HMS Temeraire (1907)
HMS Téméraire (1907) (фр. Téméraire, укр. відчайдушний) (Корабель Його Величності «Темерер»[1]) — британський лінійний корабель останній з трьох кораблів типу «Беллерофон». Учасник Першої світової війни, зокрема — Ютландскої битви.
HMS «Темерер» | ||
---|---|---|
HMS Téméraire (1907) | ||
Лінкор «Темерер» | ||
Служба | ||
Тип/клас | Лінійний корабель типу «Беллерофон» | |
Держава прапора | Велика Британія | |
Належність | Королівський ВМФ Великої Британії | |
Корабельня | Верф Девенпорту | |
Закладено | 1 січня 1907 | |
Спущено на воду | 24 серпня 1907 | |
Введено в експлуатацію | 1 травня 1909 | |
Виведений зі складу флоту | 8 листопада 1921 | |
Статус | проданий на брухт | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 18 900 тонн (стандартна) | |
Довжина | 160 м | |
Ширина | 25,15 м | |
Висота | 9,58 м | |
Бронювання | Пояс: 127—254 мм Палуба: 15 — 102 мм Траверси: Башти: 279 мм Барбет: 203—279 мм Каземати:мм Бойова рубка: 279 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 18 парових котлів типу «Бабкок—Уілкокс» або «Ярроу» 4 турбіни Парсонса | |
Гвинти | 4 | |
Потужність | 25 000 к.с. | |
Швидкість | 20,75 вузлів | |
Озброєння | ||
Артилерія | 5 × 2 — 305-мм/45 BL Mk.X 16 × 1 — 102-мм/50 BL Mk.VII 4 × 1 — 47-мм/50 QF
| |
Торпедно-мінне озброєння | 3 × 450-мм торпедних апарати системи Уайтхеда |
Історія створення
ред.Будувався на Королівській Верфі, Девонпорті. Замовлений в 1906 Військово-морським міністерством, на будівництво було виділено 1,641,114£. Кіль закладено 1 січня 1907 року, спущений на воду 24 серпня 1907 року, увійшов до складу британського королівського флоту 1 травня 1909 року. Хоча лінійні кораблі типу «Беллерофон» зовні мало відрізнялися від свого попередника, але були значно покращені установкою протимінних перегородок. Більш потужне допоміжне озброєння складається з 16 4 дюймових гармат встановлених в казематах надбудови, яке було здатне відбити атаку міноносця.
Конструкція
ред.Модифікації
ред.Служба
ред.Заказаний 30 жовтня 1906 року. Вступив у стрій 15 травня 1909 року і служив у Девенпорті, замінивши броненосець «Імплакабл»[en] у складі 1-ї дивізії Флоту Метрополії. 12 червня того ж року взяв участь у Imperial Press Conference Review — огляду кораблів Атлантичного та флоту Метрополії. Після цього у червні-липні знаходився на щорічних об'єднаних маневрах в Атлантиці з кораблями зі складу Середземноморського, Атлантичного та флоту Метрополії. 17-24 липня відвідав Саутенд та Темзу. 31 липня брав участь у огляді флоту біля Коуз, проведеному Едуардом VII для російського царя[2]. У 1911 році пройшов ремонт у Девенпорті[3].
16 травня 1911 року повернувся до служби у Флоті Метрополії. 24 червня взяв участь у Коронаційному ревю - огляді флоту на честь коронації нового короля Георга V. У червні-липні біля південно-західного узбережжя Англії та Ірландії знаходився на об'єднаних маневрах за участю Атлантичного флоту та 4-ї крейсерської ескадри. В липні продовжив тренування у Атлантиці. 1 травня 1912 року 1-а дивізія стала 1-ю ескадрою лінкорів Флоту Метрополії. З 7 по 11 травня брав участь у королівському огляді флоту у Веймуті. 9 липня взяв участь у парламентському огляді флоту. Жовтень 1912 року провів у навчаннях[3].
У липні 1913 року відвідав Шербур з частиною кораблів 1-ї ескадри лінкорів. 15 липня 1914 року зарахований до складу 4-ї ескадри лінкорів, вийшов з флотом з Портсмуту та 16 липня прибув у Спітхед. 17-20 липня брав участь у мобілізаційних навчаннях та огляді флоту. З 20 по 25 липня був на об'єднаних навчаннях флотів. Повернувся у Портленд 25 липня, а 29 липня вийшов у Скапа-флоу. 8 серпня, з початком Першої світової війни флот Метрополії став Гранд-Флітом. Допоки вживалися заходи по захисту Скапа-Флоу від підводних човнів разом з флотом з 28 жовтня по 3 листопада провів у Лог-Свіллі[en], фіорді на півночі Ірландії[3].
18 березня 1915 року намагався безуспішно протаранити U-29 під командою Отто Веддігена, яка намагалася торпедувати «Нептун». Ледь уникнув зіткнення з «Дредноутом» який і перерізав підводний човен навпіл своїм форштевнем. Влітку 1915 пройшов ремонт у Девонпорті. У серпні повернувся до складу 4-ї ескадри лінкорів у Кромарті. 31 травня 1916 року разом з «Бенбоу»[en], «Венгардом»[en] Венгардом та «Беллерофонтом» у складі 4-ї дивізії 4-ї ескадри лінкорів взяв участь у Ютландській битві. Після розгортання Гранд-Фліту був п'ятнадцятим у бойовій лінії. Випустив під час бою 72 305-мм[4] та 50 102-мм[5] снарядів. Про влучання у якісь цілі відомостей нема, хоча це і не виключено, бо видимість під час бою була поганою, тому точно визначити хто в який корабель влучив часом було неможливо[3].
12 квітня 1918 року вийшов разом з «Сьюпербом» з Росайту для посилення Британської Східно-Середземноморської ескадри. Після підписання Туреччиною перемир'я 12 листопада у складі союзної ескадри пройшов через Дарданелли до Константинополя. Залишався у турецьких водах та Чорному морі до квітня 1919 року, відвідавши за цей час Ізмітську затоку, Севастополь та Хайфу[3].
3 квітня 1919 року був змінений «Мальборо»[en] і відправився до дому. 23 квітня виведений в резерв у Девенпорті. 23 вересня виведений з резерву і повернувся до служби як навчального корабля для навчання кадетів, замінивши «Корнуолл»[en] та «Камберленд»[en]. 8 жовтня вийшов з Девонпорту у перший навчальний похід. 13 листопада відвідав Пальма-де-Майорку. 11 квітня 1921 року після завершення останнього навчального рейсу прибув до Порстмуту та був замінений лінкором «Тандерер»[en]. 15 квітня вийшов з Портсмуту до Росайту та був записаний у чергу до ліквідації. Наприкінці 1921 року проданий на злам компанії Stanlee Shipbreaking Co. У лютому 1922 року «Темерейр» відбуксували до Дувру, де він був розібраний на метал[3].
Примітки
ред.- ↑ С. А. Балакін. ВМС Великобритании 1914—1918 гг. — Москва, 1995. — (Морская коллекция № 4 / 1995)
- ↑ Burt. British Battleships WW1. — P. 73.
- ↑ а б в г д е Burt. British Battleships WW1. — P. 74.
- ↑ Campbell, Jutland, 1986, с. 346.
- ↑ Campbell, Jutland, 1986, с. 358.
Література
ред.- Coward B R: Battleships & Battlecruisers of the Royal Navy since 1861. Runnymede, Englanti: Ian Allan Ltd, 1986. ISBN 0-7110-1573-2.
- Gardiner Robert (ed.): Conway's All the world's Fighting Ships 1906—1921. Lontoo, Englanti: Conway Maritime Press, 1985. ISBN 0-85177-245-5. (englanniksi)
- Hore Peter: Battleships of World War I. Lontoo, Englanti: Anness Publishing Ltd, 2006. ISBN 1-84476-377-3.
- С. А. Балакін. ВМС Великобритании 1914—1918 гг. — Москва, 1995. — (Морская коллекция № 4 / 1995)
- Burt R. A. British Battleships of World War One. — London : Arms and armor press, 1986. — 344 p. — ISBN 0-85368-771-4.
- Campbell N. J. M. Jutland: An Analysis of the Fighting. — London : Conway Maritime Press, 1986. — 440 p. — ISBN 978-0851773796.
- Massie Robert. Dreadnought: Britain, Germany, and the Coming of the Great War. — New York : Random House, 1991. — ISBN 0-394-52833-6.
- Roberts. The Battleship Dreadnought. Anatomy of the Ship. — London : Conway Maritime Press Ltd, 2002. — ISBN 978-0851778952.
- Roberts, John. Battlecruisers. — London : Chatham Publishing, 1997. — 128 p. — ISBN 1-86176-006-X.
- Friedman, Norman. The British Battleship 1906–1946. — Barnsley, UK : Seaforth Publishing, 2015. — ISBN 978-1-84832-225-7.
- Parkes, Oscar. British Battleships. — Annapolis, Maryland : Naval Institute Press, 1990. — ISBN 1-55750-075-4.
Посилання
ред.- Фотографії HMS Bellerophon [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |