Бутлеров Олександр Михайлович

російський хімік, автор теорії хімічної будови органічних речовин (1828-1886)

Бу́тлеров Олекса́ндр Миха́йлович (нар. 3 (15) вересня 1828(18280915), Чистополь — 5 (17) серпня 1886, Бутлерівка) — російський хімік, основоположник теорії хімічної будови, яка лежить в основі сучасної органічної хімії, засновник школи хіміків-органіків, ректор Казанського університету[7].

Бутлеров Олександр Михайлович
Народився 25 серпня (6 вересня) 1828[1][2]
Чистополь, Казанська губернія, Російська імперія[1][2][3]
Помер 5 (17) серпня 1886[1][2] (57 років)
Бутлерівка, Спаський повітd, Казанська губернія, Російська імперія[1][2][3] або Біарриц
Країна  Російська імперія
Діяльність хімік, викладач університету, науково-педагогічний працівник
Alma mater Казанський державний університет (1849)[1][2]
Галузь хімія[4][4], органічна хімія[4][4], бджільництво[4][4], лепідоптерологія[4][4] і Спіритизм[4][4]
Заклад Імператорський Казанський університет[2][1]
Імператорський Санкт-Петербурзький університетd[2][1]
Посада ректор[4][4]
Науковий ступінь кандидат університету[2] (1849), Master in Chemistryd[2][1] (1851) і доктор наук[d][2][1] (1854)
Вчителі Зінін Микола Миколайович[5]
Відомі учні Mikhail Dmitrievich Lvovd[6]
Марковников Володимир Васильович
Попов Олександр Никифорович
Зайцев Олександр Михайлович
Alexey Favorskyd
Іван Кондаков
Yegor Wagnerd
Коновалов Дмитро Петрович
Flavian Flavitskyd
Aleksandr Aleksandrovich Krakaud
Pyotr Rubtsovd
Аспіранти, докторанти Зайцев Олександр Михайлович
Коновалов Дмитро Петрович
Членство Російська академія наук
Петербурзька академія наук
Діти Q110414872?
Нагороди
Автограф

Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Бутлеров Олександр Михайлович у Вікісховищі

Учень Миколи Зініна. У 1849 році закінчив Казанський університет і там же викладав у 1850—1868 роках. З 1857 — ординарний професор хімії в Казанському університеті; у 1860—1863 роках був ректором цього навчального закладу. З 1869 року — професор Петербурзького університету, з 1874 — ординарний академік Петербурзької академії наук. Наукова діяльність Бутлерова була спрямована на створення і утвердження теорії будови органічних сполук. За цією теорією властивості хімічні сполуки залежать від кількості і якості атомів, з яких складається молекула, від послідовності і характеру їхнього зв'язку та взаємного впливу. Бутлеров вважав, що кожній молекулі речовини відповідає певна будова, яку можна виразити за допомогою формули, де більш-менш точно відображені реальні зв'язки та розташування атомів у молекулі. Теорія Бутлерова пояснила явище ізомерії, дала можливість визначити будову органічних речовин і передбачити нові класи органічних сполук. Бутлеров отримав полімер формальдегіду (1859), синтезував уротропін (1860), вперше отримав штучну цукристу речовину (1861).

Він синтезував третинні спирти, передбачені його ж теорією, добув ізобутилен і відкрив реакцію його полімеризації.

В 1864—1866 роках опублікував підручник «Вступ до повного вивчення органічної хімії», в якому теорія хімічної будови була вперше поширена на всі класи органічних сполук.

У 1963 році на честь Бутлерова у Києві названо вулицю.

РАН вручає однойменну премію за видатні праці в області органічної хімії.

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к Бутлеров, Александр Михайлович // Русский биографический словарьСПб: 1908. — Т. 3. — С. 528–533.
  2. а б в г д е ж и к л М. Л. Бутлеров, Александр Михайлович // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. ПетрушевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. V. — С. 79–82.
  3. а б Быков Г. В. Бутлеров Александр Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1971. — Т. 4.
  4. а б в г д е ж и к л м н Czech National Authority Database
  5. а б В. Як. Зинин, Николай Николаевич // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIа. — С. 593–594.
  6. Львов, Михаил Дмитриевич // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIII. — С. 136.
  7. Ректоры Казанского университета. Офіційний сайт Казанського федерального університету. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 16.01.2021. 

Джерела ред.