26-та піхотна дивізія (США)

26-та піхотна дивізія (США) (англ. 26th Infantry Division (United States) — військове з'єднання, дивізія армії США. Дивізія брала участь у бойових діях Першої та Другої світових війн.

26-та піхотна дивізія (США)
26th Infantry Division (United States)
Yankee Division.svg
На службі 18 липня 19171919
19211945
19471993
Країна США США
Вид Emblem of the United States Department of the Army.svg армія США
Тип піхотна дивізія
Роль легка піхота
Чисельність дивізія
У складі Emblem of the United States Department of the Army.svg армія США
Прізвиська «Дивізія янкі» (англ. "Yankee Division"
Війни/битви

Перша світова війна
Західний фронт

Друга світова війна
Західний фронт

Командування
Визначні
командувачі
Кларенс Едвардс
Роберт Гроу

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

26-та піхотна дивізія вперше була сформована 18 липня 1917 року, через три місяці після вступу США у Першу світову війну. Офіційно активація з'єднання сталася 22 серпня того ж року в Бостоні, штат Массачусетс. Оскільки всі підпорядковані підрозділи дивізії були з Нової Англії вона отримала прізвисько «дивізія Янкі».

Під час Першої світової війни дивізія складалася з 51-ї (101-й та 102-й піхотні полки, 102-й кулеметний батальйон) та 52-ї (103-й та 104-й піхотні полки, 103-й кулеметний батальйон) піхотних бригад і 51-ї артилерійської бригади (101-й, 102-й і 103-й артилерійські полки) та окремих підрозділів. 21 вересня 1917 року дивізія прибула до Сен-Назер, Франція. Це була друга дивізія Американських експедиційних сил, повністю сформована та організована в США, що приєдналася до 1-ї дивізії час на Західному фронті й відразу зайняли визначену смугу на лінії фронту. З квітня 1918 року брала участь у боях на Західному фронті у Франції. Билася у Другій битві на Марні, в бою за Сен-Мієль та в Мез-Аргоннській операції. За час бойових дій в Європі 210 днів провела в бойових порядках на фронті, втратила 13 664 людей (1587 — загиблими та 12077 — пораненими у бою). У травні 1919 року розформована.

У 1921 році відновлена у складі Національної гвардії армії США, у зоні її відповідальності перебували штат Массачусетс, а також Род-Айленд, Мен та Меріленд.

Вдруге 26-та піхотна дивізія сформована у грудні 1941 року й перебувала мобільним резервом на східному узбережжі США. 7 вересня 1944 року 26-та дивізія, що увійшла до III корпусу 9-ї армії генерал-лейтенанта Вільяма Сімпсона, 12-ї групи армій генерал-лейтенанта Омара Бредлі, висадилася у Франції у місті Шербур та на плацдармі «Юта», втім у бій вступила як дивізія лише через місяць, 7 жовтня.

13-30 вересня 1944 року підрозділи дивізії несли службу, шляхом патрулювання вздовж узбережжя від Картере до Сіувілля та частка сил у період 5-15 жовтня вела у взаємодії з 80-ю піхотною дивізію перші бої. 7 жовтня 26-та дивізія увійшла до XII корпусу 3-ї армії генерала Джорджа Паттона та звільнила 4-ту бронетанкову дивізію в секторі Салонн-Монкур-Канал-дю-Рейн-о-Марн і утримувала оборонні позиції.

22 жовтня в лісах Монкура провела першу атаку тактичного масштабу. 8 листопада дивізія перейшла в наступ і 20 листопада опанувала Дьєз, просунувшись через річку Саар до Саара. 2 грудня захопила місто Саарбрюкен після запеклих вуличних боїв. 5 грудня після виходу на рубіж укріплень лінії Мажино, дивізію перегрупували. 8 грудня американські формування дивізії увійшли до Сарргеміна.

19-21 грудня 1944 року дивізія, що була зосереджена в районі Меца, терміново вирушила на північ до Люксембурга, щоб взяти участь у контрнаступальній битві в Арденнах. 22 грудня вона напала на Рамбрух і Гросбус, відбила сильні німецькі контратаки, захопила Арсдорф в день Різдва після важких боїв, з ходу прорвалася через річку Вільц, однак, дивізія змушена була відступити під тиском рішучих контрударів вермахту.

5-8 січня 1945 року з'єднання, завершило перегрупування й знову перейшло в наступ, її війська дійшли до річки Вільц і, нарешті, 20 січня перетнули її. 21 січня опанувала Грумельшайд та перетнула річку Клерф. Потім її перекинули на східний берег Саару, де 29 січня — 6 березня 1945 року вона утримувала оборонні позиції в районі Саарлаутерна. 13 березня 1945 року дивізія перейшла у черговий наступ у напрямку Рейна і 17 березня її підрозділи увійшли в Мерциг, вийшовши до Рейну 21 березня, та 25-26 березня, подолавши Рейн прорвалася до Оппенгайма. 28 березня частини 26-ї дивізії вели вуличні бої за Ганау, 5 квітня захопили Майнінген. 4 травня, після успішного наступу на південний схід Австрії, дивізія допомогла в захопленні Лінца. На момент підписання німцями капітуляції дивізії продовжувала рух на північний схід у Чехословаччину, через річку Влтава, коли був прийнятий наказ про припинення вогню.

Загалом дивізія провела в боях 210 діб, зазнавши втрату 10 701 особу (з них загинуло в бою — 1 850, було поранено — 7 886, зникло безвісти — 159 та потрапили в полон 806 військовослужбовців з'єднання).

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Conn, Stetson; Engelman, Rose C.; Fairchild, Byron (2000) [1964], Guarding the United States and its Outposts, United States Army in World War II, Washington, D.C.: Center of Military History, United States Army
  • Craighill, Edley. History of the 317th Infantry. Tours: Imprimerie Deslis Frères Et Cie, 1919. Print.