Alagtsavbaatar

рід викопних ссавців

Alagtsavbaatar (що означає «герой Алаг Цав») — вимерлий вид і рід м'ясоїдних котовидих тварин, що належить до надродини Aeluroidea. Він був ендеміком Азії, всі відомі екземпляри були знайдені в Монголії, і мешкав в епоху пізнього еоцену. Це монотипний рід, з типом і єдиним відомим видом A. indigenus, названим на честь місцевості Алаг Цав, де його залишки були вперше виявлені[1].

Alagtsavbaatar
Період існування: 37.8
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Клада: Aeluroidea
Рід: Alagtsavbaatar
Egi et al., 2016
Типовий вид
Stenoplesictis indigenus
Dashzeveg, 1996
Види
  • Alagtsavbaatar indigenus Dashzeveg, 1996
Синоніми

Опис ред.

Використовуючи регресію хижих тварин на голотипному зразку (PSS 40-15), було встановлено, що маса тіла Alagtsavbaatar становить від 2,6 до 3,6 кг. Це менше, ніж Asiavorator, який, як відомо, мав симпатії до Alagtsavbaatar, маса тіла якого оцінюється в 3,6–5,6 кг[2].

Нижня щелепа має витончену витягнуту форму, глибиною 9,4–9,5 мм. Ментальні отвори розташовані під першим і третім премолярами[2]. Всі премоляри Алагцавбаатар мають два корені. Між премолярами є діастеми, причому діастеми між другим і третім премолярами є найдовшими. Виходячи з альвеол, другий премоляр довший і ширший за перший. Третій премоляр такий же високий, як і четвертий, але його довжина є проміжною між довжиною другого і четвертого премолярів[2].

Єдиним відомим посткраніальним елементом Alagtsavbaatar є фрагмент плечової кістки (MPC-M30/80), який здається зламаним біля дистального кінця дельтапекторального гребеня, а решта частини має розміри 41,2 мм у довжину. Дистальніше цього гребеня закінчується вузький супінаторний гребінь. Присутній помірно розвинений медіальний надвиросток. Головка променевої кістки мала розвинене капітулярне підвищення, про що свідчить капітулярна суглобова поверхня з неглибокою борозною на латеральній частині[2].

Палеосередовище ред.

Відомі скам'янілості Алагцавбаатар походять із формації Ергілін Дзо в Монголії пізнього еоцену. Аналіз осадових порід припускає, що утворення було заплавним середовищем із плетеною мережею потоків, утвореною річковими системами[3]. У цьому середовищі симпатричними хижаками були німравиди Nimravus і Eofelis, ентелодонтид Entelodon і споріднений стеноплезиктид Asiavorator[2][4].

Примітки ред.

  1. Dashzėvėg, Dėmbėrėliĭn (1996). Some carnivorous mammals from the Paleogene of the eastern Gobi Desert, Mongolia, and the application of Oligocene carnivores to stratigraphic correlation. American Museum of Natural History Library. New York, N.Y. : American Museum of Natural History.
  2. а б в г д Egi, Naoko; Tsubamoto, Takehisa; Saneyoshi, Mototaka; Tsogtbaatar, Khishigjav; Watabe, Mahito; Mainbayar, Buuvei; Chinzorig, Tsogtbaatar; Khatanbaatar, Purevdorg (17 лютого 2016). Taxonomic revisions on nimravids and small feliforms (Mammalia, Carnivora) from the Upper Eocene of Mongolia. Historical Biology (англ.). 28 (1-2): 105—119. doi:10.1080/08912963.2015.1012508. ISSN 0891-2963.
  3. Watabe, Mahito (31 березня 2010). Lithostratigraphic and sedimentological analysis of the upper Eocene Ergilin Dzo Formation of Ergilin Dzo locality, Mongolia. Hayashibara Museum of Natural Sciences Research Bulletin. 3: 149—153.
  4. Watabe, Mahito (2013). New specimens of Entelodon gobiensis (Mammalia; Artiodactyla; Entelodontidae) from the Eocene Ergilin Dzo Formation, Mongolia. Bull. Res. Inst. Nat. Sci., Okayama Univ. of Sci. (39): 37—41.