
| На службі | 1942-1945 | |
| Сучасний статус | У лютому 1946 року розібраний на брухт | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Кампанія в Арктиці Битва на Середземному морі * Сицилійська операція Битва за Атлантику | |
| Нагороди | 4 бойових відзнаки[Прим. 2][1] | |
| Проєкт | ||
| Класифікація ПЧ | малий підводний човен | |
| Тип ПЧ | Підводні човни типу «U» | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 12,75 вузла (23,61 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 9 вузлів (17 км/год) | |
| Дальність плавання | 5000 миль (8000 км) на швидкості 10 вузлів (надводна) 120 миль (190 км) на швидкості 4 вузли (підводна) | |
| Екіпаж | 37 офіцерів та матросів | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 62 м | |
| Ширина корпусу найб. | 4,9 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 3,0 м | |
| Водотоннажність надводна | 673 тонни | |
| Водотоннажність підводна | 750 тонн | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Paxman Ricardo 2 × електродвигуни |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 800 к.с. (дизелі) 2 × 760 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння |
4 × 533-мм торпедних апарати 80 торпед 4 міни | |
| ППО | 1 × 76-мм гармата QF 3-inch 20 cwt 3 зенітні кулемети | |
| Історія служби | |
|---|---|
| У складі |
10-та флотилія ПЧ 1-ша флотилія ПЧ |
| Командувачі | Lt. Джон Патон Файф, T/Lt. Дерек Джон Палмер, Lt. Лоуренс Дуглас Гемлін |
| Операції | 14 походів |
| Перемоги | 22 судна (5 902 GRT), 1 підводний човен (850 т), 1 допоміжний військовий корабель (1188 т) затоплено, 4 судна (11 586 GRT) пошкоджено |
| Нагороди | 4 нагороди |
«Анрулі» був закладений 19 листопада 1941 року, як P49, на верфі компанії Vickers-Armstrongs у Барроу-ін-Фернессі. 28 липня 1942 року він був спущений на воду, а 3 листопада 1942 року увійшов до складу Королівського ВМФ Великої Британії.
Підводний човен брав активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні; бився в Арктиці, переважно змагався на Середземному морі, супроводжував арктичні та мальтійські конвої. За проявлену мужність та стійкість екіпажу в боях чотири рази відзначений бойовою відзнакою[1].
Історія служби ред.
Після введення до лав підводних сил Королівського флоту, «Анрулі» виконував бойові завдання у північних водах, брав участь в операціях біля узбережжя Норвегії. У березні 1943 року підводний човен перевели для подальшої служби до Середземного моря.
Під час служби в Середземному морі «Анрулі» потопив французьке торговельне судно St Lucien, італійське Valentino Coda, дванадцять вітрильних суден, у тому числі грецький Aghios Giorgios, і німецький мінний загороджувач Bulgaria, завантажений припасами та особовим складом для оборони острова Кос. Того ж дня «Анрулі» безуспішно атакував допоміжний мінний загороджувач «Драче». За кілька днів він помітив вдруге «Драче», але знову не зміг його потопити.
Британський човен також пошкодив італійський танкер Cesco та італійське вантажне судно Nicolo Tommaseo. Пошкоджений Nicolo Tommaseo пізніше був потоплений літаками союзників. «Анрулі» також здійснив невдалий напад на німецькі судна Erpel і Pelikan та невстановлене іспанське торгове судно.
Однією з найважливіших досягнень було затоплення італійського підводного човна «Ассіайо» під час вторгнення союзників на Сицилію. Британський ПЧ атакував чотирма торпедами, принаймні одна з яких влучила в італійський підводний човен і потопила його, загинуло 46 членів екіпажу. Екіпаж «Анрулі» фактично не бачив результатів атаки, і спочатку вважав, що промахнувся, і їхня ціль втекла.
«Анрулі» пережив війну і був списаний на злам у місті Інверкітінг у лютому 1946 року.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Виноски
- ↑ У перекладі «Непокірний»
- ↑ 4 бойових відзнаки: за кампанію в Арктиці (1942), за бойові дії в Егейському морі (1943-1944), за участь у Сицилійській операції (1943), за битву за Атлантику (1944)
- Джерела
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Unruly (P49) |
- HMS Unruly (P 49). на uboat.net. (англ.)
- HMS UNRULY - U-class Submarine. на naval-history.net. (англ.)
- Universal to Untamed
Література ред.
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
- Hutchinson, Robert (2001). Jane's Submarines: War Beneath the Waves from 1776 to the Present Day. London: HarperCollins. ISBN 978-0-00-710558-8. OCLC 53783010.
- McCartney, p. 17, British Submarines 1939–45, 2006, Osprey Publishing, Oxford, ISBN 978-1-84603-007-9