Контркультура 60-тих

Контркультура шістдесятих - термін яким позначають культурні рухи шестидесятих років. Почалося все з протестів в США проти війни у В'єтнамі. Сам термін контркультура був введений дослідником рухів шістдесятих Теодором Рошаком, у книзі 1968 року "Створення контркультури: Рефлексії над технократичним суспільством та його юною опозицією"...

РухиРедагувати

Рух за громадянські праваРедагувати

Основна стаття: Рух за громадянські права афроамериканців у США

Рух за громадянські права був ключовим елементом ширшого контркультурного руху, що передбачав використання ненасильства аби гарантувати, що рівні права, забезпечені Конституцією США, застосовуватимуться до всіх громадян. Багато штатів незаконно відмовляли у цих правах афро-американцям, і це було успішно вирішено на початку та середині 60-х років у кількох великих ненасильницьких рухах.[1]

Свобода словаРедагувати

Основна стаття: Рух за свободу слова в США

Значна частина контркультури 1960-х років зародилася на кампусах коледжів. У Берклі група студентів почала визначати себе такими, що мають інтереси як соціальний клас, які суперечить інтересам та практиці університету та його корпоративних спонсорів.[2]

ФемінізмРедагувати

Основна стаття: Друга хвиля фемінізму

Роль жінки як домогосподарки, що працює на повний робочий день в індустріальному суспільстві, була оскаржена в 1963 році, коли американська феміністка Бетті Фрідан опублікувала «Загадку жіночності», давши поштовх жіночому руху і вплинувши на те, що багато хто називали фемінізмом другої хвилі. Інші активістки, такі як Глорія Стайнем та Анжела Девіс, або організовували, впливали, або навчали молоді покоління жінок підтримувати та розширювати феміністичну думку. Фемінізм набув додаткової ваги в ході протестних рухів наприкінці 1960-х, коли жінки повстали проти ролі "підтримки", де переважають чоловіки, а також проти проявів сексизму. Брошура 1970 року «Жінки та їх тіла», згодом розширена до книги «Наші тіла, ми самі», була особливо впливовою у створенні нової феміністичної свідомості.[3]

ЕнвайронменталізмРедагувати

Основна стаття: Енвайронменталізм

ТехнологіїРедагувати

Культурні історики, такі як Теодор Рошчак у своєму нарисі «Від Саторі до Кремнієвої долини» 1986 р. Та Джон Маркофф у своїй книзі «Що говорив сонник» [206], вказували на те, що багато хто з перших піонерів персональних обчислень виникли з контркультури Західного узбережжя. Багато першопрохідців ранньої обчислювальної техніки та мереж, після вживання LSD та тус на кампусах Берклі, Стенфорду та MIT в кінці 1960-х - початку 1970-х років, вийшли з цієї касти соціальних "маргіналів" для формування сучасного технологічного світу, особливо в Кремнієвій долині.

Дивись такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. McKay, John P.; Hill, Bennett D.; Buckler, John; Crowston, Clare Haru; Wiesner-Hanks, Merry E.; Perry, Joe (13 жовтня 2010). History of Western Society Since 1300 for Advanced Placement (англ.). Macmillan. ISBN 978-0-312-64058-3. 
  2. Free Speech Movement Archives. www.fsm-a.org. Процитовано 28 квітня 2020. 
  3. The Counterculture of the 1960s. www.cliffsnotes.com. Процитовано 28 квітня 2020.