Відкрити головне меню

ЕтимологіяРедагувати

Видова назва дана через шипувату поверхню листя, від лат. aculeatus — колючий, шипуватий.[2]

Морфологічний описРедагувати

Утворює розетки листя без стебла до 60 см в діаметрі та 90 см у висоту. Розетка утворена соковитими листям загнутими вгору. Листя, довгі і широкі біля основи, світло-зелені до бірюзового кольору. Видове ім'я aculeata — укр. шипувате вказує на наявність багатьох шипів на нижній поверхні листя. Краї листя також озброєні червонувато-коричневими зубцями. Розгалужене суцвіття має до чотирьох щільних циліндричних китиць. Квіти варіюються за кольором від жовтого до червоно-оранжевого кольору. Цвіте в зимовий період.

Місця зростанняРедагувати

Цей вид зустрічається в гарячих напівзасушливих районах, на скелястих ділянках, на пасовищах і у відкритому бушвельді, починаючи від північної частини Південно-Африканської Республіки (Мпумаланга) до Ботсвани і Зімбабве.

Умови зростанняРедагувати

Мінімальна температура — + 10 °C. Надає перевагу сонячним місцям або легкій тіні. Регулярний полив влітку, але дуже обмежений в зимовий період.

Охоронний статусРедагувати

Вид широко поширений і серйозних загроз для нього наразі не існує. У Червоному списку рослин Південної Африки (англ. Red List of South African Plants) Aloe aculeata занесено до категорії видів з найменшим ризиком (англ. Least Concern (LC)). Охороняється в Національному парку Крюгера.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)

ПосиланняРедагувати

  • Bailey, L. H. & E. Z. Bailey. 1976. Hortus Third I—XIV, 1-1290. MacMillan, New York.
  • Gibbs Russell, G. E., W. G. Welman, E. Reitief, K. L. Immelman, G. Germishuizen, B. J. Pienaar, M. v. Wyk & A. Nicholas. 1987. List of species of southern African plants. Mem. Bot. Surv. S. Africa 2 (1-2): 1-152 (pt. 1), 1-270 (pt. 2).
  • Glen, H. F. and Hardy, D. S. 2000. Aloaceae (First part): Aloe. In: G. Germishuizen (ed). Flora of Southern Africa 5 Part 1, Fascicle 1:1-159. National Botanical Institute, Pretoria.
  • Raimondo, D., von Staden, L., Foden, W., Victor, J.E., Helme, N.A., Turner, R.C., Kamundi, D.A. and Manyama, P.A. 2009. Red List of South African Plants. Strelitzia 25. South African National Biodiversity Institute, Pretoria.
  • Reynolds, G. W. 1969. The Aloes of South Africa. A.A. Balkema, Cape Town.
  • Van Wyk, B.-E. and Smith, G. 1996. Guide to the aloes of South Africa. Briza Publications, Pretoria.
  • Vlok, J. and Schutte-Vlok, A. L. 2010. Plants of the Klein Karoo. Umdaus Press, Hatfield.

ДжерелаРедагувати