CASQ2 (англ. Calsequestrin 2) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на 1-й хромосомі.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 399 амінокислот, а молекулярна маса — 46 436[4]. Виконує функцію кальцієвого буферу в саркоплазматичному ретикулумі, а також є важливим регулятором концентрації Ca2+ у серцевих м'язах при збудженні/скороченні. Закріплюється на сполучній мембрані саркоплазматичного ретикулуму шляхом взаємодії з мембранними білками і піддається оборотній полімеризації зі збільшенням концентрації Ca2+.

CASQ2
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи CASQ2, PDIB2, calsequestrin 2
Зовнішні ІД OMIM: 114251 MGI: 1309469 HomoloGene: 20330 GeneCards: CASQ2
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001232
NM_009814
NM_001355663
RefSeq (білок)
NP_001223
NP_033944
NP_001342592
Локус (UCSC) Хр. 1: 115.7 – 115.77 Mb Хр. 3: 101.99 – 102.05 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей
Послідовність амінокислот
1020304050
MKRTHLFIVGIYFLSSCRAEEGLNFPTYDGKDRVVSLSEKNFKQVLKKYD
LLCLYYHEPVSSDKVTQKQFQLKEIVLELVAQVLEHKAIGFVMVDAKKEA
KLAKKLGFDEEGSLYILKGDRTIEFDGEFAADVLVEFLLDLIEDPVEIIS
SKLEVQAFERIEDYIKLIGFFKSEDSEYYKAFEEAAEHFQPYIKFFATFD
KGVAKKLSLKMNEVDFYEPFMDEPIAIPNKPYTEEELVEFVKEHQRPTLR
RLRPEEMFETWEDDLNGIHIVAFAEKSDPDGYEFLEILKQVARDNTDNPD
LSILWIDPDDFPLLVAYWEKTFKIDLFRPQIGVVNVTDADSVWMEIPDDD
DLPTAEELEDWIEDVLSGKINTEDDDEDDDDDDNSDEEDNDDSDDDDDE

Кодований геном білок за функціями належить до м'язових білків, фосфопротеїнів. Задіяний у такому біологічному процесі, як альтернативний сплайсинг. Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, іоном кальцію. Локалізований у саркоплазматичному ретикулумі.

Фізичні властивості

ред.

Зв'язування з Ca2+ викликає конформаційні зміни в кальцеквестрині. Підвищення концентрації Ca2+ від 0 до 1 мМ Ca2+ збільшує вміст α-спіралей. При збільшенні концентрації Ca2+ до 5 мМ вміст β-листів збільшується зі зменшенням вмісту α-спіралей. Як наслідок кальсеквестрин піддається оборотній полімеризації зі збільшенням концентрації Ca2+, а деполімеризується при зменшенні концентрації Ca2+.Casq2 полімеризується у діапазоні концентрацій Ca2+ > 1 мМ, проте існує переважно у формі мономерів та димерів.


Зв'язування з іншими йонами

ред.

Окрім відомої властивості кальсиквестрину зв’язуватись с іонами кальцію, білок зв’язує інші іони, які конкурують із Ca2+. За спорідненістю до кальциквестрину вони класифікуются як La3+ > Zn2+ > Cd2+ > Mn2+ > Mg2+ > Sr2+ > K+. Цікаво, що при низькій концентрації іонів лише Ca2+ індукує полімеризацію кальцеквестрину, яка збільшує здатність до зв'язування/зберігання Ca2+, що свідчить про те, що кальцеквестрин є більш селективним до Ca2+. Mn2+, Co2+, Ni2+, Cu2+ і Zn2+ також зв’язуються з кальцеквестрином і здатні індукувати більш компактне згортання у вторинній структурі та полімеризацію білка. Фізіологічні наслідки зв’язування кальсиквестрину з іншими йонами не відомі.

Функції

ред.

Накопичення та буферизація кальцію у саркоплазматичному ретикулумі

ред.

Кардіоміоцити з дефіцитом Casq2 також мають знижений вміст кальцію у саркоплазматичному ретикулумі. Концентрація вільного Са2+ у саркоплазматичному ретикулумі не змінюється значно під час тривалого скорочення, але змінюється у клітинах з дефіцитом кальцеквестрину - спостерігається швидке виснаження концентрації вільного кальцію за високої частоти індукованих скорочень, в той час як у нативних клітинах концентрація вільного кальцію майже не змінюється за відповідних умов.

Casq2 активує RyR2 при концентрації Ca2+ ≥ 250 μМ і інгібує канал за низької концентрації Ca2+ (≤ 20 μМ). Виявлено що видалення Casq2 з комплексу RyR2 зменшує ймовірність відкриття каналу за високих концентрацій кальцію. Крім того, RyR2 стає нечутливим до збільшення концентрації кальцію взагалі.

Мутації

ред.

Мутація D307H у casq2 була виявлена у пацієнтів, що страждають на катехоламінергічну поліморфну шлуночкову тахікардію (CPVT) - форма аритмії серця, яка виникає за відсутності структурних аномалій. Експресія мутантного білку призводить до зменшення вмісту кальцію у саркоплазматичному ретикулумі, і, як наслудок, об’єму кальцію, що вивільняється, що призводить затримки постдеполяризації.

Експрессія мутації R33Q в CASQ2 призводить до збільшення об’єму кальцію, що вивільняеться, і як наслідок виникнення спонтанних всплесків активності. Припускається, що внаслідок мутації білок втрачає здатність інгібувати RyR2 за низьких концентрацій кальцію.

Мутація K206N створює додатковий сайт N-глікозилювання, що пов’язане зі зменшенням утворення олігомерів і здатністю білка зв’язувати Са2+. У кардіоміоцитах ці зміни викликали зниження вмісту кальцію у саркоплазматичному ретикулумі і спричиняли раптове відриття RyR2.


Література

ред.
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Laitinen P.J., Swan H., Kontula K. (2003). Molecular genetics of exercise-induced polymorphic ventricular tachycardia: identification of three novel cardiac ryanodine receptor mutations and two common calsequestrin 2 amino-acid polymorphisms. Eur. J. Hum. Genet. 11: 888—891. PMID 14571276 DOI:10.1038/sj.ejhg.5201061
  • Houle T.D., Ram M.L., Cala S.E. (2004). Calsequestrin mutant D307H exhibits depressed binding to its protein targets and a depressed response to calcium. Cardiovasc. Res. 64: 227—233. PMID 15485681 DOI:10.1016/j.cardiores.2004.09.009
  • Qian Wang, Marek Michalak, (2020). Calsequestrin. Structure, function, and evolution. Cell Calcium. 90. PMID 102242 DOI:10.1016/j.ceca.2020.102242
  • Daniela Rossi, Alessandra Gamberucci, Enrico Pierantozzi, Caterina Amato, Loredana Migliore, Vincenzo Sorrentino (2020). Calsequestrin, a key protein in striated muscle health. Journal of Muscle Research and Cell Motility. 42: 267—279. DOI:10.1007/s10974-020-09583-6

Примітки

ред.
  1. Human PubMed Reference:.
  2. Mouse PubMed Reference:.
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:1513 (англ.) . Архів оригіналу за 28 травня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
  4. UniProt, O14958 (англ.) . Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.

Див. також

ред.