Дассо́ «Рафа́ль» (фр. Dassault Rafale, букв. «Шквал») — французький багатоцільовий винищувач четвертого покоління, розроблений французькою компанією «Dassault Aviation». Здійснив перший політ 4 липня 1986 р. З 2000 р. експлуатується ВПС і ВМС Франції. У 2009 році Міністерство оборони Франції замовило додатково 60 винищувачів.[1] Також укладено контракт на постачання винищувачів до Бразилії.

Dassault Rafale
Dassault Rafale
Призначення: багатоцільовий винищувач
Перший політ: 4 липня 1986
Прийнятий на озброєння: 18 травня 2001
Період використання: 1997 — дотепер
На озброєнні у: Roundel of France.svg ВПС Франції
Roundel of the French Fleet Air Arm.svg ВМС Франції
Розробник: Dassault Aviation
Виробник: Франція Dassault Aviation
Модифікації: Rafale A, Rafale D, Rafale C, Rafale M, Rafale N
Конструктор: Dassault Aviation
Екіпаж: 1—2 особа
Максимальна швидкість (МШ): 2203 (1,8 Маха) км/год
Бойовий радіус: 1800 км
Дальність польоту: 3700 км
Практична стеля: 18 000 м
Швидкопідйомність: >305 м/с
Довжина: 15,27 м
Висота: 5,34 м
Розмах крила: 10,80 м
Площа крила: 45,7 м²
Двигуни: 2× двоконтурний турбореактивний з форсажною камерою SNECMA M88-2
Тяга (потужність): 2×5100
Тяга форсажна: 2×7650
Гарматне озброєння: 1×30 мм GIAT 30/719B
Боєзапас: 125 снарядів (ефективна дальність 2500 м)

«Рафаль» виконано за традиційною для винищувачів фірми «Dassault Aviation» схемою з трикутним крилом, в якій переднє поворотне горизонтальне оперення розташоване попереду крила для збільшення маневровості літака (максимальне перевантаження 11). Має один кіль. Силова установка — дводвигунова. Може експлуатуватися з ЗПС довжиною 400 м.[2]

Літак Rafale фірми Dassault є вершиною розвитку аерокосмічної промисловості Франції. Це повністю французький проект — озброєння, двигуни, авіоніка і власне виробництво. Цей літак став підтвердженням намірів Франції нікому не поступатися в Європі у плані авіаційного будівництва.

Перше бойове застосування відбулося в березні 2007 року в ході операції НАТО в Афганістані. Так само ці літаки використовувалися в операції «Odyssey Dawn» проти військ Каддафі в Лівії в березні 2011 року.

7 грудня 2011 міністр оборони Франції Жерар Лонге заявив, що виробництво «Рафаль» буде згорнуто (після того як компанія Dassault виконає замовлення ВПС Франції), якщо не з'являться іноземні замовлення на винищувач[3].

КонструкціяРедагувати

Літак є безхвостим літальним апаратом[4] з додатковим високорозташованим переднім горизонтальним оперенням (т. зв. канарди), середньорозташованим трикутним у плані крилом з кореневими напливами і двома двигунами в хвостовій частині фюзеляжу.

ВаріантиРедагувати

  • Rafale A — дослідно-демонстраційний.
  • Rafale B — двомісний, наземного базування.
  • Rafale C — одномісний, наземного базування.
  • Rafale D — перша назва Rafale C (перейменований в 1990-му).
  • Rafale M — одномісний, авіаносного базування.
  • Rafale N — двомісний, авіаносного базування.
  • Rafale BM — перша назва Rafale N.

Тактико-технічні характеристикиРедагувати

Технічні характеристикиРедагувати

 
Dassault Rafale

Льотні характеристикиРедагувати

  • Максимальна швидкість на великій висоті: 2203 км/год (1,8 Маха)[5]
  • Бойовий радіус: 1800 км
  • Бойовий радіус: 1093 км у варіанті винищувача-перехоплювача
  • Практична стеля: 16 760 м[5]
  • Швидкопідйомність: >305 м/с (18 300 м/хв)[5]
  • Навантаження на крило: 326 кг/м²
  • Тягооснащеність: 1,13
  • Максимальне експлуатаційне перевантаження: 9 g[5]

ОзброєнняРедагувати

  • Гарматне: 1×30 мм Nexter DEFA 791B (темп стрільби 2500 постр/хв), боєзапас — 125 патронів типу OPIT (бронебійно-запалювальний трасуючий)
  • Ракети:

ПодіїРедагувати

  • 6 грудня 2007 винищувач модифікації Рафаль B (с/н 316, винищувальної ескадрильї 1/7 «Прованс» (фр. l'escadron de chasse 1/7 «Provence»)) ВПС Франції) злетів з військово-повітряної бази Сен-Дізьє, розбився в 18:30 за місцевим часом, поблизу населеного пункту Невік, в центральній частині Франції[6]. Літак виконував тренувальний політ. Причина — збій в електродистанційній системі управління польотом. Пілот — капітан Еммануель Морьюзе (фр. Emmanuel Moriuser) загинув.
  • 24 вересня 2009 два винищувачі модифікації Рафаль M (с/н 22 і 25, дванадцятої флотилії ВМС Франції) у результаті зіткнення впали у Середземне море за 30 км від міста Перпіньян[7]. Катастрофа сталася у 18:10 за місцевим часом, при поверненні літаків на авіаносець «Шарль де Голль» (фр. Charles de Gaulle). Згідно з інформацією з Бюро розслідувань подій при міністерстві оборони (фр. Bureau enquetes accident de la Defense), причиною катастрофи був людський фактор. Пілот одного з винищувачів, капітан 3-го рангу Жан Бофіл (фр. Yann Beaufils) катапультувався. Пілот другого винищувача, капітан 2-го рангу Франсуа Дюфло (фр. François Duflot) — загинув.
  • 28 листопада 2010 винищувач модифікації Рафаль M (с/н 18, дванадцятої флотилії ВМС Франції) упав у Аравійське море, повертаючись на авіаносець «Шарль де Голль» після виконання бойового завдання з підтримки коаліційних сил у контртерористичній операції в Афганістані. Катастрофа сталася за 100 км від узбережжя Пакистану. Причина — технічна несправність. Пілот катапультувався і був підібраний рятувальним вертольотом.

ОператориРедагувати

  •   Франція: 68 машин за станом на грудень 2010 (всього замовлено 180 машин)[8].
  • ПКС Франції — 62 літаки[9]
  • ВМС Франції — 31 літак[9]
  •   Єгипет — 24 в наявності та ще 30 замовлено [10]
  •   Індія: у вересні 2016 року укладено угоду на 36 літаків (28 одномісних та 8 двомісних) вартістю 9,27 млрд доларів США. Постачання має відбутись до кінця 2021 року[11], іще два залишаться для навчання у Франції[12]. 11 Rafale були передані до Індійських ВПС станом січень 2021 року.[13]
  •   Греція — у січні 2021 року замовила 18 літаків (12 вживаних та 6 нових)[14], а у вересні дозамовила ще 6[15]
  •   Хорватія — замовили 12 літаків [16]

ЄгипетРедагувати

Упродовж 2013-2017 років Франція продала Єгипту 24 багатофункціональних бойових літаків, опціон передбачав поставку ще 12 бортів, який так і не реалізували.

У листопаді 2021 року набув чинності контракт на придбання Єгиптом 30-ти додаткових бойових літаків Rafale для оснащення своїх Повітряних сил.[10]

ГреціяРедагувати

У січні 2021 року Греція та компанія «Dassault Aviation» підписали контракт вартістю близько 2,35 млрд доларів на поставку грецьким ПС 18 багатофункціональних винищувачів Rafale компанії Dassault. Вони замінять бойові літаки Dassault Mirage 2000BG та Mirage 2000EG, що експлуатуються в країні[17].

Загалом, Греція отримає 6 нових винищувачів і 12 вживаних реактивних літаків зі складу французьких ПС (фр. Armée de l'Air et de l'Espace), 10 одномісних і два двомісних[17].

Першими до країни вже у червні 2021 року мають бути доставлені 6 вживаних винищувачів, а згодом вже надійде решта бувших у вжитку бортів[17].

Нові реактивні літаки мають прибути до середини 2023 року[17].

13 вересня стало відомо, що Греція дозамовила ще шість французьких багатоцільових винищувачів Rafale. [15]

ІндіяРедагувати

В січні 2012 року французький авіабудівний концерн «Dassault Aviation» виграв тендер військово-повітряних сил Індії на поставку 126 винищувачів Rafale. Сума угоди — 8 млрд євро. Деталі узгодять у новому фінансовому році, що починається у квітні. Тоді ж підпишуть контракт. За умовами тендеру, переможець має інвестувати 50 % загальної суми у виробництво на території Індії[джерело?].

У квітні 2015 року, під час візиту прем'єр-міністра Нарендри Моді до Парижу, Індія вимагала швидкої доставки 36 Rafale у вильотному стані. Міністр оборони Індії Манохар Паррікар заявив, що вони будуть введені до складу ПС Індії протягом двох років. Індія офіційно відкликала тендер на 126 літаків MMRCA 30 липня 2015 р.[джерело?]

23 вересня 2016 року міністр оборони Індії Манохар Паррікар та його французький колега Жан-Ів Ле Дріан підписали 7,8 мільярда євро контракту на 36 готових Rafale з можливістю ще 18 за тією ж ціною, скоригованою на інфляцію. Очікувалося, що перші Rafale будуть доставлені до 2019 року, а в Індію планується поставити всі 36 протягом шести років. Угода включає зброю та запасні частини, які включали ракети Meteor BVRAAM. Індія розглядала можливість замовити ще 36 Rafale близько серпня 2017 року на тлі напруженості з Китаєм.[джерело?]

У березні 2019 року урядові чиновники Індії попросили замінити застарілі МіГ-21 на Rafale та протидіяти новим пакистанським F-16. Напередодні першої офіційної передачі Rafale 8 жовтня 2019 року, Дня Повітряних сил Індії 2019, ПС Індії прийняли літак на виробничому заводі в Бордо в Дассо на заході, у якому взяли участь міністр оборони Раджнат Сінгх та його французька колега Флоренс Парлі; він мав хвостовий номер «RB-001», щоб відзначити роль головного військово-повітряного маршала МСС РКС Бадаурія в угоді 2016 року.[джерело?]

У 2018 році повідомлялося, що Rafale конкурує з кількома іншими літаками на новому тендері на закупівлю 114 багатоцільових бойових літаків, які в індійських ЗМІ називають MMRCA 2.0[джерело?].

Доставка 36 Rafale розпочалася 27 липня 2020 року, коли перші 5 Rafale були доставлені до ПС Індії з Франції. Друга партія 3-х реактивних літаків прибула на авіабазу Джамнагар у Гуджараті 4 листопада 2020 року після прямого польоту із Франції. Третя партія з 3 літаків прибула 27 січня 2021 р. До квітня ПС Індії мають прийняти 16 винищувачів[джерело?].

31 березня 2021 року було повідомлено про передачу четвертої партії з трьох літаків. Три літаки (бортові номери 85 008, 85 009, 85 010) здійснили прямий переліт з бази французьких Повітряних сил Істре-Ле-Тюбе. На маршруті літаки здійснили дозаправлення в повітрі, яке забезпечили заправники ПС Об'єднаних Арабських Еміратів[18][19].

У квітні 2021 року французькі ЗМІ повідомили про розслідування фактів корупції в угоді Dassault Aviation з Індією. Начебто Антикорупційна агенція Франції (AFA) звернула увагу на підозрілий платіж, який Dassault здійснив у 2017 році «на подарунки для клієнтів»[20].

П'ята поставка в рамках контракту відбулась 21 квітня 2021 року. Переліт протяжністю 8000 км здійснили три літаки з авіаційної бази у Франції Мериньяк. Як і попереднього разу, дозаправку винищувачів у небі здійснили заправники повітряних сил ОАЕ. Загалом кількість літаків Rafale в розпорядженні Повітряних сил Індії зросла до 17[21].

ХорватіяРедагувати

В листопаді 2021 року Міністерство оборони Хорватії підписало контракт на закупівлю 12 винищувачів Rafale. Документи були підписані міністром збройних сил Франції Флоранс Парлі, керівником та головним виконавчим директором компанії Dassault Aviation Еріком Трап’є та міністром оборони Хорватії Маріо Баножичем. [16]

Об'єднані Арабські ЕміратиРедагувати

3 грудня 2021 року Об'єднані Арабські Емірати замовили 80 винищувачів Rafale у версії F4 на загальну суму в 15 млрд доларів. Повітряні сили Об'єднаних Арабських Еміратів будуть першим користувачем Rafale F4 за межами Франції. [22]

Порівняння з аналогамиРедагувати

Aircraft Dassault Rafale[23] Eurofighter Typhoon[24][25] F-16IN
«Super Viper»
[26][27]
F/A-18E/F
Super Hornet
[28][29][30][31]
JAS 39 NG
[32][33][34][35]
МіГ-35
[36][37][38][39][40]
Країна-розробник   Франція   Німеччина
  Італія
  Іспанія
  Велика Британія
  США   США   Швеція   Росія
Виробник Dassault Aviation Eurofighter GmbH Lockheed Martin Boeing Defense, Space & Security Saab РСК «МіГ»
Довжина 15,27 м 15,96 м 15,03 м 18,31 м 14,1 м 17,3 м
Розмах крил 10,80 м 10,95 м 10,0 м 13,62 м 8,4 м 12 м
Висота 5,34 м 5,28 м 5,09 м 4,88 м 4,5 м 4,7 м
Площа крила 45,7 м² 50,0 м² 27,9 м² 46,5 м² 30,0 м² 38,0 м²
Маса пустого 9500 кг 11000 кг 9979 кг[41] 14552 кг[31] 7100 кг 11000 кг
Максимальне бойове навантаження 9500 кг 7500 кг 7800 кг 8050 кг 5300 кг[42] 6500 кг
Максимальна злітна вага 24500 кг 23500 кг 21800 кг 29937 кг[31] 14300 кг[43] 29000 кг
Силова установка SNECMA M88-2 Eurojet EJ200 GE F110-132 GE F414-400 GE F414G Клімов РД-33MK
Тяга
• Максимальна тяга
50 кН кожен
(5100 кгс)
60 кН кожен
(6120 кгс)
84 кН
(8570 кгс)
62,3 кН кожен
(6360 кгс)
62,3 кН
(6360 кгс)
53 кН кожен
(5410 кгс)
• Тяга на форсажі: 75 кН кожен
(7650 кгс)
90 кН кожен
(9180 кгс)
144 кН
(14690 кгс)
98 кН кожен
(10000 кгс)
98 кН
(10000 кгс)
88,3 кН кожен
(9010 кгс)
Паливо
• Внутрішнє
• Зовнішнє
4700 кг
7500 кг
4996 кг[44] 3265 кг
5880 кг
F/A-18E: 6780 кг
7381 кг
3360 кг[35]

3800 кг[35]

4800 кг
4200 кг
Точки підвіски 14 (5 «вологих») 13 (3 «вологі») 11 (3 «вологі») 11 (5 «вологих») 10 (4 «вологих») 9 (5 «вологих»)
Максимальна швидкість 1,8+ Маха
(Надзвукова крейсерська: 1+ Маха[45])
2,0+ Маха[46]
(Надзвукова крейсерська: 1,2 Маха)
2,05 Маха 1,8 Маха 2,0+ Маха
(Надзвукова крейсерська: 1,2 Маха[47])
2,25 Маха
Дальність польоту
(з ППБ, без дозаправлення у повітрі)
3700+ км 3790 км 4220 км 3054 км 3200 км 3100 км
Бойовий радіус 1800 км 1390 км[48] 1500+ км 722 км 1300 км 1000 км
Практична стеля 17000 м 19812 м 18000 м 15000 м 15240 м 17500 м
Швидкість підйому 305 м/с 315 м/с 254 м/с 228 м/с Н/Д 330 м/с
Тягооснащеність 1,13 1,18 1,1 0,93 1,18 1,1
Керований вектор тяги Немає Відсутній в базовій версії, але може бути встановлений у результаті модернізації[49] Немає Немає Немає Так
Необхідна довжина ЗПС 400 м[50] 700 м
Вартість літака ~84,48 млн US $
64 млн
~108 млн US $
80 млн [51]
50 млн US $[52] 55 млн US $[53] 48 млн US $ 38,5 млн US $

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Французькі збройні сили отримають ще 60 винищувачів Rafale. Lenta.ru. 13 листопада 2009. Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2010. 
  2. Rafale page [Архівовано 21 липня 2014 у Wayback Machine.], Federation of American Scientists site, accessed February 1914, 2010
  3. «Дассо Рафаль» знімуть з виробництва, якщо не з'являться іноземні замовлення. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 7 грудня 2011. 
  4. Булат, Павло. На шляху до п'ятого і шостого покоління. Частина VI (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2011. 
  5. а б в г д Aircraft Characteristics. Архів оригіналу за 8 квітня 2011. Процитовано 2 квітня 2011. 
  6. У центральній частині Франції розбився винищувач «Рафаль». Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 2 квітня 2011. 
  7. ВМС Франції: Винищувачі, що розбилися над Середземним морем, зіткнулися
  8. Flight International (13 November 2009) Craig Hoyle. France approves contract for 60 more Rafales. [Архівовано 18 листопада 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
  9. а б «'Projet de loi de finances pour 2011: Défense — Equipement des forces» [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] Sénat of France, 2010. (фр.)
  10. а б Єгипет купує 30 додаткових винищувачів Rafale. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021. 
  11. Second batch of Rafale aircraft reaches India, says IAF. The Times of India (англ.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 4 листопада 2020. 
  12. Five Rafale jets leave for India: What happens next. The Indian Express (англ.). 27 липня 2020. Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 27 липня 2020. 
  13. The third batch of three Rafale aircraft landed at an IAF base a short while ago. They flew over 7000Km with in-flight refuelling. The aircraft got airborne earlier in the day from #IstresAirBase in France. IAF deeply appreciates the tanker support provided by UAE Air Force. 
  14. Греція має намір придбати винищувачі Rafale. Мілітарний. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021. 
  15. а б Греція дозамовила шість винищувачів Rafale. Мілітарний. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021. 
  16. а б Хорватія підписала контракт на закупівлю винищувачів Rafale. Мілітарний. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021. 
  17. а б в г Козацький Саня (23 травня 2021). Греція почала отримувати французькі винищувачі Rafale. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021. 
  18. Daisuke Sato (1 квітня 2021). India gets new batch of French Rafale fighter jets. Defence Blog. Архів оригіналу за 2 квітня 2021. Процитовано 2 квітня 2021. 
  19. Олександр Аргат (3 квітня 2021). Індія отримала нову партію літаків Rafale. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 4 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021. 
  20. Олександр Аргат (6 квітня 2021). У Франції розслідують справу про відкат за індійський контракт на Rafale. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 6 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021. 
  21. Олександр Аргат (21 квітня 2021). Франція здійснила п’яту поставку винищувачів Rafale в Індію. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021. 
  22. ОАЕ замовили 80 винищувачів Rafale. Мілітарний. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021. 
  23. Official Rafale specifications. FR: Dassault. Архів оригіналу за 8 квітня 2011. Процитовано 2 квітня 2011. 
  24. Official Typhoon Specifications. Eurofighter. Архів оригіналу за 9 травня 2009. Процитовано 27 грудня 2013. 
  25. Eurofighter Typhoon (German). DE: Luftwaffe. Архів оригіналу за 11 травня 2008. Процитовано 27 грудня 2013. 
  26. F-16C/D Factsheet. US Air Force
  27. F-16 Specifications [Архівовано 21 квітня 2011 у Wayback Machine.]. Lockheed Martin
  28. F/A-18E/F Super Hornet page [Архівовано 16 січня 2007 у Wayback Machine.]. Boeing
  29. Super Hornet Overview. Boeing (PDF)
  30. Aircraft Museum — F/A-18E/F Super Hornet [Архівовано 9 жовтня 2006 у Wayback Machine.]. Aerospace Web. Retrieved 1 February 2011.
  31. а б в BP (JPEG). Blogspot. Архів оригіналу за 24 січня 2014. Процитовано 27 грудня 2013. 
  32. PICTURES: Saab reveals Gripen Demo aircraft [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] Flightglobal.com, 23 April 2008.
  33. Official Gripen IN Technical Specifications. SE: Saab. Архів оригіналу за 4 січня 2013. Процитовано 27 грудня 2013. 
  34. Pressbrief Gripen NG (PDF) (Dutch). NL. 8 August. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 1 February 2011. 
  35. а б в Saab NG presentation (PDF). JSF Nieuws. с. 5. Архів оригіналу за 8 березня 2012. Процитовано 27 грудня 2013. 
  36. MiG-35. RU: MiG Aravia. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 27 грудня 2013. 
  37. MiG-29M2 specifications [Архівовано 31 липня 2010 у Wayback Machine.]. RAC MiG (МіГ-29M2 за характеристиками майже аналогічний МіГ-35).
  38. MiG-35. Deagel. Архів оригіналу за 23 квітня 2014. Процитовано 27 грудня 2013. 
  39. MiG-35 specifications [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]. Airforce technology. (Ferry range with three external fuel tanks 3,100 km).
  40. Aero India 2007 Brochure. Bharat-Rakshak. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 27 грудня 2013. 
  41. F-16 Versions — F-16E/F [Архівовано 11 лютого 2014 у Wayback Machine.]. F-16.net.
  42. «Gripen Dimensions» [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. Saab
  43. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 27 грудня 2013. 
  44. Technische Daten Eurofighter Austria (German). AT: Air Power. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 27 грудня 2013. 
  45. «Fox Three». dassault-aviation.com.
  46. Austrian Airforce. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 27 грудня 2013. 
  47. Gripen Supercruises. Архів оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 27 грудня 2013. 
  48. EFA-2000 Eurofighter [Архівовано 27 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Fas.org.
  49. «Upgraded Eurofighter offered to Indian Air Force» [Архівовано 5 січня 2010 у Wayback Machine.]. Thaindian News, 4 January 2010.
  50. «Rafale». [Архівовано 21 липня 2014 у Wayback Machine.] Federation of American Scientists. Retrieved: 10 February 2012.
  51. Eurofighter Typhoon | [Архівовано 10 липня 2011 у Wayback Machine.]. Eurofighter.com.
  52. Report on U.S. Competitiveness in the Fighter Aircraft Export Market [Архівовано 16 вересня 2011 у Wayback Machine.]. CSIS
  53. Capaccio, Tony (16 грудня 2010). Lockheed F-35 Program Faces $1 Billion Cut in U.S. Senate Spending Measure. Bloomberg L.P. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 12 вересня 2011.