Cotylorhynchus
| † Cotylorhynchus Час існування: ранній перм, 279.5–270 млн р. т. | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Композитний скелет Cotylorhynchus romeri (AMNH FARB 7517). Череп є зліпком зі зразка OMNH 04329, а хвіст, схоже, був зібраний заново
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| † Cotylorhynchus romeri Stovall, 1937 | ||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Cotylorhynchus — викопний рід травоїдних казеїдних синапсид, що жив наприкінці нижнього перму (кунгурський період) і, можливо, на початку середнього перму (роудський період) на території сучасних штатів Техас[1] і Оклахома[2][3]. Через велику кількість знайдених екземплярів він є найвідомішим казеїдом. Як і всі великі травоїдні казеїди, Cotylorhynchus мав коротку морду, нахилену вперед, і дуже великі зовнішні носові отвори. Казеїди зазвичай розглядаються як наземні тварини, хоча деякі автори припускають, що вони вели напівводний спосіб життя.
Його голова була дуже маленькою порівняно з розмірами тіла. Останнє було масивним, бочкоподібним та з довгим хвостом. Кінцівки були короткими та міцними. Передні та задні лапи мали короткі, широкі пальці з масивними кігтями. У бочкоподібному тілі, ймовірно, містився великий кишечник, що вказує на те, що тварині доводилося харчуватися великою кількістю рослин з низькою поживною цінністю.
Рід Cotylorhynchus представлений трьома видами, найбільший з яких міг досягати понад 6 м у довжину. Однак дослідження 2022 року припускає, що рід міг бути парафілетичним, а два з трьох видів, можливо, належали до окремих родів[4].
Опис
ред.
Cotylorhynchus був одним з найбільших синапсидів раннього перму[5] Він сягав у холці до 3 м заввишки, до 6 м завдовжки та важив до 2 т[6]. Череп Cotylorhynchus демонструє типову морфологію казеїд з нахиленою вперед мордою, дуже великим носовим отвором, склепінням черепа з численними дрібними западинами й дуже великим пінеальним отвором. Форма зубів вказує на живлення твердою рослинною їжею. Кількість зубів на верхній і нижній щелепах коливається від 16 до 20.
У нього було бочкоподібне тіло, маленька голова та хвіст ящіркового типу. Відростки хребців великих особин стають пропорційно довшими, особливо в тазовому відділі. За допомогою рухливих пальців з довгими кігтями він також, ймовірно, міг шукати їжу у ґрунті. Можливо вів напівводний спосіб життя[7].
Палеобіологія
ред.Дієта
ред.Добре розвинена бочкоподібна грудна клітка вказує на наявність масивної травної системи, придатної для засвоєння великої кількості рослин з низьким вмістом поживних речовин. Зубний ряд Cotylorhynchus також свідчить про те, що він був явно травоїдним. Передні зуби, довші й трохи вигнуті, ймовірно, слугували для збирання рослинності в роті. Гіоїдовий апарат, що зберігся у деяких казеїд (Euromycter та Ennatosaurus), вказує на існування відносно рухливого масивного язика, який, ймовірно, працював у взаємодії з зубами на піднебінні під час ковтання. Язик притискав шматочки рослин до піднебіння, щоб проколоти їжу великими піднебінними зубами, що, можливо, сприяло посиленню целюлолітичної ферментації їжі в кишечнику[8][9].
Філогенія
ред.Філогенетична кладограма за Maddin та колегами, 2008 р.[10]:
| Caseasauria |
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
ред.- ↑ Olson, E.C. (1967). Early Permian Vertebrates of Oklahoma (PDF). Oklahoma Geological Survey, Circular 74: 5—111.
- ↑ Lucas, S.G. (2006). Global Permian tetrapod biostratigraphy and biochronology. У Lucas, S.G.; Cassinis, G.; Schneider, J.W. (ред.). Non-Marine Permian Biostratigraphy and Biochronology. London: Geological Society, Special Publication 265. с. 65–93. ISBN 978-1-86239-206-9.
- ↑ Schneider, Joerg W.; Lucas, Spencer G.; Scholze, Frank; Voigt, Sebastian; Marchetti, Lorenzo; Klein, Hendrik; Opluštil, Stanislav; Werneburg, Ralf; Golubev, Valeriy K. (2020-06). Late Paleozoic–early Mesozoic continental biostratigraphy — Links to the Standard Global Chronostratigraphic Scale. Palaeoworld (англ.). Т. 29, № 2. с. 186—238. doi:10.1016/j.palwor.2019.09.001. Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ Werneburg, Ralf; Spindler, Frederik; Falconnet, Jocelyn; Steyer, Jean-Sebastien; Vianey-Liaud, Monique; Schneider, Jörg-W. (18 липня 2022). A New caseid Synapsid from the Permian (Guadalupian) of the Lodève basin (Occitanie, France). Palaeovertebrata. Т. 45, № 2. с. e2. doi:10.18563/pv.45.2.e2. Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ Caseasauria. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 27 серпня 2012.
- ↑ Fossil Evidence Permian. Smithsonian National Museum of Natural History. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 серпня 2012.
- ↑ Lambertz, Markus; Shelton, Christen D.; Spindler, Frederik; Perry, Steven F. (2016-12). A caseian point for the evolution of a diaphragm homologue among the earliest synapsids. Annals of the New York Academy of Sciences (англ.). Т. 1385, № 1. с. 3—20. doi:10.1111/nyas.13264. ISSN 0077-8923. Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ Olson, E.C. (1968). The family Caseidae. Fieldiana: Geology. 17: 225—349.
- ↑ Reisz, Robert R.; Scott, Diane; Modesto, Sean P. (7 березня 2022). Cranial Anatomy of the Caseid Synapsid Cotylorhynchus romeri, a Large Terrestrial Herbivore From the Lower Permian of Oklahoma, U.S.A. Frontiers in Earth Science. Т. 10. doi:10.3389/feart.2022.847560. ISSN 2296-6463. Процитовано 12 червня 2024.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Maddin та ін. (2008). Cranial anatomy of "Ennatosaurus tecton" (Synapsida: Caseidae) from the middle permian of russia and the evolutionary relationships of Caseidae (PDF): 173. Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2013. Процитовано 26 листопада 2013.
|
Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |