Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Ефективність (англ. efficiency; performance; нім. Effektivität f, Wirkunsgrad m, Wirksamkeit f) — це часто вимірювана здатність уникати помилок або марнування матеріалів, енергії, зусиль, грошей і часу під час виконання завдання. У більш загальному сенсі це здатність робити щось добре, успішно та без затрат. Також, це відношення корисного ефекту (результату) до витрат на його одержання

У науці і техніці

ред.

У фізиці

  • Корисна робота на кількість енергії, механічна перевага над ідеальною механічною перевагою, часто позначається грецькою малою літерою η (Eta):
  • Електрична ефективність
  • Ефективність перетворення енергії
  • Механічна ефективність
  • Тепловий ККД, відношення виконаної роботи до спожитої теплової енергії
  • Ефективне використання енергії, мета максимізації ефективності

У термодинаміці:

  • Ефективність перетворення енергії, міра другого закону термодинамічних втрат
  • Ефективність випромінювання, відношення випромінюваної потужності до потужності, поглиненої на клемах антени
  • Об'ємний ККД у конструкції двигуна внутрішнього згоряння для ВПС
  • Підйомна сила
  • ККД Фарадея, електроліз
  • Квантова ефективність, міра чутливості фоточутливого пристрою
  • Ефективність решітки, узагальнення коефіцієнта відбивання дзеркала, поширене на дифракційну решітку

В економіці

  • Технології підвищення продуктивності
  • Економічна ефективність, ступінь уникнення відходів або інших небажаних властивостей
  • Ефективність ринку, ступінь схожості даного ринку з ідеалом ефективного ринку
  • Ефективність за Парето, стан її неможливості зробити одну людину кращою, не погіршивши іншу
  • Ефективність Калдора-Хікса, менш сувора версія ефективності Парето
  • Аллокативна ефективність, оптимальний розподіл благ
  • Ефективна заробітна плата, виплата працівникам більшої за ринкову ставку за підвищення продуктивності
  • Ефективність бізнесу, співвідношення доходів до витрат тощо.
  • Рух за ефективність прогресивної ери (1890–1932) виступав за ефективність в економіці, суспільстві та уряді

В інших науках

  • В обчислювальній техніці:
    • Алгоритмічна ефективність, оптимізація швидкості та вимог до пам’яті комп’ютерної програми.
    • Нефункціональна вимога (критерій якості) у системному проєктуванні та архітектурі систем, яка говорить щось про споживання ресурсів для даного навантаження
    • Коефіцієнт ефективності в передачі даних
    • Ефективність зберігання, ефективність зберігання комп’ютерних даних
    • Ефективність (статистика), міра бажаності оцінювача
    • Матеріальна ефективність, порівнює потреби в матеріалах між будівельними проєктами або фізичними процесами
    • Адміністративна ефективність, вимірювання прозорості в органах державної влади та простота правил і процедур для громадян і бізнесу
  • У біології:
    • Фотосинтетична ефективність
    • Екологічна ефективність

Опис

ред.
  • Ефективність економічна —

1)показник економії суспільної праці в результаті застосування певних заходів;

2)зіставлення результатів (зокрема побічних і непрямих) господарської діяльності з витраченими ресурсами: трудовими, матеріальними, природними, фінансовими, основним капіталом тощо. Теорія ефективності розробляє методи вимірювання витрат і результатів функціонування національного господарства та його окремих ланок.

  • Ефективність технологічна — ступінь віддачі виробництва, машин, апаратів.

2) Властивість певного процесу, яка зумовлена його якістю та кількістю засобів, що беруть участь у процесі, а також конкретною ситуацією; Ефективність уможливлює виконання певної задачі; характеризується певним співвідношенням між отримуваним сумарним ефектом та сумарними витратами на створення і використання засобів, що беруть участь у процесі, його організацію та здійснення.

3) У системах обробки інформації — швидкість обробки одиниці інформації, питомі витрати на обробки одиниці інформації.

4) (від лат. effectivus — діяльний, творчий) — відносний ефект, результативність процесу, операції, проєкту, що визначається як відношення результату до затрат, які зумовили його одержання.

Література

ред.