Вікіпедія

Карл-Ернст Клаус

(Перенаправлено з Claus)

Карл-Ернст Клаус (рос. Карл Карлович Клаус, нім. Karl Karlowitsch Klaus; нар.22 січня 1796, Дерпт — пом. 24 березня 1864, Дерпт) — російський хімік, ботанік та фармацевт балтійського німецького походження, відомий своїм відкриттям рутенію[5]. Також відомий як один із перших учених, які застосували кількісні методи у ботаніці[6][7][8].

Карл-Ернст Клаус
нім. Karl Ernst Claus
Народився22 січня 1796(1796-01-22)
Дерпт, Російська імперія
Помер24 березня 1864(1864-03-24) (68 років)
Дерпт, Російська імперія
Похованняцвинтар Рааді
КраїнаРосійська імперія
Національністьбалтійський німець
Діяльністьхімік, фармацевт, викладач університету, ботанік
Alma materДерптський університет
Галузьхімія, ботаніка
ЗакладКазанський університет
Науковий ступіньCandidate of Philosophyd[1] (1835) і магістр філософіїd[1] (1837)
Аспіранти, докторантиБутлеров Олександр Михайлович[2]
ЧленствоПетербурзька академія наук[3]
Прусська академія наук
Відомий завдяки:відкриття рутенію
ДітиQ123110575?
Нагороди
Демидовська премія
CMNS: Карл-Ернст Клаус у Вікісховищі
Claus є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Карл-Ернст Клаус.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [4]
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клаус.

Життєпис

ред.

Походить з сім'ї балтійських німців.

Працював аптекарем у Санкт-Петербурзі та Казані.

У 1828 році приєднався як рисувальник до наукової експедиції на Урал. Він замальовував рослини і мінерали. З того часу навчається обробці металів, геології та цікавиться хімією металів.

З 1831 року працює асистентом хімічної лабораторії в Дерптському університеті (тепер Тартуський університет), де у 1830 Готфрід Озан опублікував свої перші дослідження про рутеній. Паралельно із роботою, здобуває там освіту і у 1837 році пише магістерську дисертацію.

У казанському університеті пише дисертацію на тему «Основи аналітичної фітохімії» (біохімії рослин).

У 1839 стає професором Казанського університету. Його науковою роботою стає хімія платинових металів. Розробляє хімічні методи добування платини із відходів платинового виробництва.

У 1845 йому вдається ізолювати найлегший метал платинової групи — рутеній (лат. Ruthenia — Рутенія = Русь)

Окремі публікації

ред.
  • Grundzüge der analytischen Phytocbemie. — Дерпт, 1837 (магістерська дисертація).
  • Beiträge zur näheren Kenntniss der Schwefelcyanmetalle. —1838.
  • Ueber das Verhalten des Camphers zu den Haloiden. —1841.
  • Ueber die Gegenwart des Wasserstoffes im Schwefelcyan.
  • Химические исследования остатков уральской платиновой руды и металла рутения // Учёные записки Казанского университета. — 1844.
  • Ueber den Platinrückstand // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1844, 1845.
  • Entdeckung eines neuen Metalls des Ruthenium // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1845.
  • Ueber die neuen Metalle, welche von prof. Osann in den Platinrückständen aufgefunden worden sind. // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1845.
  • Ueber die chemischen Verhältnisse des Rutheniums, verglichen mit denen des Iridiums // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1845.
  • Beiträge zur Chemie der Platinmetalle // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1847.
  • Ueber eine merkwürdige Steinart des mitt. Russlands // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1852.
  • Ueber das Verhalten des Iridiumchlorides zu dem Salpetersäuren Silberoxyde // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1847.
  • Ueber die Einwirkungen der schwefligen Säure und des schwefligsauren Kalis auf die Chloride und Doppelverbindungen einiger Platinmetalle // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1847.
  • Reise in die Steppen des südlichen Russlands, unternommen von Dr. Fr. Göbel in Begleitung der Herren Dr. C. Claus und A. Bergman. — Derpt, 1837—1838.(нім.)

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Клаус, Карл Карлович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. Iа. — С. 915–916.
  2. ↑ Бутлеров, Александр Михайлович // Русский биографический словарь — СПб: 1908. — Т. 3. — С. 528–533.
  3. ↑ Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
  4. ↑ IPNI,  Claus
  5. ↑ Origin and meaning of ruthenium. Online Etymology Dictionary. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 5 серпня 2020.
  6. ↑ Oppenheim, Alphons (1876). Claus, Karl. Allgemeine Deutsche Biographie. 4: 284.
  7. ↑ C. Claus (1845). Untersuchung des Platinrückstandes nebst vorläufiger Ankündigung eines neuen Metalls. Annalen der Physik und Chemie. 141 (6): 200—221. Bibcode:1845AnP...141..200C. doi:10.1002/andp.18451410606.
  8. ↑ C. Claus (1845). Entdeckung eines neuen Metalls. Annalen der Physik und Chemie. 140 (1): 192—197. Bibcode:1845AnP...140..192C. doi:10.1002/andp.18451400121.

Джерела

ред.
  • Berthold Peter Anft у Neue Deutsche Biographie, Bd, 3, 1957, S 269f.(нім.)


  Це незавершена стаття про хіміка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл-Ернст_Клаус&oldid=34993954