Бутлеров Олександр Михайлович

(1828-1886)- російський хімік, автор теорії хімічної будови органічних речовин.

Бу́тлеров Олекса́ндр Миха́йлович (нар. 3 (15) вересня 1828(18280915), Чистополь — 5 (17) серпня 1886, Бутлерівка) — російський хімік, основоположник теорії хімічної будови, яка лежить в основі сучасної органічної хімії, засновник школи хіміків-органіків.

Бутлеров Олександр Михайлович
Butlerov A.png
Народився 25 серпня (6 вересня) 1828[1][2]
Чистополь, Казанська губернія, Російська імперія[1][2][3]
Помер 5 (17) серпня 1886[1][2] (57 років)
Butlerovkad, Spassky Uyezdd, Казанська губернія, Російська імперія[1][2][3]
Країна Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність хімік
Alma mater Казанський державний університет (1849)[1][2]
Галузь хімія
Заклад Імператорський Казанський університет[d][2][1] і Імператорський Санкт-Петербурзький університетd[2][1]
Ступінь кандидат університету[2] (1849), Master in Chemistryd[2][1] (1851) і Q96633923?[2][1] (1854)
Вчителі Зінін Микола Миколайович[4]
Відомі учні Mikhail Dmitrievich Lvovd[5], Марковников Володимир Васильович, Попов Олександр Никифорович, Зайцев Олександр Михайлович (хімік), Alexey Favorskyd, Іван Кондаков, Yegor Wagnerd, Коновалов Дмитро Петрович, Flavian Mikhailovichd, Aleksandr Aleksandrovich Krakaud і Pyotr Rubtsovd
Членство Російська академія наук і Петербурзька академія наук
Нагороди
Автограф A.M.Butlerov signature.png

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Бутлеров Олександр Михайлович у Вікісховищі

Учень Миколи Зініна. У 1849 році закінчив Казанський університет і там же викладав у 1850—1868 роках. З 1869 року — професор Петербурзького університету, з 1874 — ординарний академік Петербурзької академії наук. Наукова діяльність Бутлерова була спрямована на створення і утвердження теорії будови органічних сполук. За цією теорією властивості хімічні сполуки залежать від кількості і якості атомів, з яких складається молекула, від послідовності і характеру їхнього зв'язку та взаємного впливу. Бутлеров вважав, що кожній молекулі речовини відповідає певна будова, яку можна виразити за допомогою формули, де більш-менш точно відображені реальні зв'язки та розташування атомів у молекулі. Теорія Бутлерова пояснила явище ізомерії, дала можливість визначити будову органічних речовин і передбачити нові класи органічних сполук. Бутлеров добув полімер формальдегіду (1859), синтезував уротропін (1860), вперше добув штучну цукристу речовину (1861).

Він синтезував третинні спирти, передбачені його ж теорією, добув ізобутилен і відкрив реакцію його полімеризації.

В 1864—1866 роках опублікував підручник «Вступ до повного вивчення органічної хімії», в якому теорія хімічної будови була вперше поширена на всі класи органічних сполук.

У 1963 році на честь Бутлерова у Києві названо вулицю.

РАН вручає однойменну премію за видатні праці в області органічної хімії.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к Бутлеров, Александр Михайлович // Русский биографический словарьСПб: 1908. — Т. 3. — С. 528–533.
  2. а б в г д е ж и к л М. Л. Бутлеров, Александр Михайлович // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. ПетрушевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. V. — С. 79–82.
  3. а б Быков Г. В. Бутлеров Александр Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1971. — Т. 4.
  4. а б В. Як. Зинин, Николай Николаевич // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIа. — С. 593–594.
  5. а б Львов, Михаил Дмитриевич // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIII. — С. 136.

ДжерелаРедагувати