3-й армійський корпус (Російська імперія)

3-й армійський корпус (рос. 3-й армейский корпус) — загальновійськове оперативне з'єднання[1] (армійський корпус[1]) Російської імператорської армії.

3-й армійський корпус
рос. 3-й армейский корпус
На службі 19 лютого 18771918
Країна  Російська імперія
Вид Російська імператорська армія
Тип армійський корпус
Чисельність до 20 тис. осіб
У складі Віленська військова округа[ru]
Війни/битви Російсько-турецька війна 1877
Перша світова війна
Катедральний собор, місто Вільно, вигляд до Першої світової війни
Залізничний вокзал, місто Сувалки, 1917 рік

Історія

ред.

Див. 3-й піхотний корпус (Російська імперія)[ru]

У зв'язку з військово-окружною реформою (Мілютіна), у 1862 - 1864 роках, піхотні (армійські) та кавалерійські корпуси як військові тактичні та адміністративні одиниці збройних сил держави були скасовані. Однак переваги корпусної організації у справі підготовки військ та посилення їх бойової готовності призвели до відтворення армійських корпусів у 1874 — 1879 роках. Кожен корпус включав управління, дві або три піхотних і одну кавалерійську дивізії з артилерією.

У 1874 році, за рішенням Особливої наради щодо посилення бойової готовності польових військ[ru] Російської імперії, було вирішено частину їх з'єднати в армійські корпуси[1]. З'єднання було сформовано 19 лютого 1877 року в складі 28-ї[ru], 29-ї піхотних дивізій[ru] і 3-ї кавалерійської дивізії. Штаб-квартира — Вільно. 3-й корпус брав участь в російсько-турецькій війні 1877-1878 років.

Бойові дії

ред.

3-й армійський корпус у битвах у Східній Пруссії та Прибалтиці в 1914-1915 рр.

ред.

З початком мобілізації 3-й армійський корпус увійшов до складу 1-ї російської армії генерала від кавалерії П. К. фон Ренненкампфа[2]. Корпус - активний й успішний учасник битв біля Сталлупенена і Гумбінена 4 і 7 серпня 1914 р. відповідно[3]. Брав участь в Мітаво-Шавельській операції[ru] у липні - початку серпня 1915 р.[4][5] й Віленській операції у серпні – вересні 1915 р.[6].

Склад

ред.

До 1 червня 1909 року

ред.

На 18 липня 1914 року

ред.

До початку війни входив до Віленської військової округи. Склад на 18.07.1914:

Командування корпусу

ред.

Командувачі корпусу

ред.

Начальники штабу корпусу

ред.

Начальники артилерії корпусу

ред.

В 1910 посаду начальника артилерії корпусу була замінена посадою інспектора артилерії

Посада начальника/інспектора артилерії корпусу відповідала чину генерал-лейтенанта. Особи, які призначалися на цю посаду в чині генерал-майора, були виконувачами обов'язків і затверджувалися в ній одночасно з піднесенням до генерал-лейтенантів.

Корпусні інтенданти

ред.

Посада корпусного інтенданта відповідала чину полковника. Особи, що мали при призначенні нижчий чин, були виконувачами обов'язків і затверджувалися в ній під час піднесення у полковники.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е Армейский корпус // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
  2. Пахалюк К. 27-я дивизия в сражениях в Восточной Пруссии (1914—1915 гг.) // Рейтар. — 2012. — № 1 (55)
  3. В круговороте встречного боя. btgv.ru. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
  4. Митаво-Шавельская операция 1915 г. Ч. 1. В преддверии поединка двух армий. btgv.ru. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 17 травня 2021.
  5. Митаво-Шавельская операция 1915 г. Ч. 3. Двойные клещи. btgv.ru. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 5 червня 2021.
  6. Стабилизация. Конница в Свенцянском прорыве. btgv.ru. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  7. 16.12.1904 генерал-лейтенант А. Е. Прекотт помер на посаді. 11.01.1905 виключено зі списків померлим чином генерала від інфантерії (посмертне піднесення).
  8. Помер на посаді.

Література

ред.

Посилання

ред.