Дассо «Рафаль» (фр. Dassault Rafale, букв. «Шквал») — французький багатоцільовий винищувач розроблений французькою компанією Dassault Aviation. Здійснив перший політ 4 липня 1986 р. З 2000 р. експлуатується ВПС і ВМС Франції. У 2009 році Міністерство оборони Франції замовило додатково 60 винищувачів.[1] Також укладено контракт на постачання винищувачів до Бразилії.

Dassault Rafale
Dassault Rafale
Призначення: багатоцільовий винищувач
Перший політ: 4 липня 1986
Прийнятий на озброєння: 18 травня 2001
Період використання: 1997 — дотепер
На озброєнні у: Roundel of France.svgВПС Франції
Roundel of the French Fleet Air Arm.svgВМС Франції
Розробник: Dassault Aviation
Виробник: Франція Dassault Aviation
Модифікації: Rafale A, Rafale D, Rafale C, Rafale M, Rafale N
Конструктор: Dassault Aviation
Екіпаж: 1-2 особа
Максимальна швидкість (МШ): 2203 (1.8 Маха) км/год
Бойовий радіус: 1800 км
Дальність польоту: 3700 км
Практична стеля: 18 000 м
Швидкопідйомність: >305 м/с м/с
Довжина: 15,27 м
Висота: 5,34 м
Розмах крила: 10,80 м
Площа крила: 45,7 м²
Двигуни: 2× двоконтурний турбореактивний з форсажною камерою SNECMA M88-2
Тяга (потужність): 2×5100
Тяга форсажна: 2×7650
Гарматне озброєння: 1x30 мм GIAT 30/719B
Боєзапас: 125 снарядів (ефективна дальність 2500 м)

«Рафаль» було виконано за традиційною для винищувачів фірми Dassault Aviation схемою з трикутним крилом, в якій переднє поворотне горизонтальне оперення розташоване попереду крила для збільшення маневровості літака (максимальне перевантаження 11). Має один кіль. Силова установка — дводвигунова. Може експлуатуватися з ВПП довжиною 400 м.[2]

Літак Rafale фірми Dassault є вершиною розвитку аерокосмічної промисловості Франції. Це повністю французький проект — озброєння, двигуни, авіоніка і власне виробництво. Цей літак став підтвердженням намірів Франції нікому не поступатися в Європі у плані авіаційного будівництва.

Перше бойове застосування відбулося в березні 2007 року в ході операції НАТО в Афганістані. Так само ці літаки використовувалися в операції «Odyssey Dawn» проти військ Каддафі в Лівії в березні 2011 року.

7 грудня 2011 міністр оборони Франції Жерар Лонге заявив, що виробництво «Рафаль» буде згорнуто (після того як кампанія Dassault виконає замовлення ВВС Франції) якщо не з'являться іноземні замовлення на винищувач. За всю свою історію «Рафаль» не зміг виграти жодного тендеру або отримати замовлення за межами Франції.[3]

КонструкціяРедагувати

Літак виконаний за аеродинамічною схемою «безхвостка»[4] з додатковим високорозташованим переднім горизонтальним оперенням (т. зв. Канарди), середньорозташованим положенням трикутним в плані крилом з кореневими напливами і двома двигунами в хвостовій частині фюзеляжу.

ВаріантиРедагувати

Rafale A
Дослідно-демонстраційний.
Rafale B
Двомісний, наземного базування.
Rafale C
Одномісний, наземного базування.
Rafale D
Перша назва Rafale C (перейменований в 1990-му).
Rafale M
Одномісний, авіаносного базування.
Rafale N
Двомісний, авіаносного базування.
Rafale BM
Перша назва Rafale N.

Тактико-технічні характеристикиРедагувати

Технічні характеристикиРедагувати

 
Dassault Rafale

Льотні характеристикиРедагувати

  • Максимальна швидкість на великій висоті: 2203км/год (1,8 Маха)[5]
  • Бойовий радіус: 1800 км
  • Бойовий радіус: 1093 км у варіанті винищувача-перехоплювача
  • Практична стеля: 16 760 м[5]
  • Швидкопідйомність:> 305 м/с (18 300 м/хв)[5]
  • Навантаження на крило: 326 кг/м²
  • Тягооснащеність: 1,13
  • Максимальне експлуатаційне перевантаження: 9 g[5]

ОзброєнняРедагувати

  • Гарматне: 1×30 мм Nexter DEFA 791B (темп стрілянини 2500 постр/хв), боєзапас — 125 патронів типу OPIT (бронебійно-запальний трасуючий)
  • Ракети:

ПодіїРедагувати

  • 6 Грудня 2007 винищувач модифікації Рафаль B (сер. номер 316, винищувальної ескадрильї 1/ 7 «Прованс» (фр. l'escadron de chasse 1/7 "Provence") ВПС Франції),[6] злетів з військово-повітряної бази Сен-Дізьє, розбився в 18:30 за місцевим часом, поблизу населеного пункту Невік, в центральній частині Франції. Літак виконував тренувальний політ. Причина — збій в електродистанційній системі управління польотом. Пілот — капітан Еммануель Морьюзе (фр. Le capitaine Emmanuel Moriuser) загинув.
  • 24 Вересня 2009 два винищувачі модифікації Рафаль M (сер. номера 22 і 25, дванадцятої флотилії ВМС Франції),[7] впали у Середземне море за 30 км від міста Перпіньян, у результаті зіткнення. Катастрофа сталася у 18:10 за місцевим часом, при поверненні літаків на авіаносець «Шарль де Голль» (фр. Charles de Gaulle). Згідно з інформацією з Бюро розслідувань подій при міністерстві оборони (фр. Bureau enquetes accident de la Defense), причиною катастрофи був людський фактор. Пілот одного з винищувачів, капітан 3-го рангу Жан Бофіл (фр. Capitaine de corvette Yann Beaufils) катапультувався. Пілот другого винищувача, капітан 2-го рангу Франсуа Дюфло (фр. Capitaine de fregate François Duflot) — загинув.
  • 28 Листопада 2010 винищувач модифікації Рафаль M (сер. номер 18, дванадцятий флотилії ВМС Франції) упав у Аравійське море повертаючись на авіаносець «Шарль де Голль» після виконання бойового завдання з підтримки коаліційних сил у контртерористичної операції в Афганістані. Катастрофа сталася за 100 км від узбережжя Пакистану. Причина — технічна несправність. Пілот катапультувався і був підібраний рятувальним вертольотом.

ОператориРедагувати

  •   Індія: у вересні 2016 року укладено угоду на 36 літаків (28 одномісних та 8 двомісних) вартістю 9,27 млрд доларів США. Постачання має відбутись до кінця 2021 року[8] іще два залишаться для навчання у Франції[9]. 11 Rafale були передані до Індійських ВПС станом січень 2021 року.[10]
  •   Франція: 68 машин за станом на грудень 2010 (всього замовлено 180 машин.[11])
  • ВПС Франції — 62 літаки[12]
  • ВМС Франції — 31 літак[12]

ГреціяРедагувати

У січні 2021 року Греція та компанія Dassault Aviation підписали контракт вартістю близько 2,35 млрд доларів на поставку грецьким ПС 18 багатофункціональних винищувачів Rafale компанії Dassault. Вони замінять бойові літаки Dassault Mirage 2000BG та Mirage 2000EG, що експлуатуються в країні[13].

Загалом, Греція отримає 6 нових винищувачів і 12 вживаних реактивних літаків зі складу французьких ПС (Armée de l'Air et de l'Espace), 10 одномісних і два двомісних[13].

Першими до країни вже у червні 2021 року мають бути доставлені 6 вживаних винищувачів, а згодом вже надійде решта бувших у вжитку бортів[13].

Нові реактивні літаки мають прибути до середини 2023 року[13].

ІндіяРедагувати

В січні 2012 року французький авіабудівний концерн Dassault Aviation виграв тендер військово-повітряних сил Індії на поставку 126 винищувачів Rafale. Сума угоди — 8 млрд євро. Деталі узгодять у новому фінансовому році, що починається у квітні. Тоді ж підпишуть контракт. За умовами тендеру, переможець має інвестувати 50 % загальної суми у виробництво на території Індії[джерело?].

У квітні 2015 року, під час візиту прем'єр-міністра Нарендри Моді до Парижу, Індія вимагала швидкої доставки 36 Rafale у вильотному стані . Міністр оборони Індії Манохар Паррікар заявив, що вони будуть введені до складу ПС Індії протягом двох років . Індія офіційно відкликала тендер на 126 літаків MMRCA 30 липня 2015 р.[джерело?]

23 вересня 2016 року міністр оборони Індії Манохар Паррікар та його французький колега Жан-Ів Ле Дріан підписали 7,8 мільярда євро контракту на 36 готових Rafale з можливістю ще 18 за тією ж ціною, скоригованою на інфляцію . Очікувалося, що перші Rafale будуть доставлені до 2019 року, а в Індію планується поставити всі 36 протягом шести років . Угода включає зброю та запасні частини, які включали ракети Meteor BVRAAM. Індія розглядала можливість замовити ще 36 Rafale близько серпня 2017 року на тлі напруженості з Китаєм.[джерело?]

У березні 2019 року урядові чиновники Індії попросили замінити застарілі МіГ-21 на Rafale та протидіяти новим пакистанським F-16. Напередодні першої офіційної передачі Rafale 8 жовтня 2019 року, Дня Повітряних сил Індії 2019, ПС Індії прийняли літак на виробничому заводі в Бордо в Дассо на заході, у якому взяли участь міністр оборони Раджнат Сінгх та його французька колега Флоренс Парлі; він мав хвостовий номер «RB-001», щоб відзначити роль головного військово-повітряного маршала МСС РКС Бадаурія в угоді 2016 року.[джерело?]

У 2018 році повідомлялося, що Rafale конкурує з кількома іншими літаками на новому тендері на закупівлю 114 багатоцільових бойових літаків, які в індійських ЗМІ називають MMRCA 2.0[джерело?].

Доставка 36 Rafale розпочалася 27 липня 2020 року, коли перші 5 Rafale були доставлені до ПС Індії з Франції. Друга партія 3-х реактивних літаків прибула на авіабазу Джамнагар в Гуджараті 4 листопада 2020 року після прямого польоту із Франції. Третя партія з 3 літаків прибула 27 січня 2021 р. До квітня ПС Індії мають прийняти 16 винищувачів[джерело?].

31 березня 2021 року було повідомлено про передачу четвертої партії з трьох літаків. Три літаки (бортові номери 85 008, 85 009, 85 010) здійснили прямий переліт з бази французьких Повітряних сил Істре-Ле-Тюбе. На маршруті літаки здійснили дозаправлення в повітрі, яку забезпечили заправники ПС Об'єднаних Арабських Еміратів[14][15].

В квітні 2021 року французькі ЗМІ повідомили про розслідування фактів корупції в угоді Dassault Aviation з Індією. Начебто Антикорупційна агенція Франції (AFA) звернула увагу на підозрілий платіж, який Dassault здійснив у 2017 році «на подарунки для клієнтів»[16].

П'ята поставка в рамках контракту відбулась 21 квітня 2021 року. Переліт протяжністю 8000 км здійснили три літаки з авіаційної бази у Франції Мериньяк. Як і попереднього разу, дозаправку винищувачів у небі здійснили заправники повітряних сил ОАЕ. Загалом кількість літаків Rafale в розпорядженні Повітряних сил Індії зросло до 17[17].

Порівняння з аналогамиРедагувати

Aircraft Dassault Rafale[18] Eurofighter Typhoon[19][20] F-16IN
«Super Viper»
[21][22]
F/A-18E/F
Super Hornet
[23][24][25][26]
JAS 39 NG
[27][28][29][30]
МіГ-35
[31][32][33][34][35]
Країна-розробник   Франція   Німеччина
  Італія
  Іспанія
  Велика Британія
  США   США   Швеція   Росія
Виробник Dassault Aviation Eurofighter GmbH Lockheed Martin Boeing Defense, Space & Security Saab РСК «МіГ»
довжина 15.27 м
15.96 м
15.03 м
18.31 м
14.1 м
17.3 м
Розмах крил 10.80 м
10.95 м
10.0 м
13.62 м
8.4 м
12 м
Висота 5.34 м
5.28 м
5.09 м
4.88 м
4.5 м
4.7 м
Площа крила 45.7 м²
50.0 м²
27.9 м²
46.5 м²
30.0 м²
38.0 м²
Маса пустого 9,500 кг
11,000 кг
9,979 кг[36]
14,552 кг[26]
7,100 кг
11,000 кг
Максимальне бойове навантаження 9,500 кг
7,500 кг
7,800 кг
8,050 кг
5,300 кг[37]
6,500 кг
Максимальна злітна вага 24,500 кг
23,500 кг
21,800 кг
29,937 кг[26]
14,300 кг[38]
29,000 кг
Силова установка SNECMA M88-2 Eurojet EJ200 GE F110-132 GE F414-400 GE F414G Клімов РД-33MK
Тяга
• Максимальна тяга
50 кН кожен
(5100 кгс)
60 кН кожен
(6120 кгс)
84 кН
(8570 кгс)
62.3 кН кожен
(6360 кгс)
62.3 кН
(6360 кгс)
53 кН кожен
(5410 кгс)
• Тяга на форсажі: 75 кН кожен
(7650 кгс)
90 кН кожен
(9180 кгс)
144 кН
(14690 кгс)
98 кН кожен
(10000 кгс)
98 кН
(10000 кгс)
88.3 кН кожен
(9010;кгс)
Паливо
• Внутрішнє
• Зовнішнє
4,700 кг
7,500 кг
4,996 кг[39] 3,265 кг
5,880 кг
F/A-18E: 6,780 кг
7,381 кг
3,360 кг[30]

3,800 кг[30]

4,800 кг
4,200 кг
Точки підвіски 14 (5 «вологих») 13 (3 «вологі») 11 (3 «вологі») 11 (5 «вологих») 10 (4 «вологих») 9 (5 «вологих»)
Максимальна швидкість
   
1.8+ Маха
(Надзвукова крейсерська: 1+ Маха[40])
2.0+ Маха[41]
(Надзвукова крейсерська: 1.2 Маха)
2.05 Маха 1.8 Маха 2.0+ Маха
(Надзвукова крейсерська: Mach 1.2[42])
2.25 Маха
Дальність польоту
(з ПТБ, без дозаправлення у повітрі)
3,700+  км 3,790 км 4,220 км 3,054 км 3,200 км 3,100 км
Бойовий радіус 1,800 км 1,390 км[43] 1500+  км 722 км 1300 км 1000 км
Практична стеля 17,000 м
19,812 м
18,000 м
15,000 м
15,240 м
17,500 м
Швидкість підйому 305 м/с
315 м/с
254 м/с
228 м/с
Н/Д 330 м/с
Тягооснащеність 1.13 1.18 1.1 0.93 1.18 1.1
Керований вектор тяги Немає Відсутній в базовій версії, але може бути встановлений у результаті модернізації[44] Немає Немає Немає Так
Необхідна довжина ЗПС 400 м[45] 700 м
Вартість літака ~US $84.48 млн
64 млн
~US $108 млн
80 млн[46]
US $50 млн[47] US $55 млн[48] US $48 млн US $38.5 млн

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Французькі збройні сили отримають ще 60 винищувачів Rafale. Lenta.ru. 2009-11-13. Архів оригіналу за 2012-03-02. Процитовано 2010-08-12. 
  2. Rafale page, Federation of American Scientists site, accessed February 1914, 2010
  3. «Дассо Рафаль» знімуть з виробництва, якщо не з'являться іноземні замовлення
  4. [1] Архівовано 11 серпень 2011 у Wayback Machine. Булат, Павло. На шляху до п'ятого і шостого покоління. Частина VI
  5. а б в г д Aircraft Characteristics <! — Заголовок доданий ботом -->. Архів оригіналу за 8 квітень 2011. Процитовано 2 квітень 2011. 
  6. У центральній частині Франції розбився винищувач" Рафаль"
  7. ВМС Франції: розбилися над Середземним морем винищувачі зіткнулися
  8. Second batch of Rafale aircraft reaches India, says IAF. The Times of India (en). Процитовано 2020-11-04. 
  9. Five Rafale jets leave for India: What happens next. The Indian Express (en). 2020-07-27. Процитовано 2020-07-27. 
  10. The third batch of three Rafale aircraft landed at an IAF base a short while ago. They flew over 7000Km with in-flight refuelling. The aircraft got airborne earlier in the day from #IstresAirBase in France. IAF deeply appreciates the tanker support provided by UAE Air Force. 
  11. Flight International (13 November 2009) Craig Hoyle. France approves contract for 60 more Rafales. (англ.)
  12. а б «'Projet de loi de finances pour 2011: Défense — Equipement des forces» Sénat of France, 2010. (фр.)
  13. а б в г Козацький Саня (2021-05-23). Греція почала отримувати французькі винищувачі Rafale. Український мілітарний портал. 
  14. Daisuke Sato (2021-04-01). India gets new batch of French Rafale fighter jets. Defence Blog. 
  15. Олександр Аргат (2021-04-03). Індія отримала нову партію літаків Rafale. Український мілітарний портал. 
  16. Олександр Аргат (2021-04-06). У Франції розслідують справу про відкат за індійський контракт на Rafale. Український мілітарний портал. 
  17. Олександр Аргат (2021-04-21). Франція здійснила п’яту поставку винищувачів Rafale в Індію. Український мілітарний портал. 
  18. Official Rafale specifications. FR: Dassault. Архів оригіналу за 8 квітень 2011. Процитовано 2 квітень 2011. 
  19. Official Typhoon Specifications. Eurofighter. Архів оригіналу за 9 травень 2009. Процитовано 27 грудень 2013. 
  20. Eurofighter Typhoon (German). DE: Luftwaffe. 
  21. F-16C/D Factsheet. US Air Force
  22. F-16 Specifications Архівовано 21 квітень 2011 у Wayback Machine.. Lockheed Martin
  23. F/A-18E/F Super Hornet page. Boeing
  24. Super Hornet Overview. Boeing (PDF)
  25. Aircraft Museum — F/A-18E/F Super Hornet. Aerospace Web. Retrieved 1 February 2011.
  26. а б в BP (JPEG). Blogspot. 
  27. PICTURES: Saab reveals Gripen Demo aircraft Flightglobal.com, 23 April 2008.
  28. Official Gripen IN Technical Specifications. SE: Saab. Архів оригіналу за 4 січень 2013. Процитовано 27 грудень 2013. 
  29. Pressbrief Gripen NG (PDF) (Dutch). NL. 8 August. Процитовано 1 February 2011. 
  30. а б в Saab NG presentation (PDF). JSF Nieuws. с. 5. 
  31. MiG-35. RU: MiG Aravia. Архів оригіналу за 27 вересень 2007. Процитовано 27 грудень 2013. 
  32. MiG-29M2 specifications Архівовано 31 липень 2010 у Wayback Machine.. RAC MiG (МіГ-29M2 за характеристиками майже аналогічний МіГ-35).
  33. MiG-35. Deagel. 
  34. MiG-35 specifications. Airforce technology. (Ferry range with three external fuel tanks 3,100 km).
  35. Aero India 2007 Brochure. Bharat-Rakshak. 
  36. F-16 Versions — F-16E/F. F-16.net.
  37. «Gripen Dimensions» Архівовано 30 жовтень 2013 у Wayback Machine.. Saab
  38. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 жовтень 2013. Процитовано 27 грудень 2013. 
  39. Technische Daten Eurofighter Austria (German). AT: Air Power. 
  40. «Fox Three.» dassault-aviation.com.
  41. Austrian Airforce
  42. Gripen Supercruises
  43. EFA-2000 Eurofighter. Fas.org.
  44. «Upgraded Eurofighter offered to Indian Air Force». Thaindian News, 4 January 2010.
  45. «Rafale.» Federation of American Scientists. Retrieved: 10 February 2012.
  46. Eurofighter Typhoon | Архівовано 10 липень 2011 у Wayback Machine.. Eurofighter.com.
  47. Report on U.S. Competitiveness in the Fighter Aircraft Export Market. CSIS
  48. Capaccio, Tony (16 December 2010). Lockheed F-35 Program Faces $1 Billion Cut in U.S. Senate Spending Measure. Bloomberg L.P. Процитовано 12 September 2011.