EGLN2

EGLN2 (англ. Egl-9 family hypoxia inducible factor 2) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 19-ї хромосоми. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 407 амінокислот, а молекулярна маса — 43 650.

EGLN2
Ідентифікатори
Символи	EGLN2, EIT6, HIF-PH1, HIFPH1, HPH-1, HPH-3, PHD1, egl-9 family hypoxia inducible factor 2, EIT-6
Зовнішні ІД	OMIM: 606424 MGI: 1932287 HomoloGene: 14204 GeneCards: EGLN2
Онтологія гена Молекулярна функція • 2-oxoglutarate-dependent dioxygenase activity • L-ascorbic acid binding • iron ion binding • dioxygenase activity • зв'язування з іоном металу • GO:0001948, GO:0016582 protein binding • GO:0050602 oxidoreductase activity, acting on paired donors, with incorporation or reduction of molecular oxygen • oxidoreductase activity • ferrous iron binding • oxygen sensor activity • peptidyl-proline 4-dioxygenase activity Клітинна компонента • нуклеоплазма • клітинне ядро Біологічний процес • response to hypoxia • GO:1903364 positive regulation of protein catabolic process • regulation of neuron apoptotic process • peptidyl-proline hydroxylation to 4-hydroxy-L-proline • cell redox homeostasis • regulation of cell growth • regulation of transcription from RNA polymerase II promoter in response to hypoxia • intracellular estrogen receptor signaling pathway Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види	Людина	Миша
Entrez	112398	112406
Ensembl	ENSG00000269858	ENSMUSG00000058709
UniProt	Q96KS0	Q91YE2
RefSeq (мРНК)	NM_080732 NM_017555 NM_053046	NM_053208 NM_001357767
RefSeq (білок)	NP_444274 NP_542770	NP_444438 NP_001344696
Локус (UCSC)	Хр. 19: 40.8 – 40.81 Mb	Хр. 7: 26.86 – 26.87 Mb
PubMed search
Вікідані
Див./Ред. для людей Див./Ред. для мишей

Послідовність амінокислот

10		20		30		40		50
MDSPCQPQPL		SQALPQLPGS		SSEPLEPEPG		RARMGVESYL		PCPLLPSYHC
PGVPSEASAG		SGTPRATATS		TTASPLRDGF		GGQDGGELRP		LQSEGAAALV
TKGCQRLAAQ		GARPEAPKRK		WAEDGGDAPS		PSKRPWARQE		NQEAEREGGM
SCSCSSGSGE		ASAGLMEEAL		PSAPERLALD		YIVPCMRYYG		ICVKDSFLGA
ALGGRVLAEV		EALKRGGRLR		DGQLVSQRAI		PPRSIRGDQI		AWVEGHEPGC
RSIGALMAHV		DAVIRHCAGR		LGSYVINGRT		KAMVACYPGN		GLGYVRHVDN
PHGDGRCITC		IYYLNQNWDV		KVHGGLLQIF		PEGRPVVANI		EPLFDRLLIF
WSDRRNPHEV		KPAYATRYAI		TVWYFDAKER		AAAKDKYQLA		SGQKGVQVPV
SQPPTPT

A: Аланін
C: Цистеїн
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
Q: Глутамін
R: Аргінін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін
W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до оксидоредуктаз, фосфопротеїнів. Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, іоном заліза. Локалізований у ядрі.

Література

• Taylor M.S. (2001). Characterization and comparative analysis of the EGLN gene family. Gene. 275: 125—132. PMID 11574160 DOI:10.1016/S0378-1119(01)00633-3
• Seth P., Krop I., Porter D., Polyak K. (2002). Novel estrogen and tamoxifen induced genes identified by SAGE (Serial Analysis of Gene Expression). Oncogene. 21: 836—843. PMID 11850811 DOI:10.1038/sj.onc.1205113
• The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
• Semenza G.L. (2001). HIF-1, O(2), and the 3 PHDs: how animal cells signal hypoxia to the nucleus. Cell. 107: 1—3. PMID 11595178 DOI:10.1016/S0092-8674(01)00518-9
• Huang J., Zhao Q., Mooney S.M., Lee F.S. (2002). Sequence determinants in hypoxia-inducible factor-1alpha for hydroxylation by the prolyl hydroxylases PHD1, PHD2, and PHD3. J. Biol. Chem. 277: 39792—39800. PMID 12181324 DOI:10.1074/jbc.M206955200
• Tian Y.M., Mole D.R., Ratcliffe P.J., Gleadle J.M. (2006). Characterization of different isoforms of the HIF prolyl hydroxylase PHD1 generated by alternative initiation. Biochem. J. 397: 179—186. PMID 16509823 DOI:10.1042/BJ20051996

Див. також

• Хромосома 19