«Айрон Дюк» (англ. HMS Iron Duke (1912) — британський дредноут, головний у своєму типі часів Першої та Другої світових воєн, другий корабель Королівського флоту Великої Британії з таким ім'ям.

«Айрон Дюк»
HMS Iron Duke (1912)
Дредноут «Айрон Дюк». 1914
Служба
Тип/клас Дредноут типу «Айрон Дюк»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь другий корабель флоту «Айрон Дюк» на честь британського полководця та державного діяча, фельдмаршала герцога Артура Веллслі
Корабельня Велика Британія Портсмут, Нью-Йорк
Первинна вартість £ 1 950 671
Замовлено 1910
Закладено 12 січня 1912
Спущено на воду 12 жовтня 1912
Введено в експлуатацію 10 березня 1914
На службі 19141946
Перекваліфікований 1927 році на корабель-мішень
Виведений зі складу флоту 1924
Статус 2 березня 1946 року проданий на брухт
Нагороди 1 бойова відзнака[Прим. 1][1]
Бойовий досвід Перша світова війна
Ютландська битва
Друга світова війна
Ідентифікація
Девіз «Фортуна — супутниця доблесті» (лат. Virtuosi Fortune Comes)
Параметри
Тоннаж 25 401 тонна (стандартна)
30 030 тонн (повна)
Довжина 189,81 м (загальна)
Ширина 27,4 м
Осадка 8,99 м
Бронювання Головний пояс: 305 мм
Палуба: 64 мм
Башти головного калібру: 279 мм
Барбети: 254 мм
Бойова рубка: 229 мм
Переборки: 102—152 мм
Артилерійські льохи: 25-38 мм
Технічні дані
Рухова установка 18 водотрубних котлів Babcock & Wilcox
4 парові турбіни Parsons
Гвинти 4 гребних гвинти
Потужність 29 000 к.с. (22 000 кВт)
Швидкість 21,25 вузел (39,4 км/год)
Автономність плавання 7 800 морських миль (14 446 км) при швидкості 10 вузлів (18,5 км/год)
Екіпаж 995–1 022 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 10 (5 × 2) × 343-мм гармат BL 13.5-inch Mk V
12 (12 × 1) × 152-мм гармат BL 6-inch Mk VII
4 × 47-мм гармати QF 3-pounder Hotchkiss
Торпедно-мінне озброєння 4 × 533-мм торпедних апарати
Зенітне озброєння 2 × 76-мм гармати QF 3-inch 20 cwt в установці HA Mk.II

«Айрон Дюк» був закладений 12 січня 1912 року у корабельні на військово-морській базі Портсмут. 12 жовтня 1912 року він був спущений на воду, а 10 березня 1914 року увійшов до складу Королівського флоту Великої Британії.

Історія служби

ред.

У березні 1914 року корабель увійшов до складу Домашнього флоту як флагманський корабель флоту. Під час Першої світової війни, в тому числі в Ютландській битві, «Айрон Дюк» служив флагманом Великого Флоту.

Докладніше: Ютландська битва

У травні 1916 року дредноут входив до головних сил Великого флоту, загальною кількістю 28 дредноутів та 9 крейсерів[Прим. 2], що вступили в бій з німецьким Флотом відкритого моря. У цій морській битві дредноут завдав значних уражень німецькому лінкору «Кеніг» ще на початковій фазі зіткнення між головними силами двох флотів.

У січні 1917 року він був звільнений як флагман Великого флоту, його замінив лінкор «Квін Елізабет».

Після війни «Айрон Дюк» діяв у Середземному морі як флагман Середземноморського флоту. Лінкор брав участь в інтервенції союзників у громадянську війну в Росії, в подіях на Чорному морі, а також у греко-турецькій війні. Корабель сприяв евакуації біженців зі Смірни. У 1926 році його перевели до Атлантичного флоту, де він виконував функції навчального корабля.

«Айрон Дюк» залишався на службі лише ще кілька років; у 1930 році у відповідності до вимого Лондонського морського договору чотири лінкори його типу повинні були або бути списані або демілітаризовані іншим способом. Тому «Айрон Дюк» був перетворений на навчальний артилерійський корабель; його броню та значну частину озброєння було демонтовано, щоб зробити його непридатним для бою. Корабель служив у цій якості до початку Другої світової війни у ​​вересні 1939 року, коли його причалили в Скапа-Флоу як корабель оборони гавані. 17 жовтня 1939 року чотири німецькі бомбардувальники Ju 88 ескадри KG 30 пошкодили старий корабель і він був вимушено посаджений на мілину, щоб уникнути затоплення. 16 березня 1940 року британський флот, що стояв на якорі в Скапа-Флоу, піддався черговому масованому авіаційному нальоту німецьких пікіруючих бомбардувальників Ju 88 I./KG.30; старий лінкор «Айрон Дюк» та важкий крейсер «Норфолк» дістали серйозних пошкоджень[2].

Решту війни старий дредноут продовжував служити зенітною платформою, і у 1946 році його продали на брухт та згодом розібрали.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
Виноски
Джерела
  1. HMS IRON DUKE — ex-13.5in gun Battleship, Training and then Depot/Base Ship. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 11 березня 2021.
  2. HMS NORFOLK — County-type Heavy Cruiser. Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 11 березня 2021.

Посилання

ред.

Література

ред.
  • Burt, R. A. (1986). British Battleships of World War One. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-863-8.
  • Burt, R. A. (2012). British Battleships, 1919—1939 (2nd ed.). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-052-8.
  • Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
  • Friedman, Norman (2015). The British Battleship 1906—1946. Barnsley, UK: Seaforth Publishing. ISBN 978-1-84832-225-7.