HD 40307
Location of HD 40307.png
Мізцерозташування HD 40307 на карті сузір'їв
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Живописець
Пряме піднесення 05h 54m 04.2409s[1]
Схилення −60° 01′ 24.498″[1]
Видима зоряна величина (V) 7.17
Характеристики
Спектральний клас K2.5V[1]
Показник кольору (B−V) 0.93[1]
Показник кольору (U−B) ?
Тип змінності ?
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +30.4 ± 0.2[1] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: −51.76[1] мас/р
Схил.: −60.44[1] мас/р
Паралакс (π) 77.95 ± 0.53 мас
Відстань 41.8 ± 0.3 св. р.
(12.83 ± 0.09 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
6.57
Фізичні характеристики
Маса 0.75 +0.03−0.04 M
Радіус 0.716 ± 0.010 R
Світність 0.19[note 1] L
Ефективна температура 4977 ± 59 K
Металічність [Fe/H] −0.31 ± 0.03
Обертання 31.8 ± 6.7 діб
Вік 1.2 (≥ 0.2) млрд. років
Інші позначення
GJ2046, HIP 27887, CPD−60 508,
SAO 249388, GC 7474.

HD 40307 — помаранчева зірка спектрального класу К головної послідовності, що розташованих близько в 42 світлових років від нас у сузір'ї Живописця (на його "Мольберті"). Свою назву отримала позначенням у каталозі Генрі Дрейпера. Зоря трохи менш масивна за Сонце. HD 40307 спостерігалась під час чи до 1900 року, входячи у Боннський огляд.[2] Навколо зірки обертаються шість планет: три виявлений у 2008 році[3][4] і ще три у 2012-ом. Одна з них, HD 40307 g, є потенційною надземлею у зоні, яка придатна для життя, з орбітальним періодом близько 200 днів. Ця планета може бути здатна підтримувати рідку воду на своїй поверхні, хоча ще треба набагато більше інформації, щоб можливість щодо її заселеності живими організмами була визначена.[5][6][7][8]

Історія і номенклатураРедагувати

Позначення HD 40307 походить з каталогу Генрі Дрейпера, що базований на спектральних класифікаціях 1911—1915 роках Енні Джамп Кеннон і її колегою. Каталог був опублікований в період між 1918 і 1924 роками.[9][10]

ХарактеристикиРедагувати

Як зірка K-типу HD 40307 випромінює помаранчеве світло.[3] Вона має тільки 3/4 сонячного радіуса і маси.[11] а її температура становить близько 5000 К, що є досить високою для зірки подібного класу. Зазвичай температура таких зірок наближена до температури зірок G-типу, такі як Сонце.[12]

Астрономи, які виявили планети на орбітах навколо HD 40307, припустили, що металічність зірок визначається, або планетарними тілами, у яких орбіти будуть землеподібними, або газовими, як Юпітер чи Сатурн.[13]

Відстань та видимістьРедагувати

Незважаючи на свою відносну близькість до Сонця в 42 світлових років, HD 40307 непомітний неозброєним оком, через його видиму величину, яка становить 7,17.[14] Світло зорі проходить 6,4 світлових років у бік Сонця близько за 413000 років.[15]

Планетарна системаРедагувати

 
Орбіти трьох внутрішніх планет HD 40307.

Після п'яти років спостережень за зорею,[16] у червні 2008 року, Європейською Організацією Астрономічних Досліджень у Південній Півкулі (ESO) було оголошено про виявлення відразу трьох надземель на орбіті навколо HD 40307. Всі три планети були виявлені методом спостерігаючи променеву швидкість методом доплерівської спектроскопії, використавши для цього спектограф HARPS.[17]

У 2012 році незалежний аналіз, проведений групою астрономів під керівництвом Міkkо Tuomi з Університету Гартфордшира, підтвердив існування цих планет і знайшов ще три планети у системах.[5][6]

Орбіти п'яти планет у системі надто близькі до материнської зірки,[6] Найдальша з них перебуває у два рази ближче до HD 40307, ніж Меркурій до Сонця.[18][note 2] Тільки шоста планета, HD 40307 g, знаходиться на відстані схожої до відстані Венери від Сонця, й знаходиться вона в області зони, яка придатна для існування води у рідкому стані.[6]

Мінімальна маса планет у системі коливається від трьох до десяти разів більше маси Землі, зіставляючи їх десь між Землею і газовими гігантами, як Уран і Нептун.[6] Динамічний аналіз внутрішніх планет говорить про те, що планета b нестійка для свого віку, якщо це крижаний гігант, який перекочував ближче до свого світила. Це передбачає схожість інших планет, що розміщені далі.[19]  Найнедавніше спостереження через динамічний аналіз, також вказує, що справжня планетарна маса не може бути набагато вище за мінімальну.[6]

Нижче представлена таблиця характеристик планет системи HD 40307:

Планета
Маса
(MJ)
Період обертання
(днів)
Велика піввісь
орбіти
(а.о.)
Ексцентриситет
орбіти
Радіус
(RJ)
b 0.0132 4.3123 +0.0011−0.0012 0.0468 +0.0023−0.0024 0.2 +0.16−0.14 ?
c 0.0216 9.6184 +0.0050−0.0049 0.0799 ± 0.004 0.06 +0.06−0.11 ?
d 0.0288 20.432 +0.022−0.024 0.1321 +0.0066−0.0064 0.07 +0.11−0.07 ?
e 0.0195 34.62 +0.21−0.20 0.1886 +0.083−0.0104 0.15 +0.13−0.15 ?
f 0.0016 51.76 +0.50−0.46 0.247 +0.011−0.014 0.02 +0.20−0.02 ?
g 0.022 197.8 +9.0−5.7 0.6 +0.034−0.033 0.29 +0.31−0.29 ?

Найближче оточення зіркиРедагувати

Наступні зоряні системи знаходяться на відстані в межах 10 світлових років від HD 40307:

Зірка Спектральний клас Відстань, св. років
CP-62 780 M0 Ve 2.6
CD-55 1514 K7 V 5.6
ζ Золотої Риби F7-8 V 6.1
CD-57 1079 K7 V 6.4
BPM 17964 AB M2 Ve(?) 8.2
CP-65 475 K1 V-IIIp 8.4

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Використовуючи абсолютну візуальну величину HD 40307   і абсолютну візуальну величину Сонця  , візуальна світність може бути обчислена як  
  2. Меркурій обертається зі швидкістю близько 0.39 а.е.

ПосиланняРедагувати

  1. а б в г д е ж HD 40307, entry, SIMBAD. Accessed online June 18, 2008.
  2. CPD−60 508, database entry, Cape Photographic Durchmusterung (CPD), D. Gill and J. C. Kapetyn, 1895–1900, CDS ID I/108.
  3. а б HD 40307, entry, SIMBAD.
  4. Three super-Earths found around one star, Jeanna Bryner, MSNBC, June 16, 2008.
  5. а б Possible Earth-like planet could hold water; scientists cautious, Amina Khan, Los Angeles Times, November 7, 2012.
  6. а б в г д е Tuomi, Mikko; Anglada-Escude, Guillem; Gerlach, Enrico; Jones, Hugh R. R.; Reiners, Ansgar; Rivera, Eugenio J.; Vogt, Steven S.; Butler, R. Paul (2012).
  7. Wall, Mike (November 7, 2012).
  8. Tate, Karl (November 7, 2012).
  9. pp. 214–215 in The Henry Draper Memorial, Annie J. Cannon, Journal of the Royal Astronomical Society of Canada 9, #5 (May–June 1915), pp. 203–215, Bibcode: 1915JRASC...9..203C.
  10. The Henry Draper Catalogue, Annie J. Cannon and Edward C. Pickering, Annals of Harvard College Observatory;
    hours 0 to 3, 91 (1918), Bibcode: 1918AnHar..91....1C;
    hours 4 to 6, 92 (1918), Bibcode: 1918AnHar..92....1C;
    hours 7 to 8, 93 (1919), Bibcode: 1919AnHar..93....1C;
    hours 9 to 11, 94 (1919), Bibcode: 1919AnHar..94....1C;
    hours 12 to 14, 95 (1920), Bibcode: 1920AnHar..95....1C;
    hours 15 to 16, 96 (1921), Bibcode: 1921AnHar..96....1C;
    hours 17 to 18, 97 (1922), Bibcode: 1922AnHar..97....1C;
    hours 19 to 20, 98 (1923), Bibcode: 1923AnHar..98....1C;
    hours 21 to 23, 99 (1924), Bibcode: 1924AnHar..99....1C.
  11. HD 40307, database entry, Geneva-Copenhagen Survey of Solar neighbourhood, J. Holmberg et al., 2007, CDS database V/117A, accessed November 19, 2008; described in The Geneva-Copenhagen survey of the Solar neighbourhood.
  12. "Properties of Stars".
  13. M. Mayor; S. Udry; C. Lovis; F. Pepe; D. Queloz; W. Benz; J.-L. Bertaux; et al. (2009).
  14. "Stellar Magnitudes".
  15. Bobylev, Vadim V. (March 2010).
  16. "HD 40307 / CD-60 1303".
  17. Mayor; et al. (2008-06-16).
  18. "Mercury Fact Sheet".
  19. Barnes, Rory; Jackson, Brian; Raymond, Sean N.; West, Andrew A.; Greenberg, Richard (January 13, 2009). The HD 40307 Planetary System: Super-Earths or Mini-Neptunes?. The Astrophysical Journal 695 (2): 1006–1011. Bibcode:2009ApJ...695.1006B. arXiv:0901.1698. doi:10.1088/0004-637X/695/2/1006. 

Зовнішні посиланняРедагувати