Вікіпедія

Психоделічна психотерапія

Психоделічна психотерапія (або психоделічна терапія[2], психоделічно асистована терапія (ПАТ)[3], психоделічна медицина[4]) — психотерапевтичні практики з використанням психоделіків, особливо серотонінергічних, таких як МДМА, LSD, DMT, псилоцибін.[2][5] Дані ретельно розроблених та контрольовано проведених досліджень свідчать про ефективність застосування цих сполук при депресії[6][7][8], тривозі[6][9], посттравматичному стресовому розладі (ПТСР)[10][11][12][13][14] та залежностях, не викликаючи при цьому фізичної залежності та абстиненції, а частота таких серйозних побічних реакцій, як психотичні епізоди, вкрай низька або взагалі відсутня.[2][15]

Сеанс псилоцибінової психотерапії в університеті Джона Хопкінса
Сеанс псилоцибінової психотерапії в університеті Джонса Хопкінса
Графік співвідношення активної/летальної дози (вісь y) та потенціал залежності від психоактивних препаратів (вісь x).
Графік співвідношення активної/летальної дози (вісь y) та потенціалу виникнення залежності від психоактивних препаратів (вісь x).[1]

У сучасній психоделічній терапії препарат вводять за один сеанс (або іноді до трьох сеансів) у терапевтичному контексті.[16] Терапевтична команда готує пацієнтів до досвіду заздалегідь і допомагає їм інтегрувати ідеї з психоделічного досвіду після цього.[17][18] Сет і сетінг, музика, маски на очі і зосередженість на психоделічному досвіді разом з підтримкою терапевтичної команди є важливими модуляторами психоделічної психотерапії.[17][18]

Шкала шкоди психоактивних речовин (в рекреаційному контексті)
Порівняльна шкала потенційної шкоди психоактивних речовин (в рекреаційному контексті).[19]

Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) надало статус «проривної терапії» псилоцибіну для лікування резистентної депресії і великого депресивного розладу у 2019 році[20], і також статус «проривної терапії» МДМА для лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у 2017 році.[21][11][22] Статус «проривної терапії» пришвидшує дослідження ліків, якщо попередні клінічні дані показують, що вони можуть бути значно ефективнішими, ніж терапії, які вже доступні.[23][24][22]

Шкідливість та здатність викликати залежність. MDMA у порівнянні з іншими наркотичними речовинами (британський медичний журнал The Lancet)
Шкідливість (вісь x) та здатність викликати залежність (вісь y). (The Lancet, 2007)[25]

Існує актуальна потреба легалізації психоделічної психотерапії в Україні.[2][3] У 2023 році, наприклад, MDMA і псилоцибін були легалізовані в Австралії для лікування ПТСР і важкої депресії відповідно.[26]

Шкода ліків/наркотичних речовин (Велика Британія): багатокритеріальний аналіз (The Lancet, 2010)[27]
Деталізована версія.[27]

Історія ред.

Рання історія ред.

Психоделічні речовини використовувалися тисячоліттями в різних культурних і духовних контекстах, часто з терапевтичними намірами.[28]

Америка ред.

Пейот: культури корінних американців використовували пейот, маленький безколючний кактус, що містить психоделічну сполуку мескалін, для духовних і лікувальних ритуалів протягом тисячоліть.[29] Церква корінних американців, заснована в 19 столітті, інтегрувала використання пейота в свою практику, яка продовжується досі.[30] Археологічні докази використання пейоту датуються більш ніж 5000 роками.[31]

Кактус Сан-Педро: кактус Echinopsis pachanoi, який містить мескалін, як і пейот, використовувався для лікування та релігійних ритуалів у культурах Анд протягом тисяч років. Його використання з’явилося ще до інків і продовжується в деяких сільських районах сьогодні.[32][33]

Майя пили бальче (суміш меду та екстракту Lonchocarpus violaceus) на групових церемоніях, щоб досягти сп'яніння. Ритуальні клізми та інші психоактивні речовини також використовувалися для викликання станів трансу. Ольмеки, сапотеки, майя та ацтеки використовували пейот, псилоцибінові гриби та насіння ололіухкі (Turbina corymbosa), які містять мескалін, псилоцибін та амід лізергінової кислоти відповідно. Шкіра жаби Bufo spp містить буфотоксини з галюциногенними властивостями, і використовувалася з періоду Ольмеків. Дурман (Datura stramonium), дикий тютюн (Nicotiana rustica), латаття (Nymphaea ampla) і Salvia divinorum використовувалися для їх психоактивного впливу.[31] Також в мезоамериканських культурах вживалось насіння іпомеї, що містить психоделічну сполуку LSA (ергін), що використовували для ворожіння та релігійних ритуалів. Насіння було відоме як «tlitliltzin» мовою науатль, мовою ацтеків.[34]

Псилоцибінові гриби: ці «чарівні гриби» використовувалися в релігійних і духовних ритуалах протягом століть, особливо в Центральній і Південній Америці. Примітно, що їх використовували корінні жителі мазатеків з Оахаки, Мексика, у ритуалах зцілення та ворожіння. Іспанська католицька церква придушила їх використання після завоювання Америки, але ця практика збереглася в деяких корінних культурах.[35][36] Грибні камені, датовані 3000 роком до нашої ери, були знайдені в ритуальних контекстах у Мезоамериці.[31]

Аяваска: культури корінних народів басейну Амазонки століттями використовували аяуаску, напій, що містить потужний психоделік ДМТ, у релігійних і лікувальних церемоніях. Шамани або знахарі зазвичай готують і вживають напій, проводячи учасників через інтенсивний, змінюючий свідомість досвід, який він може викликати.[37][38][39][40]

Африка ред.

Ібога: у Центральній Африці, зокрема в Габоні, кора кореня рослини Tabernanthe iboga, яка містить психоделічну сполуку ібогаїн, використовується в духовних церемоніях ініціації та обрядах переходу в культуру бвіті.[41][42][43] Сучасні дослідження ібогаїну направленні на його використання в лікуванні від залежностей.[44]

Блакитний лотос: квітка Nymphaea caerulea використовувалася в давньоєгипетській цивілізації. Хоча він і не є психоделіком, вважається, що він має помірні психоактивні властивості та зображений на багатьох ієрогліфах. Деякі теорії також припускають, що єгиптяни, можливо, використовували дерева акації, які містять ДМТ, хоча це є припущенням і не є широко визнаним вченими.[45]

Європа ред.

Мухомор червоний: використання Amanita muscaria бере початок з доісторичних часів у Північній Європі та Сибіру. Про його використання також припускають у стародавніх ведичних і скандинавських релігіях, хоча ці теорії є більш суперечливими.[46][47]

Елевсінські містерії були таємними релігійними обрядами, що проводилися щорічно в стародавній Греції в Елефсіні. Як повідомляється, учасники відчували глибокі та трансформаційні бачення. Деякі теорії припускають, що ці бачення могли бути викликані психоактивним напоєм, відомим як «кікеон». Точний склад кікеону невідомий, але деякі припускають, що він міг містити ріжок, грибок, який росте на житі та містить хімічні речовини, подібні до ЛСД.[35][48][49]

20 століття ред.

Сучасна історія психоделічної терапії почалася в середині 20 століття з відкриття діетиламіду лізергінової кислоти (ЛСД) Альбертом Хофманом у 1938 році. Потенційне терапевтичне використання ЛСД досліджувалося в 1950-х і 1960-х роках, коли було опубліковано понад 1000 наукових статей на цю тему та залучено кілька тисяч пацієнтів, які отримували лікування цією речовиною в клінічному контексті​.

Протягом цього періоду психоделіки досліджувалися для цілого ряду терапевтичних застосувань, включаючи лікування алкоголізму, тривоги, депресії та екзистенціального дистресу у невиліковно хворих пацієнтів. Серед відомих дослідників були Гемфрі Осмонд, який ввів термін «психоделічний», і Станіслав Ґроф, який розробив концепцію психотерапії ЛСД​​.

Дослідження психоделічних речовин спонсорувалися урядами США, держав Західної Європи, а також СРСР. Стимулювали дослідження гіпотези про те, що галюциногени допомагають позбутися від шкідливих звичок, та від дистресу хворих у термінальній стадії. Експерименти давали добрі результати, приносячи учасникам відчуття душевного підйому, що надовго зберігалося[50].

У 1961 році при тестуванні на пацієнтах, що помирали від раку[51] та відчували напади відчаю від сильного болю, психоделічна психотерапія не чинила суттєвого впливу на фізичне здоров'я пацієнтів, але призводила до таких психологічних ефектів, як зникнення депресії, болю, прийняття хвороби і швидкої смерті[52], позитивної зміни емоційного статусу[53].

У 1963 році Тімоті Лірі і Річард Олперт були звільнені з Гарвардського університету через звинувачення у використанні невідповідних методів дослідження галюциногенів (проведення випробувань над студентами), на них покладається частина провини за потрапляння психоделіків на вулиці і зростання їхнього неконтрольованого вживання, внаслідок якого уряд США у 1970 році прийняв закон про контрольовані речовини, яким заборонив фінансовані з федерального бюджету випробування психоделіків на добровольцях.

У 1964 році Ерік Каст з Чиказької медичної школи писав з приводу своїх дослідів, щодо полегшення страждань хворих на термінальній стадії за допомогою ЛСД:

Пацієнти перестали безперервно думати про катастрофічність свого становища, вільно говорили про неминучість смерті з почуттям, зовсім не властивим людям західної цивілізації, яке полегшувало їхній душевний стан.

Схожі результати отримали Станіслав Ґроф[54] і Вільям Річардс з державного госпіталю в Спрінг-Гров біля Балтимора, які використовували також дипропилтриптамін.

Реакція і заборона ред.

Однак широке використання психоделіків у рекреаційних цілях та політичний тиск у 1960-х роках призвели до заборони цих речовин. Це значно обмежувало наукові дослідження та призупинило клінічне використання психоделічної терапії. Класифікація цих речовин як наркотиків Списку I, з високим потенціалом зловживання та без визнаного медичного використання, надзвичайно ускладнила проведення досліджень, що призупинило цю сферу на кілька десятиліть​​.

21 століття: Психоделічний ренесанс ред.

Починаючи з кінця 1990-х і початку 21 століття, спостерігається «психоделічний ренесанс»[2][15] із пожвавленням досліджень терапевтичного потенціалу психоделіків. Були проведені дослідження з використанням таких речовин, як псилоцибін, МДМА та аяхуаска, які показали багатообіцяючі результати для таких станів, як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресія, тривога, пов’язана з хворобою, яка загрожує життю, і лікування залежностей.

Такі відомі установи, як Університет Джонса Гопкінса та Імперський коледж Лондона, створили спеціальні дослідницькі центри психоделічних речовин, що свідчить про значну зміну сприйняття цих речовин у науковому співтоваристві.

Терапевтичне застосування ред.

Деякі з добре відомих конкретних психоделічних речовин, які використовуються в дослідженнях та практиці, це: ЛСД, псилоцибін, ДМТ[55], мескалін, 5-MeO-DMT[56][57][58], ібогаїн[59][44], 2C-B[60], 2C-I, AMT, DOI[61], DOB[62] та DOM.

МДМА відноситься до групи емпатогенів, але часто його долучають до групи психоделіків. Так само і з кетаміном, який є дисоціативом, але широко досліджується в контексті психоделічної психотерапії.

Мескалін, діетиламід лізергінової кислоти (ЛСД) і псилоцибін є класичними серотонінергічними психоделіками.[63] У дослідженні 2023 року, опублікованому в Neuropsychopharmacology, використовувався рандомізований, подвійний сліпий, плацебо-контрольований, перехресний дизайн для порівняння гострих суб’єктивних ефектів, вегетативних ефектів і фармакокінетики зазвичай використовуваних середніх і високих доз мескаліну (300 і 500 мг), ЛСД (100 мкг) і псилоцибіну (20 мг) у 32 здорових учасників. Дослідження виявило, зокрема, що мескалін має найдовшу тривалість ефекту (середнє значення: 11,1 год), потім ЛСД (8,2 год) і псилоцибін (4,9 год). Також, дослідження не виявило відмінностей у змінених станах свідомості, які були викликані однаково сильними дозами мескаліну, ЛСД і псилоцибіну.[63]

Механізми ред.

Кожен психоделік має різний фармакологічний профіль[64], але багато з них діють шляхом активації рецепторів 5-HT2A серотоніну в мозку.[65][66] Це може спричинити зміни у сприйнятті, процесах мислення та настрої. Наприклад, було показано, що псилоцибін знижує активність у певних нейронних мережах, можливо, «перезавантажуючи» їх, що може лежати в основі деяких його терапевтичних ефектів.[67][68]

Підвищення нейропластичності: більшість з психоделіків також відноситься до групи психопластогенів — препаратів, здатних вкрай потужно підвищувати пластичність мозку — нейропластичність — здатність мозку формувати нові зв’язки (синапси) та нові нейронні шляхи. Це може допомогти людям виробити нові моделі мислення та поведінки.[69][70][71][72][68]

Змінені стани свідомості та ентропія активності мозку: психоделіки можуть викликати інтенсивні зміни у свідомості, що може призвести до збільшення усвідомленості, переживання самоперевершення, єдності та взаємозв’язку з іншими, природою та світом. Цей досвід, який часто називають «містичним» або «піковим» досвідом, може призвести до тривалих змін у особистісних рисах, ставленнях і цінностях, а також може сприяти новому погляду на життя, себе та особисті проблеми. Наприклад, збільшення рівня активності дофаміну в певних синапсах призводить до збільшення мотивації, драйву та бажання проводити психотерапі; підвищення активності серотоніну підвищує відкритість спілкуванню: саморозмові та психотерапії з терапевтами, та відкриттю нових моделей мислення та поведінки, завдяки збільшенню ентропії мозку та латералізації мислення. Дослідження показали, що такі психоделіки, як псилоцибін і ЛСД, мають тенденцію збільшувати ентропію активності мозку в мережах конектому мозку та, зокрема, спонтанної активності мозку.[73][74][75] Дослідження з використанням функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) для картографування активності мозку показали, що під впливом психоделіків мозок демонструє більш випадковий і менш передбачуваний патерн зв’язку.[76] Це збільшення ентропії пов’язане з порушенням «звичного» (в данному контексті, патологічного) ритму та порядку діяльності мозку, що призводить до стану, який часто описують як більш «гнучкий» або «текучий», в якому значно ймовірніші нові думки та моделі поведінки. Це також може сприяти відчуттю зміненої свідомості або «розпаду его», про який люди часто повідомляють під час психоделічного досвіду. Збільшення ентропії коннектома також може бути пов’язане з терапевтичними ефектами психоделіків. Тимчасово порушуючи нормальні моделі мозкової активності, психоделіки можуть допомогти «перезавантажити» мозок, потенційно допомагаючи людям звільнитися від жорстких моделей мислення та поведінки, таких як ті, що спостерігаються при таких станах, як депресія, тривога та залежність.[77][78][74]

Покращена емоційна обробка: психоделіки можуть посилити емоції, та сприяти емоційному вивільненню, що може бути терапевтично корисним, особливо для людей, яким важко отримати доступ до своїх емоцій або висловити їх, наприклад, для тих, хто страждає на посттравматичний стресовий розлад.

Розширення терапевтичного альянсу: психоделічний досвід може зміцнити зв’язок між терапевтом і пацієнтом, що є критично важливим компонентом успішної терапії. Збільшення довіри та відкритості може сприяти глибшому дослідженню та вирішенню психологічних проблем.

Сет та сетінг: на терапевтичний ефект психоделіків сильно впливає мислення людини (налаштування, set) та середовище, в якому відбувається психоделічний досвід (обстановка, setting). Безпечна, сприятлива та комфортна обстановка може оптимізувати терапевтичні переваги та мінімізувати потенційні побічні ефекти. Професійне керівництво до, під час і після психоделічного досвіду має вирішальне значення для інтеграції отриманих ідей у ​​повсякденне життя.

Також, опубліковане в червні 2023 року в одному з найавторитетніших наукових журналів світу, Nature, зазначає, що важливим механізмом є збільшення психоделіками здатності знову відкривати критичний період соціальної винагороди[71]:

...Здатність знову відкривати критичний період навчання соціальної винагороди є спільною властивістю психоделічних препаратів. Примітно, що тривалість повторного відкриття критичного періоду пропорційна тривалості гострих суб’єктивних ефектів, про які повідомлялося у людей. Крім того, здатність відновити навчання соціальної винагороди в дорослому віці супроводжується метапластичним відновленням опосередкованої окситоцином тривалої депресії в прилеглому ядрі. Нарешті, ідентифікація диференціально експресованих генів у «відкритому стані» проти «закритого стану» свідчить про те, що реорганізація позаклітинного матриксу є звичайним механізмом, що лежить в основі повторного відкриття критичного періоду, опосередкованого психоделічними препаратами. Разом ці результати мають важливе значення для впровадження психоделіків у клінічну практику, а також для розробки нових сполук для лікування нейропсихіатричних захворювань.

В тому ж досліджені зазначається, що психоделічні препарати, такі як ЛСД, мескалін, МДМА та кетамін, змінюють сприйняття таким чином, що може запропонувати нове розуміння повсякденних психічних функцій. Хоча існують спроби класифікувати їх на основі індукованого зміненого стану, хімічної структури або мішені зв’язування, терапевтична релевантність цих категорій невизначена. Незважаючи на це, психоделіки є перспективними для лікування таких станів, як залежність, посттравматичний стресовий розлад і депресія. Нещодавнє відкриття показує, що МДМА може знову відкрити критичний період розвитку мозку, пов’язаний із навчанням соціальної винагороди, відкриття, яке узгоджується з його терапевтичним ефектом при лікуванні ПТСР. Однак досі незрозуміло, чи ця здатність відновлювати період навчання соціальної винагороди стосується всіх психоделіків, чи тільки тих, ефективність яких була досліджена, враховуючи їх різноманітні ефекти та нейрохімію мозку.[71]

Посттравматичний стресовий розлад ред.

Існуючі методи лікування лише незначно ефективні для багатьох людей із ПТСР, що робить його хронічним станом із високим рівнем психічних та медичних захворювань. Це призвело до пошуку нових сполук і підходів до лікування розладу. Психоделічні речовини показали багатообіцяючі результати, з поточними доказами[10][2], що підтверджують використання МДМА[11][79][80][81], кетаміну[82][83][84], класичних психоделіків (ЛСД, псилоцибін)[85], і медичного канабісу​​[86][87] та канабіноїдів[88][89][90]. Також тривають дослідження ібогаїну на здатність покращувати сон при ПТСР.[59]

Терапія з допомогою МДМА ред.

MDMA (3,4-метилендіоксиметамфетамін, МДМА), також відомий як екстазі, був успішно протестований як засіб для лікування посттравматичного стресового розладу під час клінічних випробувань.[11] У 2017 році Управління з продовольства і медикаментів США (FDA) присвоїло терапії ПТСР з використанням МДМА статус «проривої терапії», що вказує на те, що ця терапія значно краще існуючих методів лікування.[80]

Багатопрофільна асоціація психоделічних досліджень (MAPS) проводить дослідження, щоб зрозуміти, як МДМА може бути корисним у лікуванні посттравматичного стресового розладу. Випробування Фази 2 цих досліджень, проведених у США, Канаді та Ізраїлі, складалися з 107 учасників, які мали хронічний, стійкий до лікування посттравматичний стресовий розлад і мали посттравматичний стресовий розлад у середньому 17,8 років. Зі 107 учасників 61% вилікували ПТСР після трьох сеансів психотерапії за допомогою МДМА через два місяці після лікування. Під час 12-місячного сеансу спостереження 68% більше не мали ПТСР.[91] Дослідження фази 2, проведені між 2004 і 2010 роками, повідомили про загальний рівень ремісії 66,2% і низькі показники несприятливих ефектів для суб’єктів із хронічним ПТСР.[92] У 2017 році MAPS і FDA досягли згоди щодо спеціального протоколу для фази 3 випробувань.[93]

У 2023 році Мультидисциплінарна асоціація психоделічних досліджень (MAPS) провела дослідження Фази 3 за допомогою МДМА. У цьому дослідженні брав участь 121 учасник протягом 12-тижневого періоду лікування. Серед учасників 104 були рандомізовані для отримання від 80 до 120 мг гідрохлориду МДМА з подальшою додатковою половинною дозою 40 або 60 мг протягом трьох розширених сеансів терапії або плацебо плюс розширені сеанси терапії. Дослідження продемонструвало покращення симптомів посттравматичних стресових розладів, виміряних за шкалою посттравматичних стресових розладів, керованих лікарем для DSM-5 (CAPS-5) і шкалою інвалідності Шихана (SDS). Жодних серйозних побічних ефектів не спостерігалося ні в групі МДМА, ні в контрольній групі.[81][11]

Депресивні розлади ред.

Систематичний огляд 2021 року зазначає, що останні (контрольовані) випробування з ЛСД, псилоцибіном, кетаміном і МДМА мають вищу методологічну якість і вказують на позитивний вплив на екзистенціальне та духовне благополуччя, якість життя, прийняття, та зниження тривоги та депресії, при невеликій кількості незнаних побічних ефектів і без серйозних побічних ефектів.[94]

Терапія з допомогою псилоцибіну ред.

Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) надало статус «проривної терапії» псилоцибіну для лікування резистентної депресії і великого депресивного розладу у 2019 році[20] Статус «проривної терапії» пришвидшує дослідження ліків, якщо попередні клінічні дані показують, що вони можуть бути значно ефективнішими, ніж терапії, які вже доступні.[23][24][22]

Дослідження 2023 року 30 пацієнтів з виліковним і невиліковним раком і великим депресивним розладом, показало, що всього 1 доза псилоцибіну 25 мг призвела до стійкої ремісії у 16/28 пацієнтів (57,1%) продемонстрували повну ремісію депресії навіть після 18 місяців; та 18/28 пацієнтів (64,2%) продемонстрували стійкий позитивний клінічний ефект на симптоми депресії протягом 18 місяців.[95] Інше дослідження 2022 року також показало значні результати в лікуванні великого депресивного розладу після разової дози псилоцибіну; жодних серйозних побічних явищ зафіксовано не було.[96]

Огляд 2023 року, опублікований в Psychological Medicine, визнав що псилоцибін має потенціал бути економічно ефективним засобом для лікування важкої депресії, порівняно з іншими видами лікування.[97]

Терапія з допомогою кетаміну ред.

Також, у 2019 році FDA схвалило використання ескетаміну (форма кетаміну) для інтраназального застосування при великому депресивному розладі і резистентній до лікування депресії у поєднанні з пероральними антидепресантами.[98]

Нервова анорексія ред.

Декілька досліджень 2023 року, опублікованих в Nature Medicine, показали значний потенціал в використанні псилоцибіну для лікування нервової анорексії.[99][100]

Інші ефекти ред.

Протизапальний ред.

Психоделіки також є потужними протизапальними засобами та імуномодуляторами периферичних тканин.[101]

Огляд 2022 року показав, що в кількох експериментах in vitro та in vivo, включаючи різні моделі запальних захворювань людини, що психоделіки можуть ефективно запобігати та полегшувати декілька типів запалення. Протизапальну дію було продемонстровано в кількох типах клітин і тканин кількох видів, що свідчить про те, що це широкомасштабне явище. Експерименти з використанням селективних антагоністів і мишей з нокаутом HTR2A−/− показали, що ефекти викликані активацією рецептора 5-HT2A. Важливо відзначити, що психоделіки не є імуносупресантами широкого спектру дії і діють лише на підмножини експресії ключових прозапальних молекул.[101]

Крім того, психоделіки можуть мати терапевтичну користь у лікуванні деяких аспектів метаболічних захворювань. Якщо психоделіки успішно перекласти на лікування хвороб людини, психоделіки на субповедінкових рівнях (в мікродозах) представляють собою новий клас пероральних протизапальних засобів із властивостями стероїдів, потенційно ефективних при захворюваннях, пов’язаних із запальними процесами, включаючи, але не обмежуючись, астму, атеросклероз, серцево-судинні захворювання та запальні захворювання кишківника.[101]

Профілактика та лікування головних болей ред.

Психоделіки можуть мати профілактичний ефект при головному болю та хронічних больових розладах. При мігрені одна низька доза псилоцибіну зменшила тягар мігрені на 2 тижні. Потрібні контрольовані дослідження для перевірки ефективності та безпеки при конкретних захворюваннях.[102]

Також, ЛСД та псилоцибін показали значну ефективність в лікуванні кластерних головних болей — найсильніших головних болей, які майже не лікуються іншими методами (поширеність приблизно 0,1%).[103][104]

Навчання ред.

Дослідження 2022 року, опубліковане в Psychological Medicine (Cambridge University Press), показало, що ЛСД покращує швидкість навчання та пошукову поведінку. Збільшуючи швидкість, з якою люди навчаються на основі зворотного зв’язку, і збільшуючи дослідницьку поведінку, ЛСД може допомогти людям з проблемами психічного здоров’я звільнитися від негативних моделей мислення та розвинути нові, більш позитивні асоціації.[105]

Психоделіки ред.

Класичні серотонінові психоделіки, такі як псилоцибін, ДМТ і ЛСД, діють шляхом стимуляції рецептора 5-HT2A в мозку – вони є їх агоністами. Незважаючи на активність щодо інших підтипів рецепторів серотоніну та, в деяких випадках, інших рецепторів, їх психоделічні ефекти, як правило, повністю блокуються антагоністами рецепторів 5-HT2A.[106]

Стимуляція рецептора 5-HT2A може призвести до зміни свідомості з галюцинаціями через сенсорні механізми та зміненим відчуттям себе та іншими концепціями. Ці зміни в свідомості викликані тимчасовими змінами електричної синхронності кори головного мозку, що призводить до «ентропійного» стану.[74] Цей ентропійний стан характеризується зменшенням міжмережної сегрегації/модульності та збільшенням зв’язку між мережами мозку.[106] Деякі інші препарати, не психоделіки, такі як кетамін і шавлія віщунів, можуть спричинити подібне збільшення ентропії кори головного мозку, але з іншим суб’єктивним досвідом.[106]

Було показано, що псилоцибін покращує настрій під час депресії – лише через кілька годин після одноразової дози – і ці ефекти довготривалі. Цей підвищений настрій пов’язаний зі збільшеною зв’язністю в корі головного мозку (збільшення нейропластичності[69][70][72], утворення нових функціональних зв'язків, нових нейронних ланцюгів та перебудова нейронних мереж).[106][107]

Серотонінові психоделіки не викликають фізичної залежності або синдрому відміни при повторному застосуванні. Попередні дані свідчать про те, що їх можна використовувати для лікування деяких залежностей, наприклад. до алкоголю і тютюну.[106]

Досліджується можливість використання психоделіків та психопластогенів у нейрореабілітації[108][109], зокрема, після травм мозку[110], завдяки посиленню ними нейропластичності та деяким іншим механізмам.

Псилоцибін ред.

Починаючи з 2000-х років, проводяться дослідження впливу псилоцибіну в лікуванні тривожних розладів, великої депресії та різноманітних залежностей.[111][112] Псилоцибін був протестований на його потенціал для розробки рецептурних ліків для лікування наркотичної залежності, тривоги та розладів настрою. [113][114][115]

У 2001 році в університеті Джона Хопкінса професор психіатрії та нейрофізіології Роналд Гріффітс провів вивчення псилоцибіну на 36 добровольцях. Досліджувався як його психоспіритичний вплив на здоров'я, так і усунення або пом'якшення симптомів різних психічних і поведінкових розладів у тих випадках, коли традиційні методи не допомагають. Учасники дослідження, в результаті експерименту, продемонстрували поліпшення як фізичного, так і психічного стану, що було підтверджено їх родичами, які нічого не знали про експеримент. Хоча підбиралися добровольці знайомі з духовними практиками[116], приблизно третина учасників експерименту відчували непереборний страх, а у п'ятої частини були напади параної безпосередньо під час сеансу, які усувалися завдяки нагляду досвідченого медичного персоналу. Загалом, попередній відбір добровольців і їх психологічна підготовка дозволяють звести до мінімуму небажані побічні ефекти, і, на думку дослідників, психоделіки можна буде випробувати як ліки в таких станах, як аномальна харчова поведінка, сексуальні розлади, адаптаційні порушення.

У 2018–2019 роках Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) надало статус «Проривна терапія» для терапії псилоцибіном резистентної до лікування депресії[117][118][119] та великого депресивного розладу.[120] Огляд 2021 року виявив, що використання псилоцибіну було пов’язане зі зниженням інтенсивності симптомів депресії.[121]

Дослідження 2013 року показало, що низька доза (0,1 мг/кг) псилоцибіну, який вводили миші, посилює нейрогенез у гіпокампі навіть через 2 тижні після введення, тоді як висока доза (1 мг/кг) значно знизижує нейрогенез.[122]

Багато досліджень показали значний вплив псилоцибін на покращення синаптичної пластичності, як функціональної так і структурної, і і нейропластичності загалом, що може мати різноманітні та вагомі терапевтичні переваги при широкому спектрі неврологічних та психіатричних патологій.[123][124][125][126]

Дослідження 2023 року 30 пацієнтів з виліковним і невиліковним раком і великим депресивним розладом, показало, що всього 1 доза псилоцибіну 25 мг призвела до стійкої ремісії у 16/28 пацієнтів (57,1%) продемонстрували повну ремісію депресії навіть після 18 місяців; та 18/28 пацієнтів (64,2%) продемонстрували стійкий позитивний клінічний ефект на симптоми депресії протягом 18 місяців.[95] Інше дослідження 2022 року також показало значні результати в лікуванні великого депресивного розладу після разової дози псилоцибіну; жодних серйозних побічних явищ зафіксовано не було.[96]

Огляд 2023 року, опублікований в Psychological Medicine, визнав що псилоцибін має потенціал бути економічно ефективним засобом для лікування важкої депресії, порівняно з іншими видами лікування.[97]

Декілька досліджень 2023 року, опублікованих в Nature Medicine, показали значний потенціал в використанні псилоцибіну для лікування нервової анорексії[127][100].

ЛСД ред.

Діетиламід лізергінової кислоти (ЛСД) — класична психоделічна речовина, вперше синтезована в 1938 році Альбертом Гофманом із грибка ріжків.[128] Це одна з найсильніших відомих психоактивних речовин, здатний у малих дозах від 20-30 мікрограмів викликати відчутні зміни свідомості.[129]

ЛСД насамперед впливає через агонізм рецептора серотоніну 2A (5HT2A-R), що призводить до різкої зміни сприйняття та суб’єктивного досвіду (кваліа), як і при терапії псилоцибіном, ДМТ та іншими психоделіками. Ці зміни можна пояснити збільшенням ентропії спонтанної нейронної активності[130], характерним ефектом психоделіків. Це збільшення ентропії як з гострими пов'язані як зі змінами свідомості, так і з потенційними довгостроковими наслідками.[74]

Диметилтриптамін (ДМТ) ред.

Диметилтриптамін (ДМТ) може сприяти швидкій і тривалій нейропластичності (див. психопластогени), що може мати широкий спектр терапевтичних переваг. [131]

Дослідження 2020 року in vitro та in vivo показали, що ДМТ, який присутній у настої аяуаски, сприяє нейрогенезу. [132]

SPL026 (ДМТ фумарат) зараз проходить фазу II клінічних випробувань, щоб дослідити його використання разом із підтримуючою психотерапією як потенційне лікування великого депресивного розладу. [133] Крім того, проводиться дослідження безпеки, щоб дослідити наслідки поєднання антидепресантів із SPL026. [134]

ДМТ, як ендогенний ліганд сигма-1 рецепторів (Sig-1Rs), є ефективним проти системної гіпоксії. Дослідження демонструють, що ДМТ зменшує кількість апоптичних і ферроптотичних клітин у передньому мозку ссавців і підтримує виживання астроцитів в ішемізованому середовищі. Згідно з цими даними, ДМТ можна розглядати як допоміжну фармакологічну терапію при лікуванні гострої церебральної ішемії. [135]

ДМТ вивчається як потенційний засіб лікування хвороби Паркінсона у фазі 1/2 клінічних досліджень.[136]

Мескалін ред.

Мескалін є агоністом серотонінових 5HT2A/2C рецепторів, також діє на дофамінергічні D1/2/3 та адренергічні α1A/2A рецептори.[137]

Мескалін може бути корисним для лікування алкоголізму та покращення психічного благополуччя в натуралістичному чи релігійному середовищі. Однак необхідні додаткові дослідження, щоб визначити його потенційне клінічне використання.[137]

Емпатогени ред.

МДМА ред.

Після криміналізації MDMA в США в 1985 році була заснована некомерційна Багатопрофільна асоціація психоделічних досліджень, яка, зокрема, зайнялася тим, щоб МДМА визнали лікарським засобом, який можна відпускати за рецептом.[138] Препарат полегшує психотерапію, зменшуючи страх, що дозволяє пацієнтам знову переживати травмуючі спогади без емоційного перевантаження.[139]

Попередні результати свідчать про те, що МДМА-психотерапія посттравматичного стресового розладу може бути ефективною для людей, яким не допомогли інші види лікування.[140][141][142]

Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) надало статус «проривної терапії» МДМА для лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у 2017 році.[21][22]

Дисоціативи ред.

Дисоціативи це клас препаратів, галюциногенів, які порушують сприйняття зображення та звуку, викликаючи відчуття відчуженості або відірвання від навколишнього середовища та себе. Хоча зазвичай вони не класифікуються як традиційні психоделіки, такі як ЛСД або псилоцибін, вони все частіше розглядаються з огляду на їх потенційне терапевтичне застосування, зокрема в лікуванні психічних розладів, таких як депресія, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і тривога наприкінці життя.

Хоча терапевтичний потенціал диссоціативних препаратів багатообіцяючий, існують також ризики, пов’язані з їх використанням. Вони можуть включати когнітивні порушення, залежність та інші психологічні симптоми. Крім того, зміни сприйняття та відчуття відстороненості, викликані дисоціативами, можуть бути тривожними для деяких людей.[143][28]

Загалом, необхідні додаткові дослідження, щоб повністю зрозуміти потенційні ризики та переваги використання дисоціативних препаратів у терапевтичному контексті. Використання дисоциативів в психоделічній терапії має відбуватися під керівництвом кваліфікованих спеціалістів.

Кетамін ред.

Кетамін, один з найбільш відомих і досліджених дисоціативних препаратів, використовується в медицині як анестетик протягом кількох десятиліть. Однак на початку 2000-х було виявлено, що субанестетичні дози кетаміну викликають швидкий антидепресивний ефект. Одноразова внутрішньовенна доза кетаміну може призвести до значного покращення симптомів депресії протягом кількох годин, з ефектом, що триває до тижня або довше.[144][145] Це різко контрастує з традиційними антидепресантами, яким часто потрібні тижні, щоб почати діяти. Крім того, кілька досліджень показали, що кетамін може бути ефективним у зниженні суїцидальних думок.[146][147] Завдяки швидкій дії та ефективності при стійкій до лікування депресії назальний спрей із S-енантіомером кетаміну, ескетаміном, був схвалений FDA у 2019 році для лікування стійкої до лікування депресії.[98]

Огляд 2023 року, опублікований в Neuropsychopharmacology, підсумував, що численні клінічні дослідження підтверджують використання або подальші дослідження субанестетичної дози кетаміну та його (S)-енантіомеру ескетаміну при численних нервово-психічних розладах, включаючи депресію, біполярний розлад, розлади спектру тривоги, розлади вживання психоактивних речовин і розлади харчування, а також для лікування хронічного болю. Крім того, кетамін часто ефективно впливає на домени симптомів, пов’язані з кількома розладами, такими як тривога, ангедонія та суїцидальні думки.[148]

Альтернативні методики ред.

Дихальні практики ред.

 
Схематичне зображення порівняльного дослідження різних методик дихальних вправ задля покращення настрою та симптомів стресу.[149]

Дихальні вправи мають достовірно доведений ефект на психічний стан та рівновагу, як заспокійливий, так і збуджуючий, в залежності від типу дихальних вправ.[150][149][151]

Методика Станіслава Грофа, який разом з дружиною Крістіною у 1975 році запропонував метод холотропного дихання допомагає досягти змінених станів свідомості, подібних до тих, що викликаються психоделічними речовинами.

Також ефективною в багатьох аспектах психотерапії може бути дихальна методика Віма Хофа[152], яка може збільшувати усвідоменість та зосередженність, при одночасному збільшенні збудження за разунок підвищення адреналіну.[151]

Мікродозинг ред.

Мікродозинг полягає в вживанні малих доз психоактивних препаратів, зокрема, психоделіків, які не викликають або майже не викликають змін в свідомості, але, ймовірно, можуть покращувати настрій.[153] Дослідження 2022 року, опубліковане в Scientific Reports зазначило, що серед осіб, які повідомляли про проблеми з психічним здоров’ям, мікродозувальники демонстрували нижчий рівень депресії, тривоги та стресу, незалежно від статті. Мотиви, пов’язані зі здоров’ям і хорошим самопочуттям, були найпомітнішими мотивами серед мікродозувальників загалом і були більш помітними серед жінок та осіб, які повідомили про проблеми з психічним здоров’ям. Результати дослідження вказують на мотиви здоров’я та самопочуття та сприйняті переваги для психічного здоров’я серед мікродозувальників, а також підкреслюють необхідність подальших досліджень ефективності мікродозування для покращення психічного здоров’я.[154]

Див. також ред.

Додаткова література ред.

Книги ред.

Журнали ред.

Статті ред.

Відео ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Gable, RS (2006). Acute toxicity of drugs versus regulatory status. Drugs and society: US public policy (eng) . с. сторінки 149–162, Таблиця 7.1. ISBN 978-0-7425-4245-7.
  2. ↑ а б в г д е Matrenitsky, V. L. (30 червня 2022). Ренесанс психоделічної терапії та її значення для України. Лікарська справа (журнал) (укр) . № 3-4. с. 37—59. doi:10.31640/2706-8803-2022-(3-4)-04. ISSN 2706-8803. Процитовано 13 червня 2023.
  3. ↑ а б Психоделічно асистована терапія в Україні: бути чи не бути?. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 16 червня 2023.
  4. ↑ Richard Louis Miller (2017). Psychedelic Medicine: The Healing Powers of LSD, MDMA, Psilocybin, and Ayahuasca. Park Street Press. с. 256. ISBN 978-1620556979.
  5. ↑ Urban, Marvin M.; Stingl, Moritz R.; Meinhardt, Marcus W. (2023). Mini-review: The neurobiology of treating substance use disorders with classical psychedelics. Frontiers in Neuroscience. Т. 17. doi:10.3389/fnins.2023.1156319. ISSN 1662-453X. PMC 10149865. PMID 37139521. Процитовано 13 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  6. ↑ а б Raison, Charles L.; Jain, Rakesh; Penn, Andrew D.; Cole, Steven P.; Jain, Saundra (2022). Effects of Naturalistic Psychedelic Use on Depression, Anxiety, and Well-Being: Associations With Patterns of Use, Reported Harms, and Transformative Mental States. Frontiers in Psychiatry. Т. 13. doi:10.3389/fpsyt.2022.831092. ISSN 1664-0640. PMC 8965278. PMID 35370864. Процитовано 13 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  7. ↑ Bender D, Hellerstein DJ (January 2022). Assessing the risk-benefit profile of classical psychedelics: a clinical review of second-wave psychedelic research. Psychopharmacology. 239 (6): 1907—1932. doi:10.1007/s00213-021-06049-6. PMID 35022823.
  8. ↑ Romeo B, Karila L, Martelli C, Benyamina A (October 2020). Efficacy of psychedelic treatments on depressive symptoms: A meta-analysis. Journal of Psychopharmacology. 34 (10): 1079—1085. doi:10.1177/0269881120919957. PMID 32448048.
  9. ↑ Schimmel N, Breeksema JJ, Smith-Apeldoorn SY, Veraart J, van den Brink W, Schoevers RA (January 2022). Psychedelics for the treatment of depression, anxiety, and existential distress in patients with a terminal illness: a systematic review. Psychopharmacology. 239 (1): 15—33. doi:10.1007/s00213-021-06027-y. PMID 34812901.
  10. ↑ а б Mohamed, Arafath; Touheed, Shehla; Ahmed, Muzammil; Hor, Mosab; Fatima, Sara; Mohamed, Arafath; Touheed, Shehla; Ahmed, Muzammil; Hor, Mosab (31 жовтня 2022). The Efficacy of Psychedelic-Assisted Therapy in Managing Post-traumatic Stress Disorder (PTSD): A New Frontier?. Cureus (англ.). Т. 14, № 10. doi:10.7759/cureus.30919. ISSN 2168-8184. PMC 9710723. PMID 36465766. Процитовано 11 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  11. ↑ а б в г д Mitchell, Jennifer M.; Bogenschutz, Michael; Lilienstein, Alia; Harrison, Charlotte; Kleiman, Sarah; Parker-Guilbert, Kelly; Ot’alora G., Marcela; Garas, Wael; Paleos, Casey (2021-06). MDMA-assisted therapy for severe PTSD: a randomized, double-blind, placebo-controlled phase 3 study. Nature Medicine (англ.). Т. 27, № 6. с. 1025—1033. doi:10.1038/s41591-021-01336-3. ISSN 1546-170X. Процитовано 2 липня 2023.
  12. ↑ Smith KW, Sicignano DJ, Hernandez AV, White CM (April 2022). MDMA-Assisted Psychotherapy for Treatment of Posttraumatic Stress Disorder: A Systematic Review With Meta-Analysis. Journal of Clinical Pharmacology. 62 (4): 463—471. doi:10.1002/jcph.1995. PMID 34708874.
  13. ↑ Hoskins MD, Sinnerton R, Nakamura A, Underwood JF, Slater A, Lewis C, Roberts NP, Bisson JI, Lee M, Clarke L (January 2021). Pharmacological-assisted Psychotherapy for Post-Traumatic Stress Disorder: a systematic review and meta-analysis. European Journal of Psychotraumatology. 12 (1): 1853379. doi:10.1080/20008198.2020.1853379. PMC 7874936. PMID 33680344. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  14. ↑ Vermetten E, Yehuda R (January 2020). MDMA-assisted psychotherapy for posttraumatic stress disorder: A promising novel approach to treatment. Neuropsychopharmacology. 45 (1): 231—232. doi:10.1038/s41386-019-0482-9. PMC 6879520. PMID 31455855.
  15. ↑ а б Hadar, Aviad; David, Jonathan; Shalit, Nadav; Roseman, Leor; Gross, Raz; Sessa, Ben; Lev-Ran, Shaul (1 січня 2023). The Psychedelic Renaissance in Clinical Research: A Bibliometric Analysis of Three Decades of Human Studies with Psychedelics. Journal of Psychoactive Drugs (англ.). Т. 55, № 1. с. 1—10. doi:10.1080/02791072.2021.2022254. ISSN 0279-1072. Процитовано 13 червня 2023.
  16. ↑ Nutt D, Erritzoe D, Carhart-Harris R (April 2020). Psychedelic Psychiatry's Brave New World. Cell. 181 (1): 24—28. doi:10.1016/j.cell.2020.03.020. PMID 32243793.
  17. ↑ а б Johnson M, Richards W, Griffiths R (August 2008). Human hallucinogen research: guidelines for safety. Journal of Psychopharmacology. 22 (6): 603—620. doi:10.1177/0269881108093587. PMC 3056407. PMID 18593734.
  18. ↑ а б Garcia-Romeu A, Richards WA (August 2018). Current perspectives on psychedelic therapy: use of serotonergic hallucinogens in clinical interventions. International Review of Psychiatry. 30 (4): 291—316. doi:10.1080/09540261.2018.1486289. PMID 30422079.
  19. ↑ van Amsterdam, Jan; Opperhuizen, Antoon; Koeter, Maarten; van den Brink, Wim (2010). Ranking the Harm of Alcohol, Tobacco and Illicit Drugs for the Individual and the Population. European Addiction Research (англ.). Т. 16, № 4. с. 202—207. doi:10.1159/000317249. ISSN 1022-6877. Процитовано 16 червня 2023.
  20. ↑ а б https://newatlas.com/author/rich-haridy (25 листопада 2019). Psilocybin for major depression granted Breakthrough Therapy by FDA. New Atlas (амер.). Процитовано 13 червня 2023.
  21. ↑ а б Burns, Janet. FDA Designates MDMA As 'Breakthrough Therapy' For Post-Traumatic Stress. Forbes (англ.). Процитовано 11 червня 2023.
  22. ↑ а б в г Heal, D. J.; Smith, S. L.; Belouin, S. J.; Henningfield, J. E. (15 вересня 2023). Psychedelics: Threshold of a Therapeutic Revolution. Neuropharmacology (англ.). Т. 236. с. 109610. doi:10.1016/j.neuropharm.2023.109610. ISSN 0028-3908. Процитовано 13 червня 2023.
  23. ↑ а б Breakthrough Therapy. U.S. Food and Drug Administration. 3 листопада 2018. Процитовано 10 квітня 2021.
  24. ↑ а б Marks M, Cohen IG (October 2021). Psychedelic therapy: a roadmap for wider acceptance and utilization. Nature Medicine. 27 (10): 1669—1671. doi:10.1038/s41591-021-01530-3. PMID 34608331.
  25. ↑ Nutt D, King LA, Saulsbury W, Blakemore C (2007). Development of a rational scale to assess the harm of drugs of potential misuse. Lancet. 369 (9566): 1047—53. doi:10.1016/S0140-6736(07)60464-4. PMID 17382831.
  26. ↑ Haridy, Rich (30 червня 2023). Australia to prescribe MDMA and psilocybin for PTSD and depression in world first. Nature (англ.). doi:10.1038/d41586-023-02093-8. Процитовано 2 липня 2023.
  27. ↑ а б Nutt, David J; King, Leslie A; Phillips, Lawrence D (2010-11). Drug harms in the UK: a multicriteria decision analysis. The Lancet. Т. 376, № 9752. с. 1558—1565. doi:10.1016/s0140-6736(10)61462-6. ISSN 0140-6736. Процитовано 2 липня 2023.
  28. ↑ а б Krystal, John H. (1 березня 1994). Subanesthetic Effects of the Noncompetitive NMDA Antagonist, Ketamine, in Humans: Psychotomimetic, Perceptual, Cognitive, and Neuroendocrine Responses. Archives of General Psychiatry (англ.). Т. 51, № 3. с. 199. doi:10.1001/archpsyc.1994.03950030035004. ISSN 0003-990X. Процитовано 13 червня 2023.
  29. ↑ Bergman, Robert L. (1971-12). Navajo Peyote Use: Its Apparent Safety. American Journal of Psychiatry (англ.). Т. 128, № 6. с. 695—699. doi:10.1176/ajp.128.6.695. ISSN 0002-953X. Процитовано 14 червня 2023.
  30. ↑ Prue, Bob (2013-10). Indigenous Supports for Recovery from Alcoholism and Drug Abuse: The Native American Church. Journal of Ethnic And Cultural Diversity in Social Work (англ.). Т. 22, № 3-4. с. 271—287. doi:10.1080/15313204.2013.843138. ISSN 1531-3204. Процитовано 14 червня 2023.
  31. ↑ а б в Carod-Artal, F. J. (1 січня 2015). Alucinógenos en las culturas precolombinas mesoamericanas. Neurología (ісп.). Т. 30, № 1. с. 42—49. doi:10.1016/j.nrl.2011.07.003. ISSN 0213-4853. Процитовано 14 червня 2023.
  32. ↑ Glass-Coffin, Bonnie (2010-03). Shamanism and San Pedro through Time: Some Notes on the Archaeology, History, and Continued Use of an Entheogen in Northern Peru. Anthropology of Consciousness (англ.). Т. 21, № 1. с. 58—82. doi:10.1111/j.1556-3537.2010.01021.x. Процитовано 14 червня 2023.
  33. ↑ Huachuma: The San Pedro Cactus Healing Medicine. Traveling and Living in Peru (амер.). 6 грудня 2019. Процитовано 14 червня 2023.
  34. ↑ Carod-Artal, F. J. (1 січня 2015). Hallucinogenic drugs in pre-Columbian Mesoamerican cultures. Neurología (English Edition) (англ.). Т. 30, № 1. с. 42—49. doi:10.1016/j.nrleng.2011.07.010. ISSN 2173-5808. Процитовано 14 червня 2023.
  35. ↑ а б Alexander, Seraiah (4 квітня 2023). What Mushrooms Mean to Ancient and Modern Cultures Around the World. Shroomer (англ.). Процитовано 14 червня 2023.
  36. ↑ Teresa, Marcos Garcia de (2 грудня 2022). Selling the Priceless Mushroom: A History of Psilocybin Mushroom Trade in the Sierra Mazateca (Oaxaca) (амер.). Т. 4, № 2. с. 177—190. doi:10.31389/jied.101. Процитовано 14 червня 2023.
  37. ↑ Fotiou, Evgenia; Gearin, Alex K. (1 жовтня 2019). Purging and the body in the therapeutic use of ayahuasca. Social Science & Medicine (англ.). Т. 239. с. 112532. doi:10.1016/j.socscimed.2019.112532. ISSN 0277-9536. Процитовано 14 червня 2023.
  38. ↑ James, Edward; Keppler, Joachim; L Robertshaw, Thomas; Sessa, Ben (2022-05). N,N‐dimethyltryptamine and Amazonian ayahuasca plant medicine. Human Psychopharmacology: Clinical and Experimental (англ.). Т. 37, № 3. doi:10.1002/hup.2835. ISSN 0885-6222. PMC 9286861. PMID 35175662. Процитовано 14 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  39. ↑ Hamill, Jonathan; Hallak, Jaime; Dursun, Serdar M.; Baker, Glen. Ayahuasca: Psychological and Physiologic Effects, Pharmacology and Potential Uses in Addiction and Mental Illness. Current Neuropharmacology (англ.). Т. 17, № 2. с. 108—128. doi:10.2174/1570159x16666180125095902. PMC 6343205. PMID 29366418. Процитовано 14 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  40. ↑ Goulart, Sandra Lucia (14 червня 2023). The Expressive Forms of Amazonian Indigenous Peoples and Ayahuasca: the Huni Kuin and other Pano groups. Anthropology of Consciousness (англ.). doi:10.1111/anoc.12179. ISSN 1053-4202. Процитовано 18 червня 2023.
  41. ↑ Underwood, Martie S.; Bright, Stephen J.; Lancaster, B. Les (3 березня 2021). A narrative review of the pharmacological, cultural and psychological literature on ibogaine. Journal of Psychedelic Studies (англ.). Т. 5, № 1. с. 44—54. doi:10.1556/2054.2021.00152. Процитовано 14 червня 2023.
  42. ↑ Audrey Nguema Bekale та Imhotep Paul Alagidede (2022). The Holy Spirit of Iboga and a Contemporary Perspective on Africa’s Spiritual Renaissance: Focus on Gabonese Bwiti Tradition. Journal of Indigenous and Shamanic Studies.
  43. ↑ Fernandez, James W; Fernandez, Renate L (1 січня 2001). Chapter 13 “Returning to the path”: The use of iboga[ine] in an equatorial African ritual context and the binding of time, space, and social relationships. The Alkaloids: Chemistry and Biology (англ.). Т. 56. Academic Press. с. 235—247. doi:10.1016/s0099-9598(01)56017-4.
  44. ↑ а б Mash, Deborah C. (2023-03). Ibogaine: Ibogaine therapy as a method of care treatment for opioid dependence. Psychedelics as Psychiatric Medications (англ.) (вид. 1). Oxford: Oxford University Press. с. 75—C7P129. doi:10.1093/med/9780192863607.003.0007. ISBN 978-0-19-286360-7.
  45. ↑ Isis & the Magic of Acacia. Isiopolis (англ.). 4 вересня 2022. Процитовано 14 червня 2023.
  46. ↑ Ruck, Carl Anton Paul (5 січня 2016). Mushroom Sacraments in the Cults of Early Europe. NeuroQuantology. Т. 14, № 1. doi:10.14704/nq.2016.14.1.897. Процитовано 14 червня 2023.
  47. ↑ Winkelman, Michael James (19 квітня 2022). Amanita muscaria: Fly Agaric history, mythology and pharmacology. Journal of Psychedelic Studies (англ.). Т. 6, № 1. с. 1—4. doi:10.1556/2054.2022.00216. Процитовано 14 червня 2023.
  48. ↑ Clinton, Kevin (1974). The Sacred Officials of the Eleusinian Mysteries. Transactions of the American Philosophical Society. Т. 64, № 3. с. 1. doi:10.2307/1006226. Процитовано 14 червня 2023.
  49. ↑ Mylonas, George Emmanuel (31 грудня 1962). Eleusis and the Eleusinian Mysteries. Princeton University Press. doi:10.1515/9781400877294. ISBN 978-1-4008-7729-4.
  50. ↑ Рональд Гріффітс (Ronald R. Griffiths), Чарльз Гроб (Charles S. Grob). Галлюциногены как лекарства // В мире науки : журнал. — 2011. — № 2. — С. 57-59. — ISSN 0208-0621.
  51. ↑ Коммерсант власть. — Издательский дом «Ъ», 2001. — Вип. 26-30. — С. 45.
    У 1961 році Гроф очолив проект з вивчення впливу психоделічної психотерапії на людей, що помирають від раку
  52. ↑ Страссман, Рик. ДМТ — молекула духа (Революционное медицинское исследование околосмертного и мистического опыта). — Изд. группа «Весь». — С. 37. — 349 с. — ISBN 5957319309. — ISBN 9785957319306.
  53. ↑ Совиет Унион. Министерство высшего и среднего специального образования — Научные доклады высшей школы. — Высшая школа, 1984. — Т. 1963. — С. 188.
  54. ↑ Психоделическая психотерапия по Грофу. Словари и энциклопедии на Академике (рос.). Процитовано 3 липня 2023.
  55. ↑ Universidade Federal do Rio Grande do Norte, Draulio Barros de (2 червня 2023). Inhaled N,N-Dimethyltryptamine: a Safety and Tolerability Study in Healthy Adults. № NCT05901012. Процитовано 14 червня 2023.
  56. ↑ Reckweg, Johannes T.; Uthaug, Malin V.; Szabo, Attila; Davis, Alan K.; Lancelotta, Rafael; Mason, Natasha L.; Ramaekers, Johannes G. (2022-07). The clinical pharmacology and potential therapeutic applications of 5‐methoxy‐N,N‐dimethyltryptamine (5‐MeO‐DMT). Journal of Neurochemistry (англ.). Т. 162, № 1. с. 128—146. doi:10.1111/jnc.15587. ISSN 0022-3042. PMC 9314805. PMID 35149998. Процитовано 14 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  57. ↑ Jefferson, Sarah J.; Gregg, Ian; Dibbs, Mark; Liao, Clara; Wu, Hao; Davoudian, Pasha A.; Woodburn, Samuel C.; Wehrle, Patrick H.; Sprouse, Jeffrey S. (4 квітня 2023). 5-MeO-DMT modifies innate behaviors and promotes structural neural plasticity in mice. Neuropsychopharmacology (англ.). с. 1—10. doi:10.1038/s41386-023-01572-w. ISSN 1740-634X. Процитовано 14 червня 2023.
  58. ↑ Lima da Cruz, Rafael Vitor; Moulin, Thiago C.; Petiz, Lyvia Lintzmaier; Leão, Richardson N. (2018). A Single Dose of 5-MeO-DMT Stimulates Cell Proliferation, Neuronal Survivability, Morphological and Functional Changes in Adult Mice Ventral Dentate Gyrus. Frontiers in Molecular Neuroscience. Т. 11. doi:10.3389/fnmol.2018.00312. ISSN 1662-5099. PMC 6131656. PMID 30233313. Процитовано 14 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  59. ↑ а б Faerman, Afik; Anker, Lauren; Cherian, Kirsten; Brown, Randi; Williams, Nolan (29 травня 2023). 0665 Ibogaine treatment in combat Veterans significantly improves sleep, beyond alleviating Posttraumatic Stress Disorder symptoms. SLEEP (англ.). Т. 46, № Supplement_1. с. A292—A292. doi:10.1093/sleep/zsad077.0665. ISSN 0161-8105. Процитовано 14 червня 2023.
  60. ↑ Mallaroni, Pablo; Mason, Natasha L.; Reckweg, Johannes T.; Paci, Riccardo; Ritscher, Sabrina; Toennes, Stefan W.; Theunissen, Eef L.; Kuypers, Kim P.C.; Ramaekers, Johannes G. (11 червня 2023). Assessment of the Acute Effects of 2C‐B vs. Psilocybin on Subjective Experience, Mood, and Cognition. Clinical Pharmacology & Therapeutics (англ.). doi:10.1002/cpt.2958. ISSN 0009-9236. Процитовано 14 червня 2023.
  61. ↑ Olson, Randall J.; Bartlett, Lowell; Sonneborn, Alex; Bretton-Granatoor, Zachary; Firdous, Ayesha; Harris, Alexander Z.; Abbas, Atheir I. (27 лютого 2023). The classic psychedelic DOI induces a persistent desynchronized state in medial prefrontal cortex (англ.). doi:10.1101/2023.02.26.529963. Процитовано 18 червня 2023.
  62. ↑ Vejmola, Čestmír; Tylš, Filip; Piorecká, Václava; Koudelka, Vlastimil; Kadeřábek, Lukáš; Novák, Tomáš; Páleníček, Tomáš (2 жовтня 2021). Psilocin, LSD, mescaline, and DOB all induce broadband desynchronization of EEG and disconnection in rats with robust translational validity. Translational Psychiatry (англ.). Т. 11, № 1. с. 1—8. doi:10.1038/s41398-021-01603-4. ISSN 2158-3188. Процитовано 18 червня 2023.
  63. ↑ а б Ley, Laura; Holze, Friederike; Arikci, Denis; Becker, Anna M.; Straumann, Isabelle; Klaiber, Aaron; Coviello, Fabio; Dierbach, Sophie; Thomann, Jan (25 травня 2023). Comparative acute effects of mescaline, lysergic acid diethylamide, and psilocybin in a randomized, double-blind, placebo-controlled cross-over study in healthy participants. Neuropsychopharmacology (англ.). с. 1—9. doi:10.1038/s41386-023-01607-2. ISSN 1740-634X. Процитовано 18 червня 2023.
  64. ↑ Luppi, Andrea I.; Hansen, Justine Y.; Adapa, Ram; Carhart-Harris, Robin L.; Roseman, Leor; Timmermann, Christopher; Golkowski, Daniel; Ranft, Andreas; Ilg, Rüdiger (16 червня 2023). In vivo mapping of pharmacologically induced functional reorganization onto the human brain’s neurotransmitter landscape. Science Advances (англ.). Т. 9, № 24. doi:10.1126/sciadv.adf8332. ISSN 2375-2548. PMC 10266734. PMID 37315149. Процитовано 18 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  65. ↑ Vargas, Maxemiliano V.; Dunlap, Lee E.; Dong, Chunyang; Carter, Samuel J.; Tombari, Robert J.; Jami, Shekib A.; Cameron, Lindsay P.; Patel, Seona D.; Hennessey, Joseph J. (17 лютого 2023). Psychedelics promote neuroplasticity through the activation of intracellular 5-HT2A receptors. Science (англ.). Т. 379, № 6633. с. 700—706. doi:10.1126/science.adf0435. ISSN 0036-8075. PMC 10108900. PMID 36795823. Процитовано 15 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  66. ↑ Kwan, Alex C.; Olson, David E.; Preller, Katrin H.; Roth, Bryan L. (2022-11). The neural basis of psychedelic action. Nature Neuroscience (англ.). Т. 25, № 11. с. 1407—1419. doi:10.1038/s41593-022-01177-4. ISSN 1546-1726. PMC 9641582. PMID 36280799. Процитовано 15 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  67. ↑ Smausz, Rebecca; Neill, Joanna; Gigg, John (2022-07). Neural mechanisms underlying psilocybin’s therapeutic potential – the need for preclinical in vivo electrophysiology. Journal of Psychopharmacology (англ.). Т. 36, № 7. с. 781—793. doi:10.1177/02698811221092508. ISSN 0269-8811. PMC 9247433. PMID 35638159. Процитовано 15 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  68. ↑ а б Doss, Manoj K.; Považan, Michal; Rosenberg, Monica D.; Sepeda, Nathan D.; Davis, Alan K.; Finan, Patrick H.; Smith, Gwenn S.; Pekar, James J.; Barker, Peter B. (8 листопада 2021). Psilocybin therapy increases cognitive and neural flexibility in patients with major depressive disorder. Translational Psychiatry (англ.). Т. 11, № 1. с. 1—10. doi:10.1038/s41398-021-01706-y. ISSN 2158-3188. Процитовано 15 червня 2023.
  69. ↑ а б de Vos, Cato M. H.; Mason, Natasha L.; Kuypers, Kim P. C. (2021). Psychedelics and Neuroplasticity: A Systematic Review Unraveling the Biological Underpinnings of Psychedelics. Frontiers in Psychiatry. Т. 12. doi:10.3389/fpsyt.2021.724606. ISSN 1664-0640. PMC 8461007. PMID 34566723. Процитовано 14 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  70. ↑ а б Ly, Calvin; Greb, Alexandra C.; Cameron, Lindsay P.; Wong, Jonathan M.; Barragan, Eden V.; Wilson, Paige C.; Burbach, Kyle F.; Soltanzadeh Zarandi, Sina; Sood, Alexander (2018-06). Psychedelics Promote Structural and Functional Neural Plasticity. Cell Reports. Т. 23, № 11. с. 3170—3182. doi:10.1016/j.celrep.2018.05.022. ISSN 2211-1247. PMC 6082376. PMID 29898390. Процитовано 15 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  71. ↑ а б в Nardou, Romain; Sawyer, Edward; Song, Young Jun; Wilkinson, Makenzie; Padovan-Hernandez, Yasmin; de Deus, Júnia Lara; Wright, Noelle; Lama, Carine; Faltin, Sehr (14 червня 2023). Psychedelics reopen the social reward learning critical period. Nature (англ.). doi:10.1038/s41586-023-06204-3. ISSN 0028-0836. Процитовано 15 червня 2023.
  72. ↑ а б Grieco, Steven F.; Castrén, Eero; Knudsen, Gitte M.; Kwan, Alex C.; Olson, David E.; Zuo, Yi; Holmes, Todd C.; Xu, Xiangmin (9 листопада 2022). Psychedelics and Neural Plasticity: Therapeutic Implications. The Journal of Neuroscience (англ.). Т. 42, № 45. с. 8439—8449. doi:10.1523/JNEUROSCI.1121-22.2022. ISSN 0270-6474. PMC 9665925. PMID 36351821. Процитовано 15 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  73. ↑ Schartner, Michael M.; Carhart-Harris, Robin L.; Barrett, Adam B.; Seth, Anil K.; Muthukumaraswamy, Suresh D. (19 квітня 2017). Increased spontaneous MEG signal diversity for psychoactive doses of ketamine, LSD and psilocybin. Scientific Reports (англ.). Т. 7, № 1. с. 46421. doi:10.1038/srep46421. ISSN 2045-2322. Процитовано 15 червня 2023.
  74. ↑ а б в г Herzog, Rubén; Mediano, Pedro A. M.; Rosas, Fernando E.; Lodder, Paul; Carhart-Harris, Robin; Perl, Yonatan Sanz; Tagliazucchi, Enzo; Cofre, Rodrigo (17 квітня 2023). A whole-brain model of the neural entropy increase elicited by psychedelic drugs. Scientific Reports (англ.). Т. 13, № 1. с. 6244. doi:10.1038/s41598-023-32649-7. ISSN 2045-2322. Процитовано 15 червня 2023.
  75. ↑ Luppi, Andrea I.; Vohryzek, Jakub; Kringelbach, Morten L.; Mediano, Pedro A. M.; Craig, Michael M.; Adapa, Ram; Carhart-Harris, Robin L.; Roseman, Leor; Pappas, Ioannis (28 січня 2023). Distributed harmonic patterns of structure-function dependence orchestrate human consciousness. Communications Biology (англ.). Т. 6, № 1. с. 1—19. doi:10.1038/s42003-023-04474-1. ISSN 2399-3642. Процитовано 18 червня 2023.
  76. ↑ Carhart-Harris, Robin L.; Erritzoe, David; Williams, Tim; Stone, James M.; Reed, Laurence J.; Colasanti, Alessandro; Tyacke, Robin J.; Leech, Robert; Malizia, Andrea L. (7 лютого 2012). Neural correlates of the psychedelic state as determined by fMRI studies with psilocybin. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 109, № 6. с. 2138—2143. doi:10.1073/pnas.1119598109. ISSN 0027-8424. PMC 3277566. PMID 22308440. Процитовано 15 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  77. ↑ Carhart-Harris, Robin L.; Leech, Robert; Hellyer, Peter J.; Shanahan, Murray; Feilding, Amanda; Tagliazucchi, Enzo; Chialvo, Dante R.; Nutt, David (2014). The entropic brain: a theory of conscious states informed by neuroimaging research with psychedelic drugs. Frontiers in Human Neuroscience. Т. 8. doi:10.3389/fnhum.2014.00020. ISSN 1662-5161. PMC 3909994. PMID 24550805. Процитовано 15 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  78. ↑ Rankaduwa, Sidath; Owen, Adrian M (4 квітня 2023). Psychedelics, entropic brain theory, and the taxonomy of conscious states: a summary of debates and perspectives. Neuroscience of Consciousness (англ.). Т. 2023, № 1. doi:10.1093/nc/niad001. ISSN 2057-2107. PMC 10072236. PMID 37025356. Процитовано 15 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  79. ↑ Mithoefer, Michael C; Mithoefer, Ann T; Feduccia, Allison A; Jerome, Lisa; Wagner, Mark; Wymer, Joy; Holland, Julie; Hamilton, Scott; Yazar-Klosinski, Berra (2018-06). 3,4-methylenedioxymethamphetamine (MDMA)-assisted psychotherapy for post-traumatic stress disorder in military veterans, firefighters, and police officers: a randomised, double-blind, dose-response, phase 2 clinical trial. The Lancet Psychiatry. Т. 5, № 6. с. 486—497. doi:10.1016/s2215-0366(18)30135-4. ISSN 2215-0366. Процитовано 11 червня 2023.
  80. ↑ а б Burns, Janet. FDA Designates MDMA As 'Breakthrough Therapy' For Post-Traumatic Stress. Forbes (англ.). Процитовано 11 червня 2023.
  81. ↑ а б Multidisciplinary Association for Psychedelic Studies (5 травня 2023). A Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled, Multi-Site Phase 3 Study of the Efficacy and Safety of Manualized MDMA-Assisted Psychotherapy for the Treatment of Posttraumatic Stress Disorder of Moderate or Greater Severity. № NCT04077437. Процитовано 8 червня 2023.
  82. ↑ Feder, Adriana; Parides, Michael K.; Murrough, James W.; Perez, Andrew M.; Morgan, Julia E.; Saxena, Shireen; Kirkwood, Katherine; aan het Rot, Marije; Lapidus, Kyle A. B. (1 червня 2014). Efficacy of Intravenous Ketamine for Treatment of Chronic Posttraumatic Stress Disorder: A Randomized Clinical Trial. JAMA Psychiatry (англ.). Т. 71, № 6. с. 681. doi:10.1001/jamapsychiatry.2014.62. ISSN 2168-622X. Процитовано 11 червня 2023.
  83. ↑ Albott, C. Sophia; Lim, Kelvin O.; Forbes, Miriam K.; Erbes, Christopher; Tye, Susanna J.; Grabowski, John G.; Thuras, Paul; Batres-y-Carr, Tegan M.; Wels, Joseph (1 травня 2018). Efficacy, Safety, and Durability of Repeated Ketamine Infusions for Comorbid Posttraumatic Stress Disorder and Treatment-Resistant Depression. The Journal of Clinical Psychiatry (English) . Т. 79, № 3. с. 17462. doi:10.4088/JCP.17m11634. ISSN 0160-6689. Процитовано 11 червня 2023.
  84. ↑ Pradhan, Basant; Mitrev, Ludmil; Moaddell, Ruin; Wainer, Irving W. (1 липня 2018). d-Serine is a potential biomarker for clinical response in treatment of post-traumatic stress disorder using (R,S)-ketamine infusion and TIMBER psychotherapy: A pilot study. Biochimica et Biophysica Acta (BBA) - Proteins and Proteomics (англ.). Т. 1866, № 7. с. 831—839. doi:10.1016/j.bbapap.2018.03.006. ISSN 1570-9639. PMC 9067607. PMID 29563072. Процитовано 11 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  85. ↑ Krediet, Erwin; Bostoen, Tijmen; Breeksema, Joost; van Schagen, Annette; Passie, Torsten; Vermetten, Eric (24 червня 2020). Reviewing the Potential of Psychedelics for the Treatment of PTSD. International Journal of Neuropsychopharmacology (англ.). Т. 23, № 6. с. 385—400. doi:10.1093/ijnp/pyaa018. ISSN 1461-1457. PMC 7311646. PMID 32170326. Процитовано 11 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  86. ↑ Forsythe, Marika L.; Boileau, Andrew J. (1 березня 2022). Use of cannabinoids for the treatment of patients with post-traumatic stress disorder. Journal of Basic and Clinical Physiology and Pharmacology (англ.). Т. 33, № 2. с. 121—132. doi:10.1515/jbcpp-2020-0279. ISSN 2191-0286. Процитовано 23 липня 2023.
  87. ↑ Nacasch, Nitsa; Avni, Chen; Toren, Paz (2023). Medical cannabis for treatment-resistant combat PTSD. Frontiers in Psychiatry. Т. 13. doi:10.3389/fpsyt.2022.1014630. ISSN 1664-0640. PMC 9893003. PMID 36741572. Процитовано 23 липня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  88. ↑ Roitman, Pablo; Mechoulam, Raphael; Cooper-Kazaz, Rena; Shalev, Arieh (1 серпня 2014). Preliminary, Open-Label, Pilot Study of Add-On Oral Δ9-Tetrahydrocannabinol in Chronic Post-Traumatic Stress Disorder. Clinical Drug Investigation (англ.). Т. 34, № 8. с. 587—591. doi:10.1007/s40261-014-0212-3. ISSN 1179-1918. Процитовано 11 червня 2023.
  89. ↑ Cameron, Colin; Watson, Diane; Robinson, Jeffrey (2014-10). Use of a Synthetic Cannabinoid in a Correctional Population for Posttraumatic Stress Disorder–Related Insomnia and Nightmares, Chronic Pain, Harm Reduction, and Other Indications: A Retrospective Evaluation. Journal of Clinical Psychopharmacology (амер.). Т. 34, № 5. с. 559. doi:10.1097/JCP.0000000000000180. ISSN 0271-0749. PMC 4165471. PMID 24987795. Процитовано 11 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  90. ↑ Jetly, Rakesh; Heber, Alexandra; Fraser, George; Boisvert, Denis (1 січня 2015). The efficacy of nabilone, a synthetic cannabinoid, in the treatment of PTSD-associated nightmares: A preliminary randomized, double-blind, placebo-controlled cross-over design study. Psychoneuroendocrinology (англ.). Т. 51. с. 585—588. doi:10.1016/j.psyneuen.2014.11.002. ISSN 0306-4530. Процитовано 11 червня 2023.
  91. ↑ A Phase 3 Program of MDMA-Assisted Therapy for the Treatment of Severe Posttraumatic Stress Disorder (PTSD). MAPS. Процитовано 8 квітня 2021.
  92. ↑ Thal SB, Lommen MJ (2018). Current Perspective on MDMA-Assisted Psychotherapy for Posttraumatic Stress Disorder. Journal of Contemporary Psychotherapy. 48 (2): 99—108. doi:10.1007/s10879-017-9379-2. PMC 5917000. PMID 29720767.
  93. ↑ Phase 3 Trial Program: MDMA-Assisted Therapy for PTSD. Multidisciplinary Association for Psychedelic Studies - MAPS (амер.). Процитовано 24 травня 2022.
  94. ↑ Schimmers, Nina; Breeksema, Joost J.; Smith-Apeldoorn, Sanne Y.; Veraart, Jolien; van den Brink, Wim; Schoevers, Robert A. (2022-01). Psychedelics for the treatment of depression, anxiety, and existential distress in patients with a terminal illness: a systematic review. Psychopharmacology (англ.). Т. 239, № 1. с. 15—33. doi:10.1007/s00213-021-06027-y. ISSN 0033-3158. Процитовано 18 червня 2023.
  95. ↑ а б Data demonstrating long-term improvement in depression in cancer patients following single dose of COMP360 psilocybin therapy to be presented at ASCO 2023 | COMPASS Pathways. https://compasspathways.com/ (амер.). Процитовано 14 червня 2023.
  96. ↑ а б von Rotz, Robin; Schindowski, Eva M.; Jungwirth, Johannes; Schuldt, Anna; Rieser, Nathalie M.; Zahoranszky, Katharina; Seifritz, Erich; Nowak, Albina; Nowak, Peter (2023-02). Single-dose psilocybin-assisted therapy in major depressive disorder: a placebo-controlled, double-blind, randomised clinical trial. eClinicalMedicine. Т. 56. с. 101809. doi:10.1016/j.eclinm.2022.101809. ISSN 2589-5370. PMC 9830149. PMID 36636296. Процитовано 14 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  97. ↑ а б McCrone, Paul; Fisher, Henry; Knight, Clare; Harding, Rebecca; Schlag, Anne K.; Nutt, David J.; Neill, Joanna C. (2 червня 2023). Cost-effectiveness of psilocybin-assisted therapy for severe depression: exploratory findings from a decision analytic model. Psychological Medicine (англ.). с. 1—8. doi:10.1017/S0033291723001411. ISSN 0033-2917. Процитовано 13 червня 2023.
  98. ↑ а б Bahr R, Lopez A, Rey JA (June 2019). Intranasal Esketamine (SpravatoTM) for Use in Treatment-Resistant Depression In Conjunction With an Oral Antidepressant. P & T. 44 (6): 340—375. PMC 6534172. PMID 31160868.
  99. ↑ Peck, Stephanie Knatz; Shao, Samantha; Gruen, Tessa; Yang, Kevin; Babakanian, Alexandra; Trim, Julie; Finn, Daphna M.; Kaye, Walter H. (24 липня 2023). Psilocybin therapy for females with anorexia nervosa: a phase 1, open-label feasibility study. Nature Medicine (англ.). с. 1—7. doi:10.1038/s41591-023-02455-9. ISSN 1546-170X. Процитовано 3 серпня 2023.
  100. ↑ а б Majić, Tomislav; Ehrlich, Stefan (24 липня 2023). Psilocybin for the treatment of anorexia nervosa. Nature Medicine (англ.). с. 1—2. doi:10.1038/s41591-023-02458-6. ISSN 1546-170X. Процитовано 3 серпня 2023.
  101. ↑ а б в Nichols, Charles D. (15 листопада 2022). Psychedelics as potent anti-inflammatory therapeutics. Neuropharmacology (англ.). Т. 219. с. 109232. doi:10.1016/j.neuropharm.2022.109232. ISSN 0028-3908. Процитовано 13 червня 2023.
  102. ↑ Schindler, Emmanuelle A. D. (1 вересня 2022). Psychedelics as preventive treatment in headache and chronic pain disorders. Neuropharmacology (англ.). Т. 215. с. 109166. doi:10.1016/j.neuropharm.2022.109166. ISSN 0028-3908. Процитовано 13 червня 2023.
  103. ↑ Sewell, R. A.; Halpern, J. H.; Pope, H. G. (27 червня 2006). Response of cluster headache to psilocybin and LSD. Neurology (англ.). Т. 66, № 12. с. 1920—1922. doi:10.1212/01.wnl.0000219761.05466.43. ISSN 0028-3878. Процитовано 13 червня 2023.
  104. ↑ Davenport, Wm Jeptha (16 лютого 2016). Psychedelic and nonpsychedelic LSD and psilocybin for cluster headache. CMAJ (англ.). Т. 188, № 3. с. 217—217. doi:10.1503/cmaj.1150082. ISSN 0820-3946. PMC 4754189. PMID 26883890. Процитовано 13 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  105. ↑ Kanen, Jonathan W.; Luo, Qiang; Rostami Kandroodi, Mojtaba; Cardinal, Rudolf N.; Robbins, Trevor W.; Nutt, David J.; Carhart-Harris, Robin L.; den Ouden, Hanneke E. M. (22 листопада 2022). Effect of lysergic acid diethylamide (LSD) on reinforcement learning in humans. Psychological Medicine (англ.). с. 1—12. doi:10.1017/S0033291722002963. ISSN 0033-2917. Процитовано 14 червня 2023.
  106. ↑ а б в г д Nutt, David; Spriggs, Meg; Erritzoe, David (1 лютого 2023). Psychedelics therapeutics: What we know, what we think, and what we need to research. Neuropharmacology (англ.). Т. 223. с. 109257. doi:10.1016/j.neuropharm.2022.109257. ISSN 0028-3908. Процитовано 13 червня 2023.
  107. ↑ Carhart-Harris, R. L.; Chandaria, S.; Erritzoe, D. E.; Gazzaley, A.; Girn, M.; Kettner, H.; Mediano, P. A. M.; Nutt, D. J.; Rosas, F. E. (15 березня 2023). Canalization and plasticity in psychopathology. Neuropharmacology (англ.). Т. 226. с. 109398. doi:10.1016/j.neuropharm.2022.109398. ISSN 0028-3908. Процитовано 13 червня 2023.
  108. ↑ Olson, David E (2018-01). Psychoplastogens: A Promising Class of Plasticity-Promoting Neurotherapeutics. Journal of Experimental Neuroscience (англ.). Т. 12. с. 117906951880050. doi:10.1177/1179069518800508. ISSN 1179-0695. PMC 6149016. PMID 30262987. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  109. ↑ Vargas, Maxemiliano V.; Meyer, Retsina; Avanes, Arabo A.; Rus, Mark; Olson, David E. (2021). Psychedelics and Other Psychoplastogens for Treating Mental Illness. Frontiers in Psychiatry. Т. 12. doi:10.3389/fpsyt.2021.727117. ISSN 1664-0640. PMC 8520991. PMID 34671279. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  110. ↑ Khan, Shariq Mansoor; Carter, Gregory T.; Aggarwal, Sunil K.; Holland, Julie (2021). Psychedelics for Brain Injury: A Mini-Review. Frontiers in Neurology. Т. 12. doi:10.3389/fneur.2021.685085. ISSN 1664-2295. PMC 8357986. PMID 34393973. Процитовано 3 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  111. ↑ Fruit Fly Study Shows Psilocybin Produces Long-Lasting Antidepressant-Like Effect. High Times (амер.). 20 липня 2022. Процитовано 27 листопада 2022.
  112. ↑ Psilocybin: gateway to the soul or just a good high?. Chanterelle Dreams, Amanita Nightmares: The Love, Lore, and Mystique of Mushrooms. White River Junction, Vermont: Chelsea Green Publishing. 2010. с. 163–184. ISBN 978-1-60358-214-8.
  113. ↑ Dos Santos RG, Osório FL, Crippa JA, Riba J, Zuardi AW, Hallak JE (June 2016). Antidepressive, anxiolytic, and antiaddictive effects of ayahuasca, psilocybin and lysergic acid diethylamide (LSD): a systematic review of clinical trials published in the last 25 years. Therapeutic Advances in Psychopharmacology. 6 (3): 193—213. doi:10.1177/2045125316638008. PMC 4910400. PMID 27354908.
  114. ↑ Charles S. Grob, MD; Alicia L. Danforth, MA; Gurpreet S. Chopra, MD та ін. (3 січня 2011). Pilot Study of Psilocybin Treatment for Anxiety in Patients With Advanced-Stage Cancer. jamanetwork.com (eng) . Arch Gen Psychiatry. 2011;68(1). doi:10.1001/archgenpsychiatry.2010.116. {{cite web}}: Явне використання «та ін.» у: |last= (довідка)
  115. ↑ Ross S, Bossis A, Guss J, Agin-Liebes G, Malone T, Cohen B, Mennenga SE, Belser A, Kalliontzi K, Babb J, Su Z, Corby P, Schmidt BL (December 2016). Rapid and sustained symptom reduction following psilocybin treatment for anxiety and depression in patients with life-threatening cancer: a randomized controlled trial. Journal of Psychopharmacology. 30 (12): 1165—1180. doi:10.1177/0269881116675512. PMC 5367551. PMID 27909164. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  116. ↑ Griffiths psilocybin
  117. ↑ COMPASS Pathways Receives FDA Breakthrough Therapy Designation for Psilocybin Therapy for Treatment-resistant Depression (амер.). Compass Pathways. Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 3 грудня 2018.
  118. ↑ Carhart-Harris, Robin L.; Bolstridge, Mark; Rucker, James; Day, Camilla M. J.; Erritzoe, David; Kaelen, Mendel; Bloomfield, Michael; Rickard, James A.; Forbes, Ben (1 липня 2016). Psilocybin with psychological support for treatment-resistant depression: an open-label feasibility study. The Lancet Psychiatry (English) . Т. 3, № 7. с. 619—627. doi:10.1016/S2215-0366(16)30065-7. ISSN 2215-0366. Процитовано 5 березня 2023.
  119. ↑ Carhart-Harris, Robin L.; Roseman, Leor; Bolstridge, Mark; Demetriou, Lysia; Pannekoek, J. Nienke; Wall, Matthew B.; Tanner, Mark; Kaelen, Mendel; McGonigle, John (13 жовтня 2017). Psilocybin for treatment-resistant depression: fMRI-measured brain mechanisms. Scientific Reports. Т. 7, № 1. с. 13187. doi:10.1038/s41598-017-13282-7. ISSN 2045-2322. PMC 5640601. PMID 29030624. Процитовано 5 березня 2023.
  120. ↑ Richard Staines (2 грудня 2019). FDA tags psilocybin drug as clinical depression Breakthrough Therapy. Pharmaphorum. Архів оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 7 вересня 2021.
  121. ↑ Więckiewicz G, Stokłosa I, Piegza M, Gorczyca P, Pudlo R (August 2021). Lysergic Acid Diethylamide, Psilocybin and Dimethyltryptamine in Depression Treatment: A Systematic Review. Pharmaceuticals. 14 (8): 793. doi:10.3390/ph14080793. PMC 8399008. PMID 34451890.
  122. ↑ Catlow, Briony J.; Song, Shijie; Paredes, Daniel A.; Kirstein, Cheryl L.; Sanchez-Ramos, Juan (August 2013). Effects of psilocybin on hippocampal neurogenesis and extinction of trace fear conditioning. Experimental Brain Research. 228 (4): 481—491. doi:10.1007/s00221-013-3579-0. ISSN 1432-1106. PMID 23727882.
  123. ↑ Wulff, Andreas B.; Nichols, Charles D.; Thompson, Scott M. (15 червня 2023). Preclinical perspectives on the mechanisms underlying the therapeutic actions of psilocybin in psychiatric disorders. Neuropharmacology (англ.). Т. 231. с. 109504. doi:10.1016/j.neuropharm.2023.109504. ISSN 0028-3908. Процитовано 13 червня 2023.
  124. ↑ Cato M. H. de Vos, Natasha L. Mason, and Kim P. C. Kuypers (10 вересня 2021). Psychedelics and Neuroplasticity: A Systematic Review Unraveling the Biological Underpinnings of Psychedelics (eng) . Frontiers in psychiatry vol. 12 (724606). doi:10.3389/fpsyt.2021.724606.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  125. ↑ Olson, David E (19 вересня 2018). Psychoplastogens: A Promising Class of Plasticity-Promoting Neurotherapeutics. Journal of Experimental Neuroscience. 12: 1179069518800508. doi:10.1177/1179069518800508. ISSN 1179-0695. PMC 6149016. PMID 30262987.
  126. ↑ Vargas, Maxemiliano V.; Meyer, Retsina; Avanes, Arabo A.; Rus, Mark; Olson, David E. (2021). Psychedelics and Other Psychoplastogens for Treating Mental Illness. Frontiers in Psychiatry. 12: 727117. doi:10.3389/fpsyt.2021.727117. ISSN 1664-0640. PMC 8520991. PMID 34671279.
  127. ↑ Peck, Stephanie Knatz; Shao, Samantha; Gruen, Tessa; Yang, Kevin; Babakanian, Alexandra; Trim, Julie; Finn, Daphna M.; Kaye, Walter H. (24 липня 2023). Psilocybin therapy for females with anorexia nervosa: a phase 1, open-label feasibility study. Nature Medicine (англ.). с. 1—7. doi:10.1038/s41591-023-02455-9. ISSN 1546-170X. Процитовано 3 серпня 2023.
  128. ↑ Kohn, Barbara; Hofmann, Albert (1981). LSD: My Problem Child. The Antioch Review. Т. 39, № 3. с. 389. doi:10.2307/4638477. ISSN 0003-5769. Процитовано 15 червня 2023.
  129. ↑ Passie, Torsten; Halpern, John H.; Stichtenoth, Dirk O.; Emrich, Hinderk M.; Hintzen, Annelie (2008-12). The Pharmacology of Lysergic Acid Diethylamide: A Review. CNS Neuroscience & Therapeutics (англ.). Т. 14, № 4. с. 295—314. doi:10.1111/j.1755-5949.2008.00059.x. PMC 6494066. PMID 19040555. Процитовано 15 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  130. ↑ Liu, Yunzhe; Nour, Matthew M.; Schuck, Nicolas W.; Behrens, Timothy E. J.; Dolan, Raymond J. (2022-04). Decoding cognition from spontaneous neural activity. Nature Reviews Neuroscience (англ.). Т. 23, № 4. с. 204—214. doi:10.1038/s41583-022-00570-z. ISSN 1471-0048. Процитовано 15 червня 2023.
  131. ↑ Ly C, Greb AC, Cameron LP, Wong JM, Barragan EV, Wilson PC, Burbach KF, Soltanzadeh Zarandi S, Sood A, Paddy MR, Duim WC, Dennis MY, McAllister AK, Ori-McKenney KM, Gray JA, Olson DE (June 2018). Psychedelics Promote Structural and Functional Neural Plasticity. Cell Reports. 23 (11): 3170—3182. doi:10.1016/j.celrep.2018.05.022. PMC 6082376. PMID 29898390. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  132. ↑ Morales-Garcia, JA; Calleja-Conde, J; Lopez-Moreno, JA; Alonso-Gil, S; Sanz-SanCristobal, M; Riba, J; Perez-Castillo, A (28 вересня 2020). N,N-dimethyltryptamine compound found in the hallucinogenic tea ayahuasca, regulates adult neurogenesis in vitro and in vivo. Translational Psychiatry. 10 (1): 331. doi:10.1038/s41398-020-01011-0. PMC 7522265. PMID 32989216.
  133. ↑ Small Pharma Ltd (22 вересня 2022). A Double-blind, Randomised, Placebo-controlled Study of Intravenous Doses of SPL026 (DMT Fumarate), a Serotonergic Psychedelic, in Healthy Subjects (Part A) and Patients With Major Depressive Disorder (Part B).
  134. ↑ Small Pharma Ltd (21 вересня 2022). An Open-Label Study Investigating the Safety, Tolerability, Pharmacokinetics, Pharmacodynamics & Exploratory Efficacy of Intravenous SPL026 Drug Product (DMT Fumarate) Alone or in Combination With SSRIs in Patients With Major Depressive Disorder.
  135. ↑ Szabó Í, Varga VÉ, Dvorácskó S, Farkas AE, Körmöczi T, Berkecz R, Kecskés S, Menyhárt Á, Frank R, Hantosi D, Cozzi NV, Frecska E, Tömböly C, Krizbai IA, Bari F, Farkas E (July 2021). N,N-Dimethyltryptamine attenuates spreading depolarization and restrains neurodegeneration by sigma-1 receptor activation in the ischemic rat brain. Neuropharmacology. 192: 108612. doi:10.1016/j.neuropharm.2021.108612. PMID 34023338. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
  136. ↑ Akome Developing Psychedelic Parkinson's Therapy, Seeks US Patent (амер.). 30 липня 2021. Процитовано 11 вересня 2022.
  137. ↑ а б Vamvakopoulou, Ioanna A.; Narine, Kelly A. D.; Campbell, Ian; Dyck, Jason R. B.; Nutt, David J. (1 січня 2023). Mescaline: The forgotten psychedelic. Neuropharmacology (англ.). Т. 222. с. 109294. doi:10.1016/j.neuropharm.2022.109294. ISSN 0028-3908. Процитовано 13 червня 2023.
  138. ↑ Emerson A., Ponté L., Jerome L., Doblin R. History and future of the Multidisciplinary Association for Psychedelic Studies (MAPS) // J Psychoactive Drugs. — 2014. — Vol. 46, no. 1. — P. 27–36. — DOI:10.1080/02791072.2014.877321. — PMID 24830183.
  139. ↑ A Manual for MDMA-Assisted Psychotherapy in the Treatment of Posttraumatic Stress Disorder / Multidisciplinary Association for Psychedelic Studies. — 2013. — 4 January. — Дата звернення: 31.05.2014.
  140. ↑ White, C. Michael. 3,4-Methylenedioxymethamphetamine's (MDMA's) Impact on Posttraumatic Stress Disorder // Annals of Pharmacotherapy : journal. — 2014. — 16 April.
  141. ↑ de Kleine R. A., Rothbaum B. O., van Minnen A. Pharmacological enhancement of exposure-based treatment in PTSD: a qualitative review // Eur J Psychotraumatology. — 2014. — Vol. 4 (17 October). — DOI:10.3402/ejpt.v4i0.21626. — PMID 24147208.
  142. ↑ Ендрю Губерман, The Science of MDMA & Its Therapeutic Uses: Benefits & Risks | Huberman Lab Podcast (uk-UA) , процитовано 15 червня 2023
  143. ↑ Morgan, Celia J. A.; Muetzelfeldt, Leslie; Curran, H. Valerie (2010-01). Consequences of chronic ketamine self-administration upon neurocognitive function and psychological wellbeing: a 1-year longitudinal study: The consequences of repeated ketamine use. Addiction (англ.). Т. 105, № 1. с. 121—133. doi:10.1111/j.1360-0443.2009.02761.x. Процитовано 13 червня 2023.
  144. ↑ Berman, Robert M; Cappiello, Angela; Anand, Amit; Oren, Dan A; Heninger, George R; Charney, Dennis S; Krystal, John H (2000-02). Antidepressant effects of ketamine in depressed patients. Biological Psychiatry. Т. 47, № 4. с. 351—354. doi:10.1016/s0006-3223(99)00230-9. ISSN 0006-3223. Процитовано 13 червня 2023.
  145. ↑ Zarate, Carlos A.; Singh, Jaskaran B.; Carlson, Paul J.; Brutsche, Nancy E.; Ameli, Rezvan; Luckenbaugh, David A.; Charney, Dennis S.; Manji, Husseini K. (1 серпня 2006). A Randomized Trial of an N-methyl-D-aspartate Antagonist in Treatment-Resistant Major Depression. Archives of General Psychiatry (англ.). Т. 63, № 8. с. 856. doi:10.1001/archpsyc.63.8.856. ISSN 0003-990X. Процитовано 13 червня 2023.
  146. ↑ Price, Rebecca B.; Nock, Matthew K.; Charney, Dennis S.; Mathew, Sanjay J. (2009-09). Effects of Intravenous Ketamine on Explicit and Implicit Measures of Suicidality in Treatment-Resistant Depression. Biological Psychiatry. Т. 66, № 5. с. 522—526. doi:10.1016/j.biopsych.2009.04.029. ISSN 0006-3223. PMC 2935847. PMID 19545857. Процитовано 13 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  147. ↑ Grunebaum, Michael F.; Galfalvy, Hanga C.; Choo, Tse-Hwei; Keilp, John G.; Moitra, Vivek K.; Parris, Michelle S.; Marver, Julia E.; Burke, Ainsley K.; Milak, Matthew S. (2018-04). Ketamine for Rapid Reduction of Suicidal Thoughts in Major Depression: A Midazolam-Controlled Randomized Clinical Trial. American Journal of Psychiatry (англ.). Т. 175, № 4. с. 327—335. doi:10.1176/appi.ajp.2017.17060647. ISSN 0002-953X. PMC 5880701. PMID 29202655. Процитовано 13 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  148. ↑ Johnston, Jenessa N.; Kadriu, Bashkim; Kraus, Christoph; Henter, Ioline D.; Zarate, Carlos A. (20 червня 2023). Ketamine in neuropsychiatric disorders: an update. Neuropsychopharmacology (англ.). с. 1—18. doi:10.1038/s41386-023-01632-1. ISSN 1740-634X. Процитовано 3 липня 2023.
  149. ↑ а б Balban, Melis Yilmaz; Neri, Eric; Kogon, Manuela M.; Weed, Lara; Nouriani, Bita; Ендрю Губерман та ін. (2023-01). Brief structured respiration practices enhance mood and reduce physiological arousal. Cell Reports Medicine. Т. 4, № 1. с. 100895. doi:10.1016/j.xcrm.2022.100895. ISSN 2666-3791. PMC 9873947. PMID 36630953. Процитовано 30 липня 2023. {{cite news}}: Явне використання «та ін.» у: |last6= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  150. ↑ Fincham, Guy William; Strauss, Clara; Montero-Marin, Jesus; Cavanagh, Kate (9 січня 2023). Effect of breathwork on stress and mental health: A meta-analysis of randomised-controlled trials. Scientific Reports (англ.). Т. 13, № 1. с. 432. doi:10.1038/s41598-022-27247-y. ISSN 2045-2322. Процитовано 30 липня 2023.
  151. ↑ а б Omar Almahayni, Lucy Hammond (29.05.2023). Does the Wim Hof Method have a beneficial impact on physiological and psychological outcomes in healthy and non-healthy participants? A systematic review. doi:10.1101/2023.05.28.23290653.
  152. ↑ Krentzman, Oliver J (2021). The Cognitive, Psychological, and Physical Effects of Wim Hof's Breathing Method: An Exploratory Study (англ.). doi:10.13140/RG.2.2.12026.62403. Процитовано 16 червня 2023.
  153. ↑ Burt, Tal; Young, Graeme; Lee, Wooin; Kusuhara, Hiroyuki; Langer, Oliver; Rowland, Malcolm; Sugiyama, Yuichi (2020-11). Phase 0/microdosing approaches: time for mainstream application in drug development?. Nature Reviews Drug Discovery (англ.). Т. 19, № 11. с. 801—818. doi:10.1038/s41573-020-0080-x. ISSN 1474-1776. Процитовано 15 червня 2023.
  154. ↑ Rootman, Joseph M.; Kryskow, Pamela; Harvey, Kalin; Stamets, Paul; Santos-Brault, Eesmyal; Kuypers, Kim P. C.; Polito, Vince; Bourzat, Francoise; Walsh, Zach (18 листопада 2021). Adults who microdose psychedelics report health related motivations and lower levels of anxiety and depression compared to non-microdosers. Scientific Reports (англ.). Т. 11, № 1. с. 22479. doi:10.1038/s41598-021-01811-4. ISSN 2045-2322. Процитовано 15 червня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Психоделічна_психотерапія&oldid=41531186