Giovanni da Verrazzano
«Джованні да Верраццано» (італ. Giovanni da Verrazzano) — ескадрений міноносець типу «Навігаторі» Королівських ВМС Італії часів Другої світової війни.
| Ескадрений міноносець «Джованні да Верраццано» | ||
|---|---|---|
| Giovanni da Verrazzano | ||
 | ||
| Ескадрений міноносець «Джованні да Верраццано» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Ескадрений міноносець типу «Навігаторі» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Королівство Італія
| |
| Належність | .svg){kind=small} Королівські ВМС Італії
| |
| Закладено | 17 серпня 1927 року | |
| Спущено на воду | 15 грудня 1928 року | |
| Введено в експлуатацію | 25 вересня 1930 року | |
| Загибель | Потоплений 19 жовтня 1942 року | |
| Бойовий досвід | Громадянська війна в Іспанії Друга світова війна Середземномор'я | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 930 тонн (стандартна) 2 693 тонн (повна) | |
| Довжина | 107 м | |
| Ширина | 10,2 м | |
| Висота | 3,5 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Odero | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 55 000 к.с. | |
| Швидкість | 38 вузли (71 км/год) | |
| Дальність плавання | 3 100 миль (5 740 км) на швидкості 15 вузлів | |
| Екіпаж | 224 офіцери та матроси | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 6 (3 × 2) × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 56 глибинні бомби | |
| Зенітне озброєння | 2 × 40-мм зенітних гармати Vickers QF 2 8 × 13,2-мм зенітних кулеметів Breda Model 1931 | |
Історія творення ред.
Корабель був закладений 17 серпня 1927 року на верфі «Cantieri del Quarnaro» у Фіуме. Свою назву отримав на честь італійського мореплавця XVI століття Джованні да Верраццано. Спущений на воду 15 грудня 1928 року.
Ще під час побудови в конструкцію кораблів типу «Навігаторі» були внесені певні зміни, і на недобудованому кораблі була проведена так звана «перша модернізація». Корабель вступив у стрій 25 вересня 1930 року.
Історія служби ред.
Довоєнна служба ред.
До 1933 року корабель базувався в Таранто і входив до складу резервної дивізії, згодом — до складу 2-ї флотилії есмінців 2-ї ескадри. У 1936—1937 роках був включений до складу 1-ї ескадри і базувався в Ла-Спеції. У цей час здійснив декілька походів до берегів Іспанії.
У 1936 році «Джованні да Верраццано» та «Ніколозо да Рекко» були передані Військово-морській академії в Ліворно для штурманської практики курсантів.
15 вересня 1938 року всі кораблі типу «Навігаторі» були перекласифіковані в есмінці. «Джованні да Верраццано» разом з «Антоніо Пігафетта», «Ніколо Дзено» та «Альвізе да Мосто» був включений до складу XV ескадри есмінців. Це з'єднання базувалось на на острові Лерос, і зоною його відповідальності буди Додеканеські острови в Егейському морі.
Влітку 1939 року корабель знову був переданий в розпорядження Військово-морської академії.
З 1 травня по 30 серпня 1940 року корабель проходив 2-гу модернізацію в Ла-Спеції.
Друга світова війна ред.
ЗІ вступом Італії у Другу світову війну у 1940 році XV ескадра есмінців базувалась у Бріндізі і підпорядковувалась 8-й дивізії крейсерів. Ескадра залучалась до постановок мін, супроводу конвоїв, пошуку ворожих підводних човнів.
З 19 по 23 квітня 1941 року 7 дивізія крейсерів («Еудженіо ді Савойя», «Дука д'Аоста», «Муціо Аттендоло», «Раймондо Монтекукколі») та есмінці «Альвізе да Мосто», «Ніколозо да Рекко», «Емануеле Пессаньо», «Джованні да Верраццано», «Антоніо Пігафетта» і «Ніколо Дзено» здійснили постановки мінних полів «S 11», «S 12» ed «S 13» біля мису Бон[1]. 23-24 квітня ці ж кораблі виставили ще 700 мін[1]. 1 травня була здійснена постановка мінного поля «Т» на північний схід від Триполі[2].
3 червня 7-ма («Еудженіо ді Савойя», «Дука д'Аоста», «Муціо Аттендоло») і 4-та («Альберто да Джуссано», «Джованні делле Банде Нере») дивізії крейсерів разом з есмінцями «Альвізе да Мосто», «Антоніо Пігафетта», «Джованні да Верраццано», «Ніколозо да Рекко», «Антоніотто Узодімаре», «Вінченцо Джоберті» і «Шірокко» поставили два мінних поля на північний схід від Триполі. Саме на цих мінних полях 19 грудня 1941 року підірвалось З'єднання K — крейсер «Нептьюн» та есмінець «Кандагар» загинули, крейсери «Пінелопі» і «Аврора» були пошкоджені[3].
28 червня крейсери «Муціо Аттендоло», «Дука д'Аоста» та есмінці «Альвізе да Мосто», «Антоніо Пігафетта», «Джованні да Верраццано», «Ніколозо да Рекко» та «Еммануеле Пессаньо» поставили мінні поля «S 2» у Сицилійській протоці[4].
7 липня крейсери «Муціо Аттендоло», «Дука д'Аоста», «Банде Нере», «Альберто да Джуссано» та есмінці «Альвізе да Мосто», «Антоніо Пігафетта», «Еммануеле Пессаньо», «Ніколозо да Рекко», «Джованні да Верраццано», «Маестрале», «Грекале» і «Шірокко» здійснили ше одну постановку мін в Сицилійській протоці[5].
Починаючи з листопада 1941 року, «Джованні да Верраццано» залучався до охорони лівійських конвоїв.
14 листопада «Джованні да Верраццано» та «Антоніо Пігафетта» супроводжували з Таранто до Бенгазі конвой транспортів «Чітта ді Наполі» та «Чітта ді Дженова»[6].. На зворотному шляху есмінці супроводжували пошкоджений підводний човен «Атропо».
29 листопада «Джованні да Верраццано» супроводжував транспорт з Таранто в Бенгазі. 1 грудня він врятував 66 чоловік з допоміжного крейсера «Адріатіко», потопленого кораблями британського З'єднання K.
З січня по травень 1942 року корабель пройшов ремонт та модернізацію, під час якої було частково змінене озброєння та встановлена гідроакустична станція.
Після завершення ремонту есмінець супроводжував конвої в Егейському морі, а восени повернувся до супроводу конвоїв у Лівію та постановки мінних полів.
Загибель ред.
17 жовтня 1942 року з Неаполя вийшов конвой з 3 транспортів, які супроводжували «Джованні да Верраццано», «Антоніо Пігафетта» та «Віченцо Джоберті». Кораблі зустрілись з іншим конвоєм, який рухався з Палермо і складався з танкера «Сатурно», есмінців «Антоніо да Нолі», «Аскарі» і «Нікола Фабріці».
19 жовтня, коли конвой перебував південніше острова Пантеллерія, близько 13:00 він був атакований британським підводним човном «Анбендінг». Перша торпеда влучила у пароплав «Беппе» (який затонув о 13:45). Потім підводний човен випустив торпеди по «Джованні да Верраццано». Від першої торпели есмінець зумів ухилитись, але наступна влучила в кормову частину корабля, завдавши йому серйозних пошкоджень. Близько 14:50 «Джованні да Верраццано» затонув у точці з координатами 33°52′ пн. ш. 12°02′ сх. д. / 33.867° пн. ш. 12.033° сх. д.. Загинуло 20 членів екіпажу.
Загалом за час війни «Джованні да Верраццано» здійснив 148 місій, пройшовши більше 42 0000 миль.
Джерела ред.
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
- С. Б. Трубицын. Эскадренные миноносцы типа «Навигатори». Санкт-Петербург, 2002 (рос.)
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Giovanni da Verrazzano- Ескадрений міноносець «Джованні да Верраццано» на сайті marina.difesa.it [Архівовано 1 січня 2022 у Wayback Machine.](італ.)
Примітки ред.
- ↑ а б 1 April, Tuesday. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ World War 2 at Sea, May 1941. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ 1 June, Sunday. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ 1 June, Sunday. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Malta Convoys, 1941. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ KMS Kormoran and HMAS Sydney, KMS Atlantis and HMS Dunedin lost, November 1941. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 1 січня 2022.