Відкрити головне меню

437 кіломе́тр — пасажирська зупинна залізнична платформа Краснолиманської дирекції Донецької залізниці.

437 км
Краснолиманська дирекція
Донецька залізниця
станція
Розташування
Розташування с-ще Степове, с. Красногорівка
Координати 48°11′50″ пн. ш. 37°41′29″ сх. д. / 48.197472° пн. ш. 37.691528° сх. д. / 48.197472; 37.691528
Структура
Лінія(ї) Ясинувата-Пасажирська/Донецьк — Очеретине
Платформ 2
Тип платформ бічні
Колій 2
Інша інформація
Власник Донецька залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 482733
Мапа


Розташована між с-щем Степове та с. Красногорівка, Ясинуватський район, Донецької області на лінії Ясинувата/Донецьк — Очеретине між станціями Авдіївка (8 км) та Очеретине (6 км).

Станом на початок 2016 р. через платформу слідують приміські електропоїзди, проте не зупиняються.

ІсторіяРедагувати

Перша назва зупинного пункту 437 км — роз'їзд № 1 Галушкине, який був відомий майже з перших років експлуатації Катерининської залізниці. Свою назву роз'їзд успадкував від курганної групи Могила Галушкина в 2 верстах на північ від будки полустанку (1 верста від траси залізниці). У 2 верстах на схід від будки була пробита низка колодязів, а на північний схід розташовувалися хутори у верхів'ях балки Скотувата (Кам'янка). Після укладки другої колії на ділянці Гришине (Покровськ) — Ясинувата у 1895 році пряма необхідність у роз'їзді відпала, і його перевели до категорії блок-постів. Відомості про вантажну роботу роз'їзду відсутні[1][2].

Станом на 1894 рік, по роз'їзді робив зупинку товаро-пасажирський потяг № 5/6 Катеринослав (Дніпро-Головний) — Харцизськ (о 5-й ранку — на Харцизьк, о 9-й вечора — на Катеринослав) із вагонами I, II й III класу. В 1897 році пасажирські потяги по роз'їзді вже не зупинялися, втім у вказівниках пасажирських сполучень цей роздільний пункт фігурував ще довго. В 1916—1917 роках по роз'їзді (по документах — блок-пост № 7 Галушкине) знову відкривається пасажирське сполучення — тут зупиняється поштовий потяг № 3/4 Долинська — Ростов (опівдні — на Ростов, о 6-й вечора — на Долинську). Після 1921 року зупинки пасажирських складів по Галушкиному знову скасовуються, й відновлюються лише після Другої Світової війни — із початком курсування приміських потягів. Саме тоді й було встановлено сучасну назву зупинного пункту[3][4][5].

ПриміткиРедагувати

  1. Статистический отдел Министерства путей сообщения. Ежемесячное издание. Выпуск за июнь 1895 г. СПб. 1895. 
  2. Военно-топографическая карта Ф.Ф.Шуберта. Трёхверстовка. Лист 26-16 с привязкой, Бахмут. 
  3. Указатель железнодорожных, пароходных и иных пассажирских сообщений. Зимнее движение 1894-1895 г. СПб. 1894. 
  4. Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Летнее движение 1897 г. СПб. 1897. 
  5. Официальный указатель железнодорожных и других пассажирских сообщений с мая 1917 года. Пг. 1917. 

ДжерелаРедагувати