Cottagecore (англ. Cottage + core, буквально, «зосередження на котеджі», також іноді котеджкор) — це естетика та субкультура[1], що ідеалізує сільське життя[2][3]. Основою естетики є бажання повернутися до повільного простого життя та гармонійних стосунків із природою. Атрибутами cottagecore є садівництво, кулінарія, збиральництво, використання натуральних матеріалів, а також речі, зроблені своїми руками. Вперше згадка про цю естетику з‘явилася в соціальній мережі Tumblr 2014 року[4][5].

Історія ред.

 
Тейлор Свіфт

Естетика Cottagecore розвивалася впродовж всіх 2010-х років[6][7], але сам термін з‘явився 2014 року в Tumblr[8]. Рух набув великої популярності 2020 року через карантин, повʼязаний з пандемією COVID-19[9][10]. На початку весни 2020 року значно зросло використання хештегу «cottagecore» у соціальних мережах[5], зокрема на Pinterest. У TikTok стали популярними відео, на яких люди діляться життям у сільській місцевості, прогулянками в лісі чи випіканням хліба[11]. Ця тенденція допомагала багатьом пережити карантин як романтичний, а не жахливий[12].

Однією з популяризаторок естетики котеджкор є американська співачка і авторка пісень Тейлор Свіфт. У липні 2020 року вона випустила свій восьмий студійний альбом Folklore, який містить пісні, написані під час карантину. Часткове використання котеджкору в візуальному оформленні та текстах альбому приписують підвищенню популярності естетики[3].

2023 року перегляди відповідного хештегу в мережі загалом сягнули позначки в 5 мільярдів[13].

Вважається субкультурою міленіалів[14] та покоління-Z[1][15].

Культурний підтекст ред.

Прикладів ідеалізації життя людини з природою безліч в історії та культурі, починаючи з символу ідилічної давньогрецької Аркадії та пасторальної поезії Теокріта і Вергілія[16][5]. У часи Ренесансу найвідомішим прихильником ідеї життя в гармонії з природою був італійський поет Петрарка[16]. Також до пасторального жанру звертались Шекспір та Крістофер Марлоу[16].

У XVIII столітті пасторальні ідеї набули найбільшого втілення в особі Марії Антуанетти, яка побудувала власне селище Амо де ля Рен, де вона вдавала себе за звичайну пастушку[5]. Королева надихалася теорією про необхідність повернення до «незайманої природи» французького філософа-гуманіста Жан-Жака Руссо[17].

 
Постер до фільму «Маленькі жінки (2019)»

1854 року Генрі Девід Торо опублікував книгу «Волден, або Життя в лісах» — відповідь на швидку індустріалізацію, яка стрімко розвивалась у XIX сторіччі. У 1860-х роках мистецький рух прерафаелітів прославився романтизацією природи та рішучою опозицією до індустріального духу часу. Арт-нуво та Рух мистецтв і ремесел у 1880-х роках вважали, що тільки рукотворне виробництво зберігає творчість і насолоду від самої праці — напротивагу тому, що машини все частіше продовжували замінювати людину. Яскравими представниками цих ідей стали Вільям Морріс, Джон Раскін та інші[18]. В музиці XIX століття пасторальні ідеї втілив композитор Клод Дебюсі у своєму оркестровому творі «Після-полуденний відпочинок фавна»[16].

Значний вплив на сучасний рух котеджкор має контркультура 1960-х років. Часто котеджкор безпосередньо посилається на естетику екологічно свідомих архітектурних проектів та ідейних громад тієї епохи, а також втілює радикальний і практичний дух публікацій, таких як Whole Earth Catalog. Крім того, високо цінується вінтаж 1960—1970-х років та візуальна стилістика епохи[19].

Важливими творами для сучасного руху котеджкор є:

Естетика котеджкор перекликається з японською субкультурою Морі[23] та є спорідненою з grandmacore, farmcore, goblincore і faeriecore.

Особливості ред.

Зовнішні атрибути ред.

Основою гардеробу в естетиці котеджкор є речі з натуральних тканин, таких як бавовна, льон і вовна. Одяг може бути однотонним або у квітковий принт. Високо цінуються речі, створені власноруч: в'язані светри, прикраси з намистин, аксесуари в техніці кроше[4]. Найпопулярніший одяг в естетиці котеджкор — це довгі і багатошарові сукні, брюки та спідниці з легких матеріалів, романтичні блузи, сумки-кошики та солом'яні капелюшки[13].

Невід'ємною частиною цієї естетики є старовинні жіночні силуети та деталі — характерні горловини, фартухи, пишні рукави, нижні спідниці та сукні міді у стилі прерій. Це поєднується з сукнями в стилі 1960—1970-х, мереживом та джинсовими фермерськими комбінезонами і доповнює тенденцію повільної моди[1].

Культовою для цієї естетики вважається «полунична сукня» для чаювання від Lirika Matoshi [24].

Інші аспекти ред.

 

Головні особливості котеджкору — усе, що пов‘язане з життям подалі від метушні: тваринами, садом, домашньою випічкою, збиранням трав та грибів[13]. Садівництво в коттеджному стилі має бути екологічно чистим. Попри це естетика не вимагає життя у сільській місцевості[25].

Естетичний аспект заохочує піклуватися про себе фізично і морально[25]. Послідовники котеджного стилю часто купують вживані або вінтажні меблі[26]. Вони можуть захоплюватись в'язанням, макраме, малюванням і читанням[12].

Критика ред.

Критики зауважують нереалістичне відтворення сільського життя та разючу невідповідність між ідилічними зображеннями заміських садиб та реаліями фермерського життя з брудом та тяжкою працею. Авторка Клер Олівіан з австралійської студентської газети «Honi Soit» та за сумісництвом прихильниця котеджкору вказує: «Фантазія втечі до ідилічного життя на фермі має своє коріння в культурній різниці міського та сільського». Тут поняття урбаністичного демонізується на тлі ідеального провінційного життя[5].

Окрім того, критики зауважують, що субкультура романтизує теми колоніалізму та звеличення ролі жінки як домогосподарки. У відповідь на критику послідовники котеджкору вказують на існування окремої гілки естетики під назвою «cottagecore lesbian»[3][12]. Субкультура пропонує ведення домашнього господарства без включення цієї діяльності до традиційних бінарних меж. Прихильники котеджкору вбачають у ньому чудову основу для згуртування довкола екологічних проблем[5].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в Velasquez, Angela; Velasquez, Angela (10 червня 2020). In Times of Crisis, Gen Z Embraces Escapist Fashion. Sourcing Journal (амер.). Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 21 квітня 2022. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 26 липня 2021. 
  3. а б в г д е What's it like to be ‘cottagecore'?. BBC. 22 жовтня 2020. Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 24 березня 2022.  (англ.)
  4. а б Стиль cottagecore — нова модна філософія. vogue.ua (укр.). 23 серпня 2020. Процитовано 20 лютого 2024. 
  5. а б в г д е Читомо (13 травня 2021). Ескапізм, радощі заміського життя та вічне літо у книжках: що таке котеджкор. chytomo.com (укр.). Процитовано 19 лютого 2024. 
  6. The new ruralism: how the pastoral idyll is taking over our cities. The Guardian. 18 листопада 2012. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 24 березня 2022.  (англ.)
  7. Cottagecore holidays: Decorations with a homespun vibe. AP NEWS (англ.). 25 квітня 2021. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 21 квітня 2022. 
  8. Jennings, Rebecca (3 серпня 2020). Cottagecore, Taylor Swift, and our endless desire to be soothed. Vox (англ.). Архів оригіналу за 5 січня 2021. Процитовано 21 квітня 2022. 
  9. Amelia Hall (15 квітня 2020). Why is 'cottagecore' booming? Because being outside is now the ultimate taboo. The Guardian. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.  (англ.)
  10. Bowman, Emma (9 серпня 2020). The Escapist Land Of 'Cottagecore,' From Marie Antoinette To Taylor Swift. NPR (англ.). Архів оригіналу за 31 серпня 2020. Процитовано 21 квітня 2022. 
  11. Tiffany, Kaitlyn (5 лютого 2021). Cottagecore Was Just the Beginning. The Atlantic (англ.). Процитовано 20 лютого 2024. 
  12. а б в Slone, Isabel (10 березня 2020). Escape Into Cottagecore, Calming Ethos for Our Febrile Moment. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 10 березня 2020. Процитовано 18 жовтня 2022. 
  13. а б в Котеджкор, академія та e-girl: розбираємо популярні тренди з TikTok. Wonderzine. 26 січня 2021. Процитовано 20 лютого 2024. 
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 26 липня 2021. 
  15. Nast, Condé (26 квітня 2021). TikTok and the Vibes Revival. The New Yorker (амер.). Архів оригіналу за 4 липня 2021. Процитовано 21 квітня 2022. 
  16. а б в г Halley, Catherine (11 листопада 2020). Cottagecore Debuted 2,300 Years Ago. JSTOR Daily (амер.). Процитовано 20 лютого 2024. 
  17. redactor (12 серпня 2013). Амо де ля Рен (село королеви) - чарівна імітація села Марії-Антуанетти (фото). ВСВІТІ (укр.). Процитовано 20 лютого 2024. 
  18. Hall, Amelia (15 квітня 2020). Why is 'cottagecore' booming? Because being outside is now the ultimate taboo. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 20 лютого 2024. 
  19. What is cottagecore? ‘Your grandma but, like, hip’. www.ft.com. Процитовано 20 лютого 2024. 
  20. Studio Ghibli, Cottagecore & Inclusivity: The Skinny. www.theskinny.co.uk (англ.). Процитовано 20 лютого 2024. 
  21. Caron, Christina (11 травня 2022). The Mundane Thrill of ‘Romanticizing Your Life’. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 20 лютого 2024. 
  22. Arnaldo, Steph (7 листопада 2023). 5 female-led novels to live out your cottagecore dreams. RAPPLER (амер.). Процитовано 20 лютого 2024. 
  23. www.fibre2fashion.com. Cottagecore Fashion Is Booming In 2021, Here Is Why. www.fibre2fashion.com (EN). Процитовано 20 лютого 2024. 
  24. What's the Deal With That Strawberry Dress on TikTok?. The New York Times. 18 серпня 2020. Архів оригіналу за 25 листопада 2022. Процитовано 19 січня 2023.  (англ.)
  25. а б Marples, Megan (7 лютого 2021). Cottagecore has us yearning for a bygone era that never was. CNN. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021. 
  26. Judkis, Maura (13 вересня 2021). Cottagecore, cluttercore, goblincore — deep down, it's about who we think we are. Style. The Washington Post. Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 11 листопада 2021.