Вікіпедія

Біохакінг

(Перенаправлено з DIYbio)
Про організацію див. DIYbio (організація).

Біохакінг — це практика використання науки та технологій для зміни або покращення функціонування людського тіла. Деякі поширені інструменти та методи, які використовуються в біохакінгу, включають генетичне тестування, носимі гаджети, ноотропні добавки та дієти, призначені для оптимізації здоров’я, продуктивності та спортивних результатів.[1][2]

Біохакінг: сфери та течії (харчування, фітнес, сон, нейрохакінг, гаджети, біотех; diy-біологія; гріндери)
Біохакінг: сфери та течії

Біохакінг використовується для комплексної оптимізації власної фізіології — фізичного, ментального, соціального благополуччя, досягнення високої продуктивності, продовження життя та поліпшення його якості, та для досягнення конкретних персональних цілей — покращення імунітету, якості сну, продуктивності, спортивних результатів, омолодження, креативності, мотивації тощо.[1]

Основна мета біохакінгу — оптимізація здоров'я та удосконалення біологічного потенціалу людини, завдяки здоровому способу життя, фізичним вправам, оптимізації звичок харчування, сну, праці, когнітивних функцій тощо. Біохакери наголошують на важливості розуміння власної біології та методів та інструментів комплексного (холістичного) втручання на свій стан — фізичний, психічний та соціальний.[1]

Термін та методолія

ред.

Біо (з давньогрецької) — це життя[3].

Хакер — це обдарований програміст, ентузіаст своєї справи.

Поняття «біохакінг» означає позитивний «злам/прокачку [hack]» власної біології —оптимізацію та вдосконалення свого здоров'я та фізіологічних можливостей.

Біохакери пропонують оптимізувати здоров'я, беручи за основу термін «здоров'я» визначенний ВООЗ у 1948 році[4][5]:

Стан повноцінного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб чи фізичних дефектів.

Біохакери дивляться на задачу оптимізації здоров'я, продуктивності та подовження твивалості якісного щасливого життя інтегративно та комплексно, крізь різні сфери життя людини:

  • гігієна сну
  • оптимальне харчування
  • оптимальні фізичні навантаження
  • ментальне здоров'я
  • медичні тести
  • добавки та ліки

Історія

ред.

Ідея біохакінгу виникла у 1980-х і 1990-х роках із появою персональних комп’ютерів та Інтернету, що дозволило окремим особам отримувати доступ до біологічної інформації та маніпулювати нею у спосіб, який раніше був можливий лише для кваліфікованих учених, які працювали в спеціалізованих лабораторіях.

Термін «біохакінг» вперше з'явився у 1988 році, разом із зародженням течії «Do-it-yourself biology», як відповідь на зростаючий інтерес до персональної генетики, біоінженерії та потенціалу людського тіла для удосконалення.[6] Вперше з'явився в наукових виданнях Великої Британії[7] та США[8] у 1989—1990 роках. Першими прихильниками біохакінгу керувала цікавість, пристрасть до самостійних експериментів і бажання демократизувати науку, зробивши її більш доступною для громадськості.

В середині 2010-х біохакінг набирає популярності як інтегративна (холістична) система оптимізації та управління своїм здоров'ям, продуктивністю, спортивними результатами. Протягом цих років біохакінг перетворився з нішевої субкультури в мейнстрімний рух, який охоплює широкий спектр технік і підходів, спрямованих на покращення когнітивних функцій й продуктивності людини.[9]

Сьогодні біохакінг більше не обмежується ентузіастами біології своїми руками та самостійними експериментаторами; він привернув увагу дослідників, медичних працівників і підприємців, які розробляють нові продукти, послуги та технології, щоб допомогти людям оптимізувати своє здоров’я та благополуччя.[1][10] Починаючи з середини активно 2010-х росте пошукова активність запиту «biohacking» в світі.

В Україні декілька разів проходила конфереція з біохакінгу Biohacking Fest.

Характеристика

ред.

Основна мета біохакінгу — оптимізація здоров'я та удосконалення біологічного потенціалу людини, завдяки здоровому способу життя, фізичним вправам, оптимізації звичок харчування, сну, праці, когнітивних функцій тощо. Біохакери наголошують на важливості розуміння власної біології та методів та інструментів комплексного (холістинчого) втручання на свій стан — фізичний, психічний та соціальний.

Біохакери досліджують такі теоретичні підходи,як нутриціологія, спортивна медицина, нейронаука, фізіотерапія, фітотерапія, нутрігенетика та нутрігеноміка, регенеративна медицина тощо; використовуючи принципи доказової науки та експерименти.

Формування поняття біохакінгу проходить в постмодерному форматі, а не в академічній закритій медичній сфері.

Біохакінг є децентралізованою течією. Очікується, що до 2028 року світовий ринок біохакінгу (DIY-біології) досягне 63,7 мільярдів доларів США, з щорічним ростом у 19,4% за прогнозований період[11][12].

Важливою складовою біохакінгу є продукування гіпотез про те, як можна оптимізувати здоров'я, перевірка цих гіпотез, верифікація їх результату та пошук найефективніших методик, інструментів, засобів.

Течії

ред.

Біохакінг має декілька течій: загальний біохакінг, DIY-біологія, гріндери. Представники цих течій часто називають себе біохакерами.

Біохакінг

ред.

Загальний біохакінг, як система оптимізації та управління здоров'я, включає вплив на здоров'я та благополуччя через: харчування (нутриціологія, нутригеноміка та нутригенетика, фітотерапія, фунготерапія, БАДи), фізичні вправи, нейронауку, психотерапію, гігієну праці, геронтологію, гаджети та технології.[1][2]

Експериментальна біоінженерія (DIY-біологія)

ред.

Гріндери (Кіборги)

ред.

Грайндери — це субкультура біохакерів, які зацікавлені у використанні технологій для покращення своїх фізичних і розумових здібностей. Вони часто роблять це, експериментуючи з технологіями DIY, такими як імплантати та інші пристрої, які можна імплантувати в тіло. Ці імплантати можуть варіюватися від простих речей, таких як чіпи RFID, які можна використовувати для цілей ідентифікації, до більш складних пристроїв, які можна використовувати для моніторингу даних про стан здоров’я або навіть покращення фізичних здібностей. Гріндери, як правило, ентузіасти DIY, які зацікавлені у використанні технологій, щоб розширити межі того, що можливо з людським тілом.

Нейрохакінг

ред.

Нейрохакінг, також відомий як мозковий хакінг, — це міждисциплінарна галузь, яка охоплює різні методи, інструменти та прийоми, спрямовані на розуміння, аналіз і покращення функціональності, структури та загального добробуту людського мозку. Інтегруючи принципи нейронауки, біохакінгу, психології, харчування та технологій, нейрохакінг прагне оптимізувати когнітивну продуктивність, емоційну стійкість і загальне психічне здоров’я.

Техніки нейрохакінгу варіюються від неінвазивних практик, таких як медитація, нейрозворотний зв’язок і ноотропи, до більш інвазивних підходів, таких як глибока стимуляція мозку та потенційні нейронні імплантати. Ці методи спрямовані на зміну стану мозку або когнітивних процесів для різних цілей, включаючи покращення нейропластичності та пам’яті, покращення концентрації уваги, підвищення креативності та регулювання настрою. Зростаючий інтерес до нейрохакінгу підживлюється потенціалом розкриття людського потенціалу та посиленням інтелекту, й вирішення проблем психічного здоров’я та профілактики й, можливо, відновлення при нейродегенеративних захворювань.

Нейрохакінг заснований на етичному і безпечному практичному застосуванні досягнень в таких науках та галузях: нейронаука, психологія, когнітивна наука, біохакінг, штучний інтелект, Біомедична інженерія, нейрофармакологія, харчування, нейроінформатика, психотерапія, включно з психоделічною, нейроетика, нейропсихологія, молекулярна нейронаука, нейрофізіологія, нейроінженерія й нейрокомп'ютерний інтерфейс, і також нейровізуалізація та системна біологія, включно з системною нейронаукою. Наприклад, волоський горіх — джерело Омега-3 жирних кислот та інших нутрієнтів, які сприяють нейропластичності та, навіть, нейрогенезу.

Міжнародні конференції

ред.

Критика

ред.
  • Безконтрольний та необдуманний біохакінг може призвести до непередбачуваних наслідків.
  • Є багато критики щодо достовірності методик, але одночас це є однією з цілей біохакінга, — дослідити ефективність та безпечність статистично достовірними методами.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д Rafiq, Qasim; Christie, Lynsey; Morgan, Heather May (23 лютого 2023). ‘Biohacking’: A thematic analysis of tweets to better understand how ‘biohackers’ conceptualise their practices (англ.). с. 2023.02.16.23286022. doi:10.1101/2023.02.16.23286022. Процитовано 18 квітня 2023.
  2. ↑ а б Yetisen, Ali K. (1 серпня 2018). Biohacking. Trends in Biotechnology (English) . Т. 36, № 8. с. 744—747. doi:10.1016/j.tibtech.2018.02.011. ISSN 0167-7799. PMID 29550160. Процитовано 18 квітня 2023.
  3. ↑ біо-. Вікісловник (укр.). 6 березня 2009. Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 24 грудня 2021.
  4. ↑ Конституція Всесвітньої організацї охорони здоров'я (World Health Organization (WHO) Constitution). https://www.who.int/ (англійською) . 1948. Процитовано 24 грудня 2021. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  5. ↑ Bad Hofgastein, Austria (7 жовтня 2011,). Presentation: “Designing the road to better health and well-being in Europe” at the 14th European Health Forum Gastein (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2022. Процитовано 3 серпня 2022.
  6. ↑ Landrain, Thomas; Meyer, Morgan; Perez, Ariel Martin; Sussan, Remi (1 вересня 2013). Do-it-yourself biology: challenges and promises for an open science and technology movement. Systems and Synthetic Biology (англ.). Т. 7, № 3. с. 115—126. doi:10.1007/s11693-013-9116-4. ISSN 1872-5333. PMC 3740105. PMID 24432149. Процитовано 18 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  7. ↑ Biotechnology education. Biotechnology education. (English) . 1989. ISSN 0955-6621. OCLC 17962723. Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 24 грудня 2021.
  8. ↑ Katz, Sylvan (6 січня 1990). Roses are black, violets are green - The emergence of amateur genetic engineers. New Scientist (амер.). New Scientist. Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 24 грудня 2021.
  9. ↑ Gangadharbatla, Harsha (1 травня 2020). Biohacking: An exploratory study to understand the factors influencing the adoption of embedded technologies within the human body. Heliyon (English) . Т. 6, № 5. doi:10.1016/j.heliyon.2020.e03931. ISSN 2405-8440. PMC 7226663. PMID 32426543. Процитовано 18 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  10. ↑ Mirjam Grewe-Salfeld (2021). Biohacking, Bodies and Do-It-Yourself. apps.crossref.org. Volume 36 in the series American Culture Studies. doi:10.1515/9783839460047. Процитовано 18 квітня 2023.
  11. ↑ Global Biohacking Market Size & Share Report, 2021-2028. www.grandviewresearch.com (англ.). Процитовано 11 листопада 2022.
  12. ↑ Biohacking Market Size Worth $63.7 Billion By 2028 | CAGR 19.4%. www.grandviewresearch.com (англ.). Процитовано 11 листопада 2022.

Література

ред.

Книги

ред.

Журнали

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біохакінг&oldid=43492681#Експериментальна_біоінженерія_(DIY-біологія)