Boon (броварня)
Броварня Boon — невелика бельгійська броварня в містечку Лембек (комуна Галле), в провінції Фламандський Брабант. Виробляє здебільшого пиво сорту ламбік (крік та гез).
| Brouwerij Boon | |
|---|---|
 | |
| 50°42′43″ пн. ш. 4°13′10″ сх. д. / 50.71196000002777282° пн. ш. 4.21958000002777744° сх. д.Координати: 50°42′43″ пн. ш. 4°13′10″ сх. д. / 50.71196000002777282° пн. ш. 4.21958000002777744° сх. д. | |
| Тип | публічна компанія |
| Організаційно-правова форма господарювання | public limited company[d] |
| Галузь | броварство |
| Засновано | 1680, у сучасному вигляді — 1978 р. |
| Штаб-квартира | Лембек, .svg){kind=small} Бельгія |
| Ключові особи | Франк Бон |
| Продукція | пиво сортів ламбік та гез |
| Власник(и) | Родина Бон (50%), броварня Palm (50%) |
| Член | High Council for Artisanal Lambic Beersd |
| www.boon.be | |
 | |
 Boon у Вікісховищі | |
Історія
ред.
Наприкінці XII століття містечко Лембек після досить тривалої феодальної війни дістало статус «вільного міста», а разом з цим і право на броварство. Число броварень у Лембеку у деякі часи сягало 43-х. Окрім того, землі навколо Лембека — частина регіону Пайоттенланд — місцевості з вельми м'яким проти сусідніх регіонів кліматом, який дозволив вирощувати вишні та виноград. За однією з версій, назва пива ламбік родом саме з Лембека.
Броварня на місці сучасної броварні Boon була відома з 1680 року — коли підприємець Жан-Батіст Клас (Jean-Baptiste Claes) придбав ферму в Лембеку, на хуторі Гондзохт (нід. Hondzocht), і влаштував там винокурню. Спочатку тут вироблявся переважно джин (єневер), бо він був дорожчий від пива, а у «вільному місті» Лембеку до того ж діяли податкові пільги для власників винокурень. Однак 8 жовтня 1720 року імператорським указом пільги були скасовані, проте це стосувалося тільки виробництва джину та вина. Тому з 1720 року Жан-Батіст Клас почав виробляти також і пиво, бо тогочасне обладнання для виробництва джину і пива було майже однакової конструкції. Це призвело до конфлікту з місцевою гільдією броварів, до якої входили 14 виробників пива. Гільдія подала скаргу місцевій дідичці — власниці Лембека, проте вона відхилила скаргу і надала Класові право на продаж пива. Виробництво почало швидко розвиватися, особливо у другій половині XVIII століття, коли побудували брукований шлях до Анг'єна.
Після Французької революції почалася досить тривала окупація цих земель Францією. 23 грудня 1794 року французький уряд скасував податкові пільги в Лембеку (згодом це розповсюдилося на всю країну) та заборонив виробництво пива і джину. Далі, вже за Наполеона I, цю заборону було скасовано, але все ж такі дії завдали значної шкоди броварству в регіоні. У 1809 році родина Класів віддала броварню в оренду Жану-Батісту Полю, а в 1860 році Жан-Батістів син, Луї Поль (Louis Paul), викупив підприємство та виробничі потужності. Броварня отримала назву Brasserie de Saint-Roch. Тут вироблялося пиво тільки сортів ламбік і фаро. За допомогою інженера Каяртса (Cayaerts) приблизно у 1875 році відбувся пробний випуск пляшкового пива сорту гез.
Луї Поль не мав нащадків, тому у 1898 році продав броварню П'єрові Трохові (Pierre Troch). В ті часи в моді було світле пиво, тому П'єр Трох, окрім традиційного ламбіку, почав виготовляти світле пиво верхнього бродіння: Double Blond Hondzocht. У 1912 році броварню успадкував син П'єра, Рене Трох, який модернізував виробничі потужності, встановивши обладнання на паровій тязі. Подальшому розвиткові виробництва завадила Перша світова війна, яка почалася у 1914 році. Річ у тім, що на броварні Трох, як і на багатьох інших броварнях, чани для варіння були виготовлені з міді, яку з початком війни почали конфісковувати на потреби армії. Одразу після закінчення війни виробництво пива відновилося, були встановлені залізні чани, а сама броварня отримала назву Brasserie Hygiëna, з натяком на чистоту пивоваріння. Світле пиво Double Blond Hondzocht також змінило назву і почало називатися Belga.
Після економічної кризи 1927 року підприємство збанкрутувало, того ж року броварню продали на аукціоні, де її придбав місцевий мешканець Йозеф де Вітс (Joseph De Vits). Через десять років, у 1937 році, броварню успадкував син Йозефа, Рене. Він відновив виробництво пива гез ламбік і зробив броварню досить відомою в Бельгії, проте майже нічого не інвестував у дальший розвиток броварні. За весь період його управління для виробництва було придбано лише дві вантажівки (у 1937 та 1962 роках) і 12 50-літрових посудин з неіржавкої сталі. Рене де Вітс не був одружений та не мав нащадків, тому у 1978 році продав броварню Франку Бону.
Франк Бон з дитинства був пов'язаний з броварством: броварі були його прабатьки по лінії однієї з бабусь, а його дядько, Дольф Ван Каппеллен виробляв пиво у Мерхтемі, невеликому місті на північний захід від Брюсселя. Батько Бона працював у банку і одного разу його призначили керівником управління в Галле, куди він і переїхав разом із родиною. У 1975 році Френк почав виробництво пива гез на колишньому цукровому заводі в Галле. Він був добре знайомий з власником броварні в Лембеку, бо часто купував там пиво для дружніх вечірок. Коли Рене де Вітс вирішив продати броварню, то її купив Бон, незважаючи на спротив родини, а особливо Раймона Бона, голови Ради Директорів на заводі Artois, який вважав, що до кінця XX століття дрібні виробники пива зникнуть з ринку. Придбавши броварню, Франк Бон оселився в Лембеку. Броварня потребувала серйозної реконструкції: обсяг виробництва становив не більше як 150 гектолітрів на рік, не було центрального опалення, не всі приміщення були електрифіковані, обладнання застаріло. У 1986–1989 роках відбулася повна реконструкція виробництва. Старе обладнання, яке доводилося чистити та наповнювати вручну, замінили на напівавтоматичне.
Одним з перших завдань Франк установив для себе повернення до традиційних стандартів виробництва ламбіку. У 1986 році він придбав на сусідній броварні Van Malder, що виробляла гез, бочки на ламбік. У 1988 році було обладнане приміщення для виробництва ламбіку і в наступні 2 роки відбулося кілька тестових варінь. 6 вересня[2] (за іншими даними — 17 жовтня[3][4]) 1990 року на броварні Boon були зварені перші 40 гектолітрів ламбіку. Відтоді обсяги виробництва пива збільшилися з 450 гектолітрів у 1990 році до понад 11 300 гектолітрів у 2009 році. Вже в 2000 році, маючи обсяг виробництва у 5 000 гектолітрів, броварня вийшла на четверте місце з-поміж бельгійських виробників пива ламбік і гез.
З початком активного виробництва виникло закономірне питання дистрибуції готової продукції. У 1990 році Франк Бон уклав угоду з броварнею Palm, за умовами якої броварня Palm забезпечувала дистрибуцію продукції броварні Boon в обмін на 50% акцій Boon.
У 2012 році було завершено будівництво нового приміщення для виробництва пива.
Виробництво
ред.
У броварні Boon пиво виробляється за старовинною технологією, але з використанням сучасного обладнання. Традиційно, варіння пива займає приблизно одну добу. Уранці змішуються зерна пшениці та вода, ця суміш спочатку деякий час відстоюється, а потім вариться. На другому етапі до суміші додають солодке сусло, потім — трохи трирічного хмелю, тільки як природного консерванту. Після варки чан з пивом залишається на ніч охолодитись. Наступного ранку пиво розливається у великі дерев'яні бочки, де за 2-3 доби починається процес спонтанного бродіння. Для бродіння пива використовують тільки старі дубові бочки, в яких давніше видержувалося вино. На пивоварні Boon є понад 100 таких бочок місткістю, в середньому, близько 8 000 л (6 000 — 12 000 л). Родзинка колекції — бочка 1890 року, яка використовувалася спершу в нюрнберзькій броварні «Nuremberg Brauhaus», а потім — на винокурнях південної Франції. Місткість бочки становить 6 800 л, товщина стінок — 90 мм. Найстаріша з бочок броварні — бочка № 79, виготовлена в 1883 році.
Також у пиво додаються вишні у пропорції 250–400 г/л. Використовуються вишні лише трьох місцевих сортів, серед яких найвідоміший сорт «Схарбек» (нід. Schaarbeek).
Для виробництва пива сорту гез ламбік розливають у скляні пляшки, в яких пиво проходить повторну ферментацію ще протягом кількох місяців. Для такого пива використовуються пляшки з корком, як для шампанського, бо в процесі повторної ферментації гази створюють великий тиск.
Європейський Союз надав пивоварні Boon право маркувати своє пиво позначкою GTS (англ. guaranteed traditional specialty), яка засвідчує автентичність рецептури й технології, за якими вироблено пиво.
На пивоварні проводяться регулярні групові та індивідуальні екскурсії.
Види пива
ред.Видержане пиво сорту гез, спонтанного бродіння, повторно ферментується у скляних пляшках. Виробляється змішуванням видержаного до 18 місяців ламбіку (90%), міцного 3-річного пива (5%) та дуже молодого ламбіку (5%), який додає до пива цукор та дикий хміль для повторного бродіння у пляшці. Може зберігатися до 20 років.
Пиво має м'який присмак грейпфрута та імбиру з нотами мускатного винограду. Міцність — 6,5%. Традиційно наливається у високі склянки з товстим дном, подається охолодженим до 10-16 °C.
У 2010 році марка Oude Geuze Boon посіла друге місце на Світовому чемпіонаті пива в Чикаго в номінації «Бельгійський кислий ель». У 2012 році, на аналогічному чемпіонаті в Сан-Дієго, марка здобула золото.
Видержане пиво сорту гез, спонтанного бродіння із додатковим бродінням у скляних пляшках з корком. Виробляється з суміші видержаного до 18 місяців ламбіку (95%) та молодого ламбіку (5%). Міцніше, ніж Oude Geuze Boon — 8%. Має кислуватий ягідний смак з ароматом дубу, від бочок, в яких видержувалося. Післясмак стійкий, з нотами ванілі. Подається охолодженим до 12 °C, у традиційній високій склянці з товстим дном.
У 2010 році марка Boon Geuze Mariage Parfait посіла перше місце на Світовому чемпіонаті пива в Чикаго в номінації «Бельгійський кислий ель».
Легке фруктове пиво сорту крік, спонтанного бродіння. Для його приготування використовується суміш видержаного та молодого ламбіку. Після 6 місяців видержки до пива додають вишень, концентрація яких у кінцевому продукті сягає 25%. Додавання вишень спричиняє другий етап бродіння та червоний колір у готовому продукті.
Пиво яскравого червоного кольору, має міцність 4,5%, свіжий кисло-солодкий вишневий смак, піниться слабо. Подається у високому келисі на ніжці.
Марка Kriek Boon завоювала золоту медаль на світовій виставці в Брюсселі, у 2005 році.
Фруктове пиво (крік) спонтанного бродіння. Виробляється з суміші видержаного та молодого ламбіку. Ламбік видержується близько 1 року в дубовій бочці, потім до нього додають вишень в розрахунку 400 г на 1 л, що спричиняє другий етап бродіння. Після цього пиво розливають у пляшки, додають дріжджів і повторно видержують кілька місяців. Повна готовність наступає після 2 років видержки у пляшці.
Пиво яскраво-червоне, має свіжий кисло-солодкий вишневий смак, що трохи нагадує портвейн або мадеру, піниться слабо. Міцність — 6,5%. Подається у високому келисі на ніжці.
Ця марка відрізняється від Oude Kriek Boon тим, що містить ламбік 1-річної видержки та перезрілі вишні (400 г/л). Повторне бродіння після додавання вишень триває 6 місяців. Повна готовність наступає після 2 років видержки у пляшці.
Пиво має насичений вишневий смак із присмаком дубу (від дубових бочок, в яких видержувалося пиво) і нотами ванілі та гвоздики. Міцність — 8%.
Малинове пиво сорту ламбік (фрамбуаз), спонтанного бродіння. Виробляється тільки влітку, впродовж кількох тижнів. Уперше після довгого періоду забуття малиновий ламбік виготовив Франк Бон улітку 1978 року. Framboise Boon вариться з суміші видержаного та молодого ламбіків з доданою свіжою малиною (близько 300 г/л, у готовому продукті частка становить 25%).
Пиво має малиново-червоний колір, солодкий малиновий смак та міцність 5%. Подається у високому стрункому келисі на ніжці.
У 1995 році марка Framboise Boon дістала найвищу нагороду від Інституту тестування напоїв.
Пиво досить рідкісного сорту фаро, спонтанного бродіння. Виготовляється з ячмінного солоду, зерна з доданими спеціями та паленим цукром. Це по суті суміш видержаного ламбіку та його дешевшого різновиду — пива «меертс». Має коричневий колір (через додавання паленого цукру), міцність 4% та делікатний солодкуватий присмак. Подається у високому келиху, охолодженим до 8 °C.
Темне пиво верхового бродіння (ель), із повторним бродінням у пляшці. З 1883 року це пиво варилося у сусідньому місті Галле, але місцевий виробник розорився. У 2003 році Франк Бон відродив пиво Duivels Bier.
Пиво виробляється з трьох різновидів ячмінного солоду, цукру, хмелю та дріжджів. Має темно-коричневий колір, міцність 8%. Подається охолодженим до 14 °C, у келисі у формі тюльпану.
Інші сорти пива
ред.У 1990 році була спроба відродити слабкоалкогольний різновид ламбіку — «марс» (нід. mars). Зварене пиво відрізнялося низьким рівнем алкоголю — 2%, але виробництво було припинене.
З 2010 року броварня виготовляє пиво марки Jack-Op за ліцензією AB InBev, обсяг виробництва — зо 250 гектолітрів на рік.
Галерея
ред.-
Oude Geuze Boon та фірмовий келих -
Oude Kriek Boon -
Kriek Boon Mariage Parfait -
Faro Boon і фірмовий келих -
Duivels Bier і фірмовий келих
Примітки
ред.- ↑ https://www.lambic.info/Brasserie_Hygi%C3%ABna
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 9 грудня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 9 грудня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 9 грудня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела
ред.
- www.boon.be — офіційний сайт броварні Boon (англ.)
- Jaak Van Damme, Hilde Deweer. All Belgian Beers. — Oostkamp : Stichting Kunstboek, 2011. — С. 339, 369, 399, 422, 576, 769, 776. — ISBN 978-90-5856-377-4.
Посилання
ред.- Duivels Bier [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Історія броварні на сайті www.bierpassie.com [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (нід.)
- Профіль броварні на сайті zythos.be (нід.)
- The Boons of Lembeek: f tour of Brouwerij Boon with Frank and Karel Boon [Архівовано 10 грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)